16 лютого 2026 року справа № 580/13515/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплачувати з 24.07.2025 ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на догляд в розмірі, визначеному Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261.
У позовній заяві позивач обґрунтовує право на державну допомогу на догляд тим, що вона є одинокою особою віком понад 85 років, яка за станом здоров'я (висновок ЛКК № 89) не здатна до самообслуговування та потребує сторонньої допомоги. Вказує, що вона проживає одна, а її діти є непрацездатними (пенсіонерами), що згідно із законодавством є підставою для призначення відповідної соціальної виплати пенсіонеру, який потребує догляду.
Ухвалою від 15.12.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 29.12.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відмова у призначенні допомоги є правомірною, оскільки позивач не надала повний пакет документів та не вказала відомості про наявність повнолітніх працездатних родичів, що виключає підстави для задоволення позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до висновку від 25.10.2024 № 89 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого КНП «Золотоніський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», позивачу рекомендовано соціальні послуги: догляду вдома. Висновок дійсний до 25.10.2025.
Відповідно до довідки ЦНАП Гельмязівської сільської ради про склад сім'ї від 01.11.2024 № 977 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб позивач проживає одноосібно за адресою: АДРЕСА_1 , а членів сім'ї, зареєстрованих разом із нею, не зазначено.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.05.1995 чоловік позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач має дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є пенсіонерами, що підтверджується пенсійними посвідченнями серії НОМЕР_2 від 05.11.2008 та серії НОМЕР_3 від 30.10.2024 відповідно.
Позивач звернулася до Головного управління із заявою від 23.06.2025 щодо призначення їй державної соціальної допомоги на догляд.
Головне управління листом від 24.07.2025 № 7507-6993/І-02/8-2300/25 повідомило позивача, що при зверненні останньою не вказано інформацію про наявність повнолітніх працездатних родичів та не надано повний пакет документів, необхідних для призначення допомоги.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні їй державної соціальної допомоги на догляд, тому за захистом своїх прав звернулася до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд визначає Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» від 18.05.2004 № 1727-IV (далі Закон № 1727-IV).
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону № 1727-IV одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 1727-IV державна соціальна допомога на догляд призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на догляд визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» (ч. 5 ст. 7 Закону № 1727-IV).
Відповідно до ст. 9 Закону № 1727-IV державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються органом, що призначає пенсії.
Умови призначення, надання і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; державної соціальної допомоги на догляд визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261.
Згідно п. 4 Порядку № 261 до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є:
інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
інформація про склад сім'ї (зазначається в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби).
Відповідно до п. 10 Порядку № 261 для призначення соціальної допомоги подаються такі документи: заява за формою, встановленою Мінсоцполітики. Під час подання заяви пред'являється паспорт громадянина України, трудова книжка та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). Громадяни Республіки Польща, які перебувають на території України на умовах, передбачених Законом України "Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України", пред'являють паспортний документ іноземця, іноземці та особи без громадянства - паспортний документ іноземця та посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, складена за формою, встановленою Мінсоцполітики (у разі потреби); копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи); копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна); копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено); Інформація про склад сім'ї зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги (у разі потреби).
Згідно п. 11 Порядку № 261 соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
Відповідно до п. 13 Порядку № 261 державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається: одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).
Згідно з п. 21 Порядку № 261 для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду. Орган Пенсійного фонду України використовує наявну інформацію про вид, розмір пенсії і період, на який вона призначена, в електронній базі даних про одержувачів пенсії.
Згідно з п. 22 Порядку № 261 для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 1 - 3 пункту 13 цього Порядку, крім заяви за формою, затвердженою органом, що призначає пенсію, подають документи, передбачені абзацами четвертим - сьомим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).
Особи, зазначені у підпункті 2 пункту 13 цього Порядку, які брали безпосередню участь у бойових діях у період Другої світової війни додатково подають документи, що підтверджують участь у бойових діях у період Другої світової війни.
Пунктом 23 Порядку № 261 визначено, що допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою. Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день подання заяви з усіма необхідними документами та/або відомостями. У разі коли заява з необхідними документами та/або відомостями надсилається засобами поштового зв'язку, днем звернення вважається дата, зазначена на відбитку календарного штемпеля з місця відправлення заяви. Якщо до заяви, надісланої засобами поштового зв'язку або в електронній формі, не додано всіх необхідних документів та/або відомостей, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви повідомляє заявнику про зупинення строку розгляду заяви із зазначенням переліку документів, які необхідно додати, а в разі особистого звернення із заявою - таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/посадовою особою органу Пенсійного фонду України/посадовою особою центру надання адміністративних послуг. У разі подання заявником необхідних документів та/або відомостей не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня одержання зазначеного повідомлення днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день подання або надсилання заяви.
Відповідно до п. 46 Порядку № 261 Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення соціальної допомоги, допомоги на догляд, допомоги на поховання (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.
Згідно п. 47 Порядку № 261 повідомлення про призначення (про відмову у призначенні із зазначенням підстави) соціальної допомоги, допомоги на догляд, допомоги на поховання протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення видається/надсилається у паперовій або електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) органом Пенсійного фонду України.
Як встановив суд, на звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 23.06.2025 щодо призначення їй державної соціальної допомоги на догляд відповідач листом від 24.07.2025 № 7507-6993/І-02/8-2300/25 повідомив позивача, що до заяви позивачем додано довідку про склад сім'ї від 01.11.2024 № 977, копії пенсійних посвідчень синів ОСОБА_3 (№ НОМЕР_4 ) та ОСОБА_4 (№ НОМЕР_5 ), але не вказано інформацію про наявність повнолітніх працездатних родичів та не надано повний пакет документів, необхідних для призначення допомоги.
Разом тим, суд не погоджується з таким твердження відповідача та врахував, що згідно із висновком ВЛК від 25.10.2024 № 89 позивачу рекомендовано соціальні послуги: догляду вдома. Висновок № 89 дійсний до 25.10.2025, тобто такий висновок був дійсний на час звернення позивача до пенсійного органу та на час розгляду відповідачем її заяви.
Позивач проживає одноосібно за адресою: АДРЕСА_1 , а члени сім'ї, зареєстровані разом із нею за вказаною адресою, відсутні.
Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сини позивача - ОСОБА_3 , 1964 року народження, та ОСОБА_4 , 1964 року народження, є пенсіонерами.
Як було зазначено вище відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати.
Згідно п. 4 Порядку № 261 до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Суд вважає, що враховуючи, що сини позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягли пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону № 1058, а ОСОБА_4 додатково має статус особи з інвалідністю ІІІ групи, вони згідно зі ст. 1 Закону № 1058 та ст. 75 Сімейного кодексу України є непрацездатними особами, а отже, у розумінні ст. 1 Закону № 1727 та п. 4 Порядку № 261, позивач вважається одинокою особою, оскільки не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати, що підтверджує її право на отримання державної соціальної допомоги на догляд.
При цьому, суд наголошує, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов'язок із приводу доведеності обставин на підтвердження правомірності дій, не надано доказів на підтвердження обставин того, що позивач має повнолітніх працездатних родичів.
Відповідач, діючи в межах Порядку № 261, не вжив передбачених законом заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірної відмови у призначенні допомоги.
Згідно з п. 10 Порядку № 261 органи ПФУ для призначення допомоги мають використовувати відомості з державних реєстрів. Проте відповідач не скористалося власними базами даних для підтвердження статусу позивача як одинокої особи.
Суд вважає, що якщо у відповідача виникли сумніви щодо складу сім'ї позивача чи статусу її родичів, він був зобов'язаний надіслати відповідні запити до компетентних органів (ЦНАП, РАЦС), а не автоматично відмовляти у наданні допомоги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не здійснив збір інформації, яка була йому доступна або могла бути отримана шляхом міжвідомчої взаємодії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу державної соціальної допомоги на догляд є необгрунтованою та прийнятою без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття вказаного такого рішення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні державної соціальної допомоги на догляд та зобов'язання відповідача призначити позивачу спірну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги на догляд.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на догляд з 24.07.2025 у розмірі, визначеному Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ