16 лютого 2026 року справа № 580/12976/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 письмовою заявою від 07.10.2025 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 письмовою заявою від 07.10.2025 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців резервістів відомостей про відсутність порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до даних, що містяться Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців резервістів про відсутність порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.10.2025 року о 18:50 годині на застосунок «Резерв+» йому прийшло повідомлення про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. У тексті електронного ВОД зазначена «Причина розшуку» як «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), «Дата початку розшуку» - 04.10.2025 року. Також зазначено, що ТЦК та СП звернулися до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу. 07.10.2025 року позивач звернувся з письмовим зверненням до відповідача та в обґрунтування своєї заяви просив: виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; про результати розгляду звернення просив повідомити на електронну адресу. Так, як до цього часу не виправлено недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , а також невідомо чи направлялося повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 та на даний час відповіді позивач не отримав, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив в якому вказав, що в матеріалах справи відсутня як сама заява від 07.10.2025 року, так і докази направлення вказаної заяви відповідачеві. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що заява позивача від 07.10.2025 року була належним чином отримана відповідачем відсутня протиправна правова поведінка відповідача щодо не розгляду цього документу. Отже, підстави для задоволення вимог в цій частині відсутні. Відповідно до відомостей електронного реєстру "Оберіг" 07.07.2021 року позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Водночас, 04.05.2024 року вступили у дію норми, які змінюють Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України відповідно до Наказу міністра оборони України 402. Скасовано статус «обмежено придатний». Відтак, відмова позивача в добровільному проходженні ВЛК унеможливлює визначення статусу позивача відповідно до змін чинного законодавства. Крім того, відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку подачі відзиву, оскільки строк пропущений відповідачем з незалежних від нього причин та обставин.
29.01.2026 від позивача надійшли пояснення щодо подання відзиву, в яких він вказав, що у відзиві Відповідач не навів поважних причин пропущеного строку тому вважаємо, що строк на подання відзиву пропущений без поважних причин та бездіяльності Відповідача. Також, відповідач не навів обґрунтованих обставин, щодо підстав описаних в поданій позовній заяві. Посилання на законодавство, що змінено після того, як позивач скористався правом на відстрочку вважає є безпідставним не обґрунтованим та суперечить Конституції України та законодавству.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з витягом ВОД "Резерв+" позивач має відстроку на підставі п.2 ч. 1 ст 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.11 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У застосунку «Резерв+» позивачу прийшло повідомлення про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. У тексті електронного ВОД зазначена «Причина розшуку» як «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), «Дата початку розшуку» - 04.10.2025 року.
Позивач зазначає, що 07.10.2025 року він звернувся з письмовим зверненням до відповідача та в обґрунтування своєї заяви просив:
- виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук;
- направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- про результати розгляду звернення просив повідомити на електронну адресу.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, щодо не розгляду його звернення та внесення запису про порушення правил військового обліку звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 2232-ХІІ (далі - Закон 2232-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як визначено ч.1-3 ст.1 Закону 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з вимогами ч.7 ст.1 Закону 2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону 2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей.
Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 154 від 23.02.2022 року (далі Положення 154 від 23.02.2022 року).
Пунктом 9 Положення 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно п.11 Положення 154 Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року 1487 (надалі Порядок 1487).
За приписами п.2, 3 Порядку 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до п. 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку, а також безпосередньо виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року 1951-VIII (далі Закон 1951-VIII).
У відповідності до ст.1 Закону 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
В силу вимог ч.6 ст.5 Закону 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно ч.1 ст. 6 Закону 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до ч.3 ст13 Закону 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Згідно ч.1 до ст14 Закону 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Відповідно до п.2 Порядку 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. 559.
Приписами п.4 Порядку 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Пунктами 6, 7 Порядку 559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Відповідно до п.8 Порядку 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).
Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Судом встановлено, що Позивач перебуває на військовому обліку та має відсточку від призову на підставі п.2 ч. 1 ст 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.11 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно витягу із застосунку «Резерв+» позивача наявна інформація про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. У тексті електронного ВОД зазначена «Причина розшуку» як «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), «Дата початку розшуку» - 04.10.2025 року.
07.10.2025 року позивач звернувся з письмовим зверненням до відповідача та в обґрунтування своєї заяви просив:
- виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук;
- направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- про результати розгляду звернення просив повідомити на електронну адресу.
Вказана заява з додатками була направлена відповідачу 07.10.2025 листом, з описом вкладення, через поштове відділення "Укрпошта", що підтверджується копією заяви, описом вкладення та квитанцією "Укрпошта".
Суд встановив, що заяву з додатками, відповідач отримав 08.10.2025 (згідно трекінгу "Укрпошта").
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів розгляду вказаного звернення та повідомлення про результати його розгляду.
У відповідності до вищенаведених приписів Порядку 559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, але останній всупереч вимог законодавства жодного рішення по суті звернення не прийняв та відповіді не надав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, допустив бездіяльність щодо розгляду звернення позивача.
Суд зазначає, що згідно з п.4 Порядку 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру здійснюється за результатами розгляду їх мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
В даному випадку уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом, з огляду на що суб'єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду звернення позивача по суті та зобов'язання розглянути це звернення із прийняттям відповідного рішення.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині не розгляду звернення ОСОБА_1 від 07.10.2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2025 року та прийняти рішення за результатами розгляду заяви.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Справу розглянуто з урахуванням тимчасової непрацездатності судді з 22.01.2026 по 30.01.2026 включно та з урахуванням перебуванням судді на підвищенні кваліфікації з 09.02.2026 по 13.02.2026 включно.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ