Справа № 420/38790/25
16 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), третя особа військова частина НОМЕР_2 (далі в/ч НОМЕР_2 ), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати п.5 наказу відповідача №85 від 18.10.2025 року.
Позивач зазначив, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді начальника штабу-заступника командира в/ч НОМЕР_2 .
04.10.2025 року наказом командира в/ч НОМЕР_1 №225 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли неповноті проведення службового розслідування у в/ч НОМЕР_2 , за результатами якого прийнятий спірний наказ від 18.10.2025 року №85, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» за неналежне виконання службових обов'язків щодо перевірки службового розслідування в період тимчасового виконання ним обов'язків командира в/ч НОМЕР_2 .
Службове розслідування у в/ НОМЕР_3 проводилось в період з 25.06.2025 року по 23.08.2025 року з метою встановлення причин і умов, що призвели до невідповідності між кількістю отриманих в/ч НОМЕР_2 й переданих підпорядкованим їй військовим частинам безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів - далі БПЛА) та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб, дії або бездіяльність, яких призвели до вчинення правопорушення.
Позивач просить звернути увагу, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за фактом неналежного виконання службових обов'язків в частині неналежної перевірки результатів службового розслідування як тимчасово виконуючим обов'язки командира в/ч НОМЕР_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не згодний з притягненням його до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України (пункти 8 та 11 розділу III) особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Втручання будь-яких осіб у перебіг службового розслідування з метою перешкоджання об'єктивному та повному проведенню службового розслідування або впливу на кінцевий результат забороняється.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (пункти 5 та 6 розділу V Порядку №608).
Згідно поданих документів та висновків комісії, які не містили окремих думок осіб, включених до складу комісії, порушень з приводу чого призначалося службове розслідуванням не встановлено.
Також в обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач просить врахувати, що підготовлений наказ, який ним підписаний пройшов візування з боку відповідальних осіб по функціональним обов'язкам відповідно до Інструкції №40.
Якщо в процесі погодження до проекту наказу вносяться істотні зміни, він підлягає повторному погодженню.
Згідно з положеннями підпункту 2.8.1.6 пункту 2.8. розділу 2 Інструкції №40 накази підписує командир (керівник) військової частини (установи), а в разі його відсутності посадова особа, яка виконує його обов'язки згідно з письмовим наказом.
Таким чином, на думку позивача, слід дійти висновку, що у Збройних Силах України після розроблення проекту наказу і до моменту підписання його в межах військової частини такий підлягає візуванню з боку посадових осіб згідно функціональних обов'язків.
Позивач вказує, що після підготовки наказу від 23.08.2025 року «Про завершення службового розслідування з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних БпЛА різних типів» такий наказ був погоджений за усіма напрямками відповідальними особами, в тому числі й начальником юридичної служби.
Будь-яких зауважень чи інших дефектів наказ не містив, оскільки жодного зауваження до нього висловлено не було, а відтак у нього були відсутні будь-які підстави вважати, що наказ виданий за результатами проведеного службового розслідування згідно поданих на розгляд документів, які до того ж були в розпорядженні посадових осіб, що погоджували наказ згідно розподілу функціональних обов'язків, містить недоліки чи може свідчити про очевидну необґрунтованість.
Крім того, позивач вважає оскаржуваний наказ прийнятий передчасно, оскільки командиром в/ НОМЕР_4 видано наказ №235 від 18.10.2025 року, яким призначено нове службове розслідування, з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних БпЛА різних типів відповідно до розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 24 червня 2025 №1495/р та листа першого заступника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07 квітня 2025 року №17/1/2/4-1480нт.
На думку позивача відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу застосовано підхід колективної, а не індивідуальної відповідальності особи, що суперечить вимогам статті 61 Конституції України, а також не дотримано вимог статті 86 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що зокрема підтверджується тим, що при вирішенні питання застосування дисциплінарного заходу не враховано попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Між тим, згідно службової характеристики, наданої командиром в/ч НОМЕР_2 він зарекомендував себе як висококваліфікований військовослужбовець. Брав участь в антитерористичній операції в 2014 році. З 31.03.2023 року по 20.04.2023 року на території н.п. Бахмут, Донецької області, з 04.05.2024 року по 18.12.2024 року на території АДРЕСА_4 виконував бойові завдання із відсічі та стримування збройної агресії проти України, забезпеченні її територіальної цілісності і захисті незалежності. Нагороджений відзнакою МОУ « 10 років сумлінної служби» від 27.11.2017 №847, заохочувальною відзнакою та грамотою Президента України «За участь в АТО» від 05.10.2018 №271. При цьому позивач зауважив, що при накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано те, що на момент виникнення спірних правовідносин він тимчасово, а не постійно займав посаду командира військової частини НОМЕР_2 . Відтак застосування вищевказаного дисциплінарного впливу оскаржуваним наказом як до начальника штабу є необґрунтованим, оскільки сутність даного виду дисциплінарного стягнення полягає у тому, що воно вказує на певні недоліки в службовій діяльності військовослужбовця за призначеною основною посадою.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 10.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувані докази по справі.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що наказом в/ч НОМЕР_1 призначено проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли неповноті проведення службового розслідування у в/ч НОМЕР_2 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_2 , підполковником ОСОБА_2 (на момент затвердження акту про результати, та видання наказу - тимчасово виконуючого обов'язки командира в/ч НОМЕР_2 ) (з основної діяльності) від 23.08.2025 року №494нод “Про завершення службового розслідування з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних БпЛА різних типів» встановлено, що в ході службового розслідування не знайшли свого підтвердження обставини документальної невідповідності між кількістю отриманих військовою частиною НОМЕР_2 та використаних БпЛА різних типів (на загальну суму близько 65 млн. грн).
У ході проведення службового розслідування, та складання Акту про його результати, комісія з проведення службового розслідування в/ч НОМЕР_2 , а саме голова комісії та члени комісії формально виконали вимоги розпорядження командира в/ч НОМЕР_5 від 24.06.2025 №1495/р. Не проведено аналізу і співставлення договорів (купівлі-продажу) та первинних документів (акти, накладні, рахунки), крім того був відсутній підпис учасника комісії з проведення службового розслідування про ознайомлення з наказом командира в/ НОМЕР_6 від 25.06.225 №529.
ОСОБА_3 у період з 01.06.2025 року по 01.09.2025 року тимчасово виконував обов'язки командира в/ НОМЕР_6 , за його поясненнями про службове розслідування йому стало відомо лише під час затвердження акту службового розслідування №15160 від 25.08.2025 року та підпису наказу про завершення службового розслідування від 25.08.2025 року №494. ОСОБА_3 не зміг відповісти чи приймали участь у службовому розслідувані у в/ НОМЕР_6 всі члени комісії, лише був ознайомлений з текстовою частиною службового розслідування про сам процес його проведення був необізнаний. Вимоги правил діловодства та документообігу у військовій частині йому відомі, про причини та факт того, що акт службового розслідування не прикріплений до картки документа № НОМЕР_7 у системі СЕДО йому не відомо. На питання чому не надано комісії з проведення службового розслідування в/ч НОМЕР_1 акт проведеного службового розслідування у в/ НОМЕР_6 відповів, що підполковник ОСОБА_4 відправив матеріали службового розслідування на ППД до міста Вінниця, але там його не знайшли.
Комісією з проведення службового розслідування в/ч НОМЕР_1 встановлено, що частина службових осіб, включених до складу комісії у в/ч НОМЕР_2 , значний час перебували у відрядженнях та відпустках на момент проведення службового розслідування, клопотань щодо їх заміни до військової частини НОМЕР_2 не надавалось. З результатами проведення службового розслідування у в/ч НОМЕР_2 відносно підполковника ОСОБА_5 встановлено порушення норм Статутів Збройних Сил України, яке виражається в неналежному виконанні обов'язків військової служби, особистої недисциплінованості військовослужбовця.
Позивачем не дотримано вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 №300.
Представник відповідача стверджує, що позивач зобов'язаний знати стан справ у дорученій йому військовій частині та організувати опрацювання та належне виконання наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 24.06.2025 №1495/р, як командир в/ НОМЕР_6 . Посилання позивача про необізнаність з приводу дійсного стану справ ввіреної йому військової частини, стану справ у підпорядкованих підрозділах та тимчасове обіймання посади є неправдивим, та таким, що свідчить про намагання перекласти відповідальність за свою бездіяльність та необізнаність на інших осіб.
Представник третьої особи в/ч НОМЕР_2 подав до суду пояснення, в яких навів положення нормативних актів - Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, а також фактичні обставини щодо підстав призначення службового розслідування наказом командира в/ч НОМЕР_2 №529 від 25.06.2025 року, який виданий командиром в/ч НОМЕР_2 полковником ОСОБА_6 . У зв'язку із вибуттям у відпустку командира в/ч НОМЕР_2 полковника ОСОБА_7 в серпні 2025 року тимчасове виконання обов'язків командира в/ч НОМЕР_2 покладено на підполковника ОСОБА_1 .
Представник вказує, що комісія, яка призначена у в/ч НОМЕР_2 з проведення службового розслідування дійшла висновків, що будь-яких порушень з боку військовослужбовців не допущено, а невідповідність у кількісних показниках військового майна зумовлена певними об'єктивними чинниками - продовження процедури списання військового майна, яке перебуває на обліку у в/ч НОМЕР_2 та втрачено (знищено) внаслідок виконання бойових (спеціальних) завдань особовим складом підпорядкованих підрозділів в/ч НОМЕР_2 у зоні активних бойових дій на Сході України.
Представник звертає увагу на те, що процедура опрацювання документів для списання втраченого (знищеного) майна є тривалою. В умовах воєнного стану, сама по собі процедура списання військового майна відбувається із певною затримкою з об'єктивних чинників.
Враховуючи те, що процедура списання військового майна в/ч НОМЕР_2 на момент початку та закінчення проведення службового розслідування тривала і триває фактично досі з огляду на наявність в Державі дії правового режиму воєнного стану та продовження в/ч НОМЕР_2 разом із підпорядкованими підрозділами виконувати бойові (спеціальні) завдання на Сході України, то висновок комісії про відсутність будь-яких обставин порушення керівних документів може вважатися правильним.
Представник також посилаючись на Інструкцію №40 вказує, що проєкт електронного документа вважається погодженим та може бути підписаний лише після того, як його буде завізовано всіма погоджувачами, зазначеними в реєстраційно-моніторинговій картці.
Проєкти наказів, що подаються на підпис командиру (керівнику) військової частини (установи), обов'язково візуються (погоджуються) їх заступниками відповідно до розподілу повноважень та обов'язків.
Перед підписанням командиром в/ч НОМЕР_2 наказу №494нод від 23.08.2025 року такий пройшов погодження у відповідальних осіб та без зауважень, що підтверджується підписами відповідних осіб на аркуші погодження.
За висновками комісії у складі військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 , будь-яких порушень у документальній невідповідності в обліку БпЛА різних типів, не встановлено. Натомість, виходячи із наказів командира в/ч НОМЕР_1 , висновки в/ч НОМЕР_2 піддано сумнівам та скасовано розпорядчий акт командира про результати проведеного службового розслідування.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із даним позовом зазначив, що висновки в/ч НОМЕР_1 стосовно неналежного проведення в/ч НОМЕР_2 службового розслідування є передчасними та такими, що не підтверджені встановленим порядком.
Представник вказує, що на переконання в/ч НОМЕР_2 , при розгляді даної адміністративної справи, слід встановити обставини, на яких ґрунтуються спірні правовідносини, в тому числі й слід встановити обставини щодо підтвердженості чи непідтвердженості факту проведення необ'єктивного службового розслідування у військовій частині станом на дату прийняття спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, також є необхідність встановлення дій комісії в/ч НОМЕР_2 (зокрема її голови), який згідно Порядку №608 повинен контролювати хід службового розслідування та доповідати про складнощі в проведенні службового розслідування, оскільки від цього залежить правильність вирішення самого публічного спору між сторонами.
Також представник наводить позитивну характеристику позивача, його участь у бойових діях.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій він наполягає на задоволенні позову з підстав вказаних у позові.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Спірні правовідносини виникли між в/ч НОМЕР_1 та військовослужбовцем ОСОБА_1 щодо проходження останнім публічної служби та притягнення його до дисциплінарної відповідальності в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.9,16 частини І розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі Статут), військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 11 Статуту визначені обов'язки військовослужбовців, зокрема, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
За приписами ст.28 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Преамбулою Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV встановлено, що Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з ч.1,2 ст.1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (абз.3 ст. 5 Дисциплінарного статуту).
Статтею 45 визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлені види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на військовослужбовців, зокрема, попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби) (пп. «ґ» ч.1 ст.48)
Згідно з ч.3 цієї статті на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст.ст.84,85,86 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Порядок проведення службового розслідування у ЗСУ визначається наказом Міністерства оборони України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Позивач оскаржує накладне на нього дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідальність» згідно з п.5 наказу в/ч НОМЕР_1 №85 від 18.10.2025 року, прийнятого за результатами службового розслідування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді начальника штабу-заступника командира в/ч НОМЕР_2 .
24.06.2025 року до в/ч НОМЕР_2 за вх. №11280 надійшло розпорядження начальника штабу-заступника командира в/ч НОМЕР_5 № 1495/р, в якому викладено вимогу командиру в/ч НОМЕР_2 у термін до 25.06.2025 року організувати проведення комісією із залученням до її складу начальника логістики в/ч НОМЕР_2 та начальника фінансово-економічної служби в/ч НОМЕР_2 службового розслідування з метою встановлення причин та умов, що призвели до невідповідності між кількістю отриманих в/ч НОМЕР_2 й переданих підпорядкованим їй військовим частинам безпілотних авіаційних комплексів та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб, дії або бездіяльність, яких призвели до вчинення правопорушення та у термін до 09:00 25.07.2025 року встановленим порядком надати матеріали службового розслідування до військової частини НОМЕР_5 (через відділ внутрішнього контролю).
На виконання розпорядження видано наказ командира в/ч НОМЕР_2 №529 від 25.06.2025 року «Про призначення службового розслідування по факту невідповідності між кількістю отриманих військовою частиною НОМЕР_2 й переданих підпорядкованим їй військовим частинам авіаційних комплексів», згідно якого наказано призначити службове розслідування за вказаним фактом та доручено проведення службового розслідування заступнику командира військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_8 (голова комісії) та визначені інші члени комісії.
Наказом в/ч НОМЕР_2 від 25.07.2025 року №591 продовжений термін службового розслідування, та визначено, що матеріали та акт службового розслідування встановленим порядком необхідно надати на затвердження та прийняття відповідного рішення командиром в/ч НОМЕР_2 до 23.08.2025 року.
У зв'язку із вибуттям у відпустку командира в/ч НОМЕР_2 полковника ОСОБА_7 в серпні 2025 року тимчасове виконання обов'язків командира в/ч НОМЕР_2 покладено на підполковника ОСОБА_1 , начальника штабу - заступника командира в/ч НОМЕР_2 ,
Наказом тимчасово виконуючим обов'язки командира в/ч НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_1 від 23.08.2025 року №494нод “Про завершення службового розслідування з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних БпЛА різних типів» встановлено, що в ході службового розслідування не знайшли свого підтвердження обставини документальної невідповідності між кількістю отриманих військовою частиною НОМЕР_2 та використаних БпЛА різних типів (на загальну суму близько 65 млн. грн).
Цим наказом голові комісії зі службового розслідування заступнику командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 матеріали службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_5 (через відділ внутрішнього аудиту).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 04.10.2025 року №226 «Про призначення службового розслідування» відповідно до ст.85 Дисциплинарного статуту ЗСУ, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, з метою встановлення причин та умов, що сприяли неповноті проведення службового розслідування у в/ч НОМЕР_2 , яке завершено наказом від 23.08.2025 року №494, призначено службове розслідування, за яким наказано встановити ступінь вини командира в/ч НОМЕР_2 , а також голови та членів комісії в/ч НОМЕР_2 , чиї дії або бездіяльність сприяли неповному встановленню реального стану справ при проведенні службового розслідування у в/ч НОМЕР_2 , яке завершено наказом від 23.08.2025 року № 494, та стали наслідком вчинення правопорушення. Вказаним наказом визначений склад комісії в/ч НОМЕР_1 .
За результатами службового розслідування складений акт №23580, якій затверджений наказом командира в/ч НОМЕР_1 18.10.2025 року.
Під час службового розслідування комісії не наданий посадовими особами в/ч НОМЕР_2 Акт службового розслідування №15160 від 23.08.2025 року у зв'язку з його відсутністю як у паперовій формі так і в базі СЕДО в/ч НОМЕР_2 .
Отже комісією не був досліджений сам акт службового розслідування у зв'язку з його відсутністю.
В наказі підписаному позивачем від 23.08.2025 року №494 нод «Про завершення службового розслідування з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних РпЛА різних типів» лише зазначено, що комісією підтверджено суму надходжень благодійної допомоги по службі авіації та ППО у розмірі 98832410,57грн, яке за номенклатурою передано підпорядкованим підрозділам згідно документів внутрішнього переміщення та рахується за ними. Наведене відображено в Додатку 7 «Рух військового майна номенклатури службі авіації та ППО (РАО) військової частини НОМЕР_2 , отриманої в якості благодійної допомоги в натуральній формі» (дів. Том 7 матеріалів службового розслідування). Також комісією встановлено, що облік втрат вказаного військового майна здійснюється на підставі відповідних повідомлень (рапортів) підрозділів в/ч НОМЕР_2 , які виконують завдання в зоні бойових дій, згідно журналу бойових дій. Списання здійснюється встановленим порядком. Станом на 31.07.2025 року вартість визначеного військового майна за номенклатурою служби авіації та ППО у в/ч НОМЕР_2 , отриманого в якості благодійної допомоги, становить 74052158,55грн. З цих обставин документальна невідповідність між кількістю отриманих військовою частиною НОМЕР_2 та використаних БпЛА різних типів не знайшла свого підтвердження.
Враховуючи відсутність Акту службового розслідування №15160 від 23.08.2025 року як у паперовій формі так і в базі СЕДО в/ч НОМЕР_2 під час службового розслідування допитані голова та члени комісії, з пояснень яких комісія в/ч НОМЕР_1 в акті службового розслідування дійшла висновку, що комісія з проведення службового розслідування в/ч НОМЕР_2 , а саме голова комісії та члени комісії формально виконали вимоги розпорядження командира в/ч НОМЕР_5 від 24.06.2025 №1495/р. Не проведено аналізу і співставлення договорів (купівлі-продажу) та первинних документів (акти, накладні, рахунки).
Також встановлено, що відсутній підпис учасника комісії з проведення службового розслідування про ознайомлення з наказом командира в/ НОМЕР_6 від 25.06.225 №529.
Позивач ОСОБА_1 під час службового розслідування в/ч НОМЕР_1 пояснив, що про службове розслідування в/ч НОМЕР_2 йому стало відомо лише під час затвердження акту службового розслідування №15160 від 25.08.2025 року та підпису наказу про завершення службового розслідування від 25.08.2025 року №494.
Згідно з актом службового розслідування в/ч НОМЕР_1 Комісією з проведення службового розслідування в/ч НОМЕР_1 встановлено, що частина службових осіб, включених до складу комісії в/ч НОМЕР_2 , значний час перебували у відрядженнях та відпустках на момент проведення службового розслідування, клопотань щодо їх заміни до військової частини НОМЕР_2 не надавалось.
ОСОБА_9 не приймав участь у проведенні службового розслідування, знаходився на ВЛК.
ОСОБА_8 також не надав детальних пояснень, згадав, що була встановлена якась розбіжність по прийому - передачі до 425 полку. Інших пояснень не надав.
ОСОБА_10 пояснив, що з наказом від 23.06.2025 року №529 не ознайомлений, участь у проведенні службового розслідування не приймав у зв'язку з конфліктом інтересів. З 28.07.2025 по 15.08.2025 перебував у черговій відпустці. Подавав рапорт на виключення зі складу комісії.
У той же час ОСОБА_11 пояснив, що наказ готував ОСОБА_8 , а Акт готували голова комісії за участю ОСОБА_10 та його.
Сам позивач ОСОБА_1 не міг пояснити хто фактично та яким чином проводив службове розслідування. Йому особисто доповідав полковник ОСОБА_11 , якій запевнив, що він також приймав участь у службовому розслідуванні та порушень не виявлено. Крім того, ОСОБА_1 не згадав хто саме йому надавав акт на затвердження.
Встановивши відсутність акту службового розслідування за результатами службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 прийняті накази:
№235 від 18.10.2025 року про скасування наказу в/ч НОМЕР_2 від 23.08.2025 року «Про завершення службового розслідування з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних БпЛА різних типів» та призначено нове службове розслідування;
№85 від 18.10.2025 року «Про результати службового розслідування», яким накладені дисциплінарні стягнення на посадових осіб в/ч НОМЕР_2 , у тому числі на позивача підполковника ОСОБА_1 за порушення ст.ст.11,12,59,67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ.
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд з урахуванням встановлених обставин дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
При цьому суд враховує, що позивач фактично не спростовує повноти, об'єктивності службового розслідування та процедури його проведення, за результатами проведення якого він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Посилання позивача на те, що він підписав наказ від 23.08.2025 року «Про завершення службового розслідування з питань документальної невідповідності між кількістю отриманих та використаних БпЛА різних типів», оскільки він був погоджений всіма службами, не є підставою для звільнення від дисциплінарної відповідальності самого позивача як особи яка виконувала обов'язки командира військової частини за порушення Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного Статуту ВСУ.
Питання відповідності інших осіб, які погоджували скасований наказ від 23.08.2025 року, підписаний позивачем, не є предметом розгляду в цієї справі.
Відповідно до п.5 розділу І 5 Дисциплінарного Статуту ВСУ за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир.
Безпідставним та неспроможним вважає суд твердження представника третьої особи в/ч НОМЕР_2 , що при розгляді даної адміністративної справи, слід встановити обставини щодо підтвердженості чи непідтвердженості факту проведення необ'єктивного службового розслідування у військовій частині станом на дату прийняття спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки встановлення вказаних обставин було метою службового розслідування в/ч НОМЕР_1 , проте встановлено відсутність акту службового розслідування в/ч НОМЕР_2 від 23.08.2025 року №15160 як в паперовому вигляді так і в базі СЕДО в/ч НОМЕР_2 .
Предметом розгляду в цієї справі є правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за результатами службового розслідування в/ч НОМЕР_1 , процедури проведення якого та його правомірності позивач не заперечує.
Доводами позову позивача є на його думку неправильність висновків службового розслідування саме до нього з посиланням на те, що він лише виконував обов'язки командира в/ч НОМЕР_2 та наказ підписав у зв'язку з його погодженням відповідними службами. Крім того не врахований його послужний список та характеристика.
Дослідивши надані учасниками справи суд вважає доведеними відповідачем обставини про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Отже вид дисциплінарного стягнення є дискрецією командира, який призначив службове розслідування. При цьому із встановлених ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ видів дисциплінарних стягнень на позивач накладене стягнення не саме сурове дисциплінарне стягнення, а тому твердження позивача, що при накладенні дисциплінарного стягнення не були враховані його позитивна характеристика, нагороди та участь у бойових діях суд вважає необґрунтованими.
Суд дійшов висновку про правомірність наказу відповідача №85 від 18.10.2025 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
Враховуючи висновок суду про правомірність наказу відповідача №85 від 18.10.2025 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), третя особа військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), про визнання протиправним та скасування п.5 наказу відповідача №85 від 18.10.2025 року.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.