Справа № 560/7153/25
іменем України
16 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Відповідач), у якому просить: визнати протиправними дії Відповідача, які полягають у відмові Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13.03.2025 № 3611-2787/В-03/8-2200/25 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення, а саме з 22.02.2025 року, та прийняти відповідне рішення.
Ухвалою від 05.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати до суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали копію пенсійної справи позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, вимоги ухвали від 05.05.2025 в частині надання доказів не виконав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до позовної заяви, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.
Вказує, що є пенсіонером за віком, пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначає, що 22.02.2025 звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії, додавши довідку про заробітну плату від 07.02.2025 № 5 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 (60 календарних місяців підряд до 01.07.2000), а також інші документи, що підтверджують стаж і заробіток.
Стверджує, що Відповідач, надіславши лист від 13.03.2025 № 3611-2787/В-03/8-2200/25, фактично відмовив у перерахунку пенсії.
Така відмова, на думку Позивача, суперечить вимогам законодавства України, а тому, є протиправною.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
22.02.2025 року Позивач подав до Відповідача заяву про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 у відповідній організації, додавши, зокрема, довідку про заробітну плату від 07.02.2025 № 5 за вказаний період та документи, що підтверджують стаж.
Листом від 13.03.2025 № 3611-2787/В-03/8-2200/25 Відповідач повідомив, що за результатами «умовного обрахунку» індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за довідкою № 5 становить 1,13061, що менше коефіцієнта 1,17424, який враховується наразі.
На цій підставі Відповідач дійшов висновку про «недоцільність» проведення перерахунку пенсії Позивача.
Інших мотивів відмови (зокрема, сумнівів у достовірності довідки, відсутності первинних документів, невідповідності форми довідки) у цьому листі не наведено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.
Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.
Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частина дев'ята статті 80 КАС України передбачає, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Так, стаття 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою: З = П х Ч / Т, де: З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях; Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Під час визначення доходу фізичної особи - підприємця для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку, що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку, передбаченого законодавством, за членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької діяльності, та за осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.
Під час визначення доходу члена сім'ї фізичної особи - підприємця для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку, внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок зазначеної фізичної особи - підприємця.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених у частині дев'ятій статті 12 цього Закону та в абзаці першому частини дев'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою: З = Ф / Т х 100 %, де: З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць; Т - розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь.
Отже, суд вказує на те, що Позивач має право обрати для обчислення (перерахунку) пенсії заробіток за 60 місяців 1989-1993 років за умови подання належно оформленої довідки, підтвердженої первинними документами.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1 у редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин).
Пункт 2.10 Порядку № 22-1 передбачає, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Щодо строку, з якого здійснюється перерахунок: за редакцією Закону № 1058-IV на час виникнення спірних правовідносин відповідні правила щодо дати перерахунку призначеної пенсії містяться у нормах, що регулюють строки перерахунку (стаття 84 Закону № 1058-IV у системному зв'язку зі статтею 45 цього Закону).
Суть цих правил полягає в тому, що перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення проводиться: з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся із заявою про перерахунок і подав усі необхідні документи, - якщо заява подана до 15 числа включно; з першого числа наступного місяця, якщо заява з усіма документами подана після 15 числа місяця.
Стаття 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
Отже, подання пенсіонером додаткової довідки про заробітну плату є передбаченою законом підставою для здійснення перерахунку призначеної пенсії.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 280/8521/20, а також у постанові від 17.05.2023 у справі № 400/2297/19 сформульовано правовий висновок, згідно з яким, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення (перерахунку) пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, на підставі яких і видається довідка про заробітну плату.
У тій же постанові від 17.05.2023 у справі № 400/2297/19 Верховний Суд звернув увагу, що подання довідки про заробітну плату за період до 01.07.2000 є реалізацією права застрахованої особи, передбаченого статтею 40 Закону № 1058-IV, а органи Пенсійного фонду мають право вимагати первинні документи та перевіряти обґрунтованість їх видачі згідно зі статтею 44 цього Закону, але не вправі ігнорувати належним чином оформлену довідку без жодних доказів її недостовірності.
Окремо Верховний Суд (зразкова справа № 160/3586/19, постанова від 06.08.2019) висловив підхід, відповідно до якого можливе зменшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку не є підставою для відмови у такому перерахунку, а у разі зменшення розміру пенсії вона підлягає виплаті в раніше встановленому (вищому) розмірі.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд вказує на таке.
Щодо права Позивача на врахування заробітку за 60 місяців до 01.07.2000 року.
Із матеріалів справи вбачається, що Позивач подав до Відповідача: заяву про перерахунок пенсії від 22.02.2025; довідку про заробітну плату від 07.02.2025 № 5 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 (60 календарних місяців підряд до 01.07.2000); інші документи, що підтверджують страховий стаж і характер роботи до та після 01.07.2000.
В оскаржуваному листі-відповіді від 13.03.2025 Відповідач не заперечує: факту видачі довідки № 5; того, що довідка охоплює саме 60 календарних місяців до 01.07.2000; того, що довідка відповідає формі, передбаченій Порядком № 22-1.
Також Відповідач не навів жодного мотиву щодо недостовірності даних довідки або відсутності первинних документів, на підставі яких вона видана, і не подав суду жодних доказів на підтвердження таких обставин, попри покладений на нього обов'язок доказування
За таких умов, суд, з урахуванням згаданої вище практики Верховного Суду у справах № 280/8521/20 та № 400/2297/19, вважає довідку № 5 належним та достатнім документом для врахування заробітної плати за період 1989-1993 років при перерахунку пенсії Позивача.
Отже, у Позивача відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV виникло право вимагати від Відповідача перерахунку пенсії з урахуванням цієї довідки.
Щодо мотивів відмови Відповідача.
Зі змісту листа від 13.03.2025 № 3611-2787/В-03/8-2200/25 убачається, що: Відповідач провів «умовний обрахунок» індивідуального коефіцієнта заробітної плати за довідкою № 5 і отримав значення 1,13061; порівняв цей показник із коефіцієнтом заробітку 1,17424, який вже враховано при призначенні пенсії; дійшов висновку, що проведення перерахунку пенсії на підставі довідки № 5 є «недоцільним», і відмовив у перерахунку.
З огляду на викладене вище, єдиним фактичним мотивом відмови є те, що перерахунок нібито призведе до зменшення розміру пенсії, а отже, з точки зору Відповідача, є недоцільним.
Разом з тим: ні Закон № 1058-IV, ні Закон № 1788-XII не передбачають оцінки «доцільності» перерахунку як критерію для задоволення чи відмови у здійсненні перерахунку; Верховний Суд у зразковій справі № 160/3586/19 наголосив, що можливе зменшення розміру пенсії після перерахунку не є підставою для відмови у такому перерахунку, а у разі зменшення її розміру пенсія виплачується у раніше встановленому (вищому) розмірі.
Тобто навіть якщо гіпотетично після перерахунку з урахуванням довідки № 5 розмір пенсії виявився б меншим, Відповідач не вправі був відмовити у перерахунку, а повинен був здійснити перерахунок і забезпечити застосування гарантій щодо не зменшення виплачуваного розміру пенсії.
Отже, мотив «недоцільності» проведення перерахунку, наведений в оскаржуваному листі, не ґрунтується на законі, суперечить вже згаданій практиці Верховного Суду та свідчить про протиправність дій Відповідача.
Правовий характер оскаржуваного листа.
Оскільки Відповідачем в листі від 13.03.2025: розглянуто заяву Позивача по суті; сформульовано остаточну відмову у перерахунку пенсії; суд вважає, що зазначений лист за своїм змістом є індивідуальним рішенням (дією) суб'єкта владних повноважень, яке підлягає судовому контролю в адміністративному судочинстві, незалежно від його зовнішньої форми (найменування «лист»).
Такий підхід узгоджується із практикою Верховного Суду щодо оцінки листів-відповідей органів влади, які фактично містять відмову у реалізації прав особи.
Відтак, суд перевіряє правомірність дій Відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, викладених у листі від 13.03.2025 року.
Щодо дати, з якої має здійснюватися перерахунок.
Позивач просить зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення, а саме з 22.02.2025 року.
Разом з тим: заява Позивача про перерахунок пенсії подана 22.02.2025 року, тобто після 15 числа відповідного місяця; відповідні норми Закону № 1058-IV (стаття 84 у системному зв'язку зі статтею 45 цього Закону) передбачають, що перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення здійснюється з першого числа місяця, в якому подано заяву, якщо її подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву подано після 15 числа.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що за наявності підстав для перерахунку пенсії Позивача така пенсія повинна бути перерахована з 01.03.2025 року, а не з 22.02.2025 року, як просить Позивач.
Отже, у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - із заміною зазначеної в позові дати початку перерахунку на ту, що прямо передбачена законом.
Згідно зі статтею 19 Конституції України та загальними принципами адміністративного судочинства суд не може підміняти собою орган Пенсійного фонду у здійсненні спеціальних пенсійних розрахунків, застосуванні формул і показників, які законодавець відніс до компетенції органів Пенсійного фонду.
У зв'язку з цим суд у даній справі: визнає протиправними дії Відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов'язує Відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивачу з 01.03.2025 року з урахуванням довідки від 07.02.2025 № 5 та інших наявних документів; зобов'язує прийняти належним чином оформлене рішення за результатами такого перерахунку та здійснити виплату пенсії у відповідному розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум і гарантій щодо недопущення зменшення розміру виплат у разі перерахунку.
На підставі наведеного суд приходить до таких висновків.
Позивач подав усі необхідні документи для перерахунку пенсії, у тому числі, довідку про заробітну плату за період 01.01.1989 - 31.12.1993 року, видану на підставі первинних документів, що відповідає вимогам статті 40 Закону № 1058-IV, статті 98 Закону № 1788-XII та Порядку № 22-1.
Відмовляючи у перерахунку пенсії з мотивів «недоцільності» через менший індивідуальний коефіцієнт заробітку, Відповідач діяв поза межами повноважень, визначених законом, і всупереч сталій практиці Верховного Суду щодо гарантій не зменшення розміру пенсії у разі її перерахунку.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, чим порушив вимоги частини другої статті 77 КАС України, а витребувані судом докази не подав (ч. 9 ст. 80 КАС України).
Дії Відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, оформлені листом від 13.03.2025 № 3611-2787/В-03/8-2200/25, є протиправними.
Позовна вимога про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у частині визначення дати «з 22.02.2025 року» не відповідає імперативним нормам Закону № 1058-IV щодо строку перерахунку, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в цій частині частково - із визначенням дати початку перерахунку з 01.03.2025 року.
Інші аргументи позивача не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.
Щодо інших доводів позивача, суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, є необхідним стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1614 93 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які полягають у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладеній у листі від 13.03.2025 № 3611-2787/В-03/8-2200/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року, з урахуванням довідки про заробітну плату від 07.02.2025 № 5 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 та інших наявних у пенсійній справі ОСОБА_1 документів, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку подання документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, та з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за результатами перерахунку, передбаченого абзацом 3 цього рішення суду, здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідному розмірі з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) гривень 93 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Є.В. Печений