Справа № 640/20146/21
16 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2021 №000/3420/0901,
встановив:
У липні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 №000/3420/0901.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що структурний підрозділ «Волноваське вагонне депо», на території якого проводилася перевірка за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2, входить до складу регіональної філії «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 40150216). Структурний підрозділ «Волноваське вагонне депо» регіональної «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» розташований за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2 (включаючи буквенні індекси: Б, Е та інші) є цілісним майновим комплексом - єдиною територією, де здійснюється господарська діяльність - надання послуг з технічного обслуговування рухомого складу залізничного транспорту.
Позивач зазначав про те, що під час здійснення фактичної перевірки, а саме 16.02.2021, фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області було проведено обстеження приміщення та встановлено факт колишнього зберігання пального (розливи, сліди зберігання) за адресою: Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Б. При проведені фактичної перевірки працівниками Головного управління ДПС у Донецькій області не встановлене фактичне зберігання палива в приміщенні за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Е, хоча наказ на проведення фактичної перевірки видано саме на цю адресу.
Позивач звертає увагу суду на те, що податкове повідомлення-рішення №000/3420/0901 від 19.03.2021 містить внутрішні протиріччя та неузгодження, зокрема, підставами застосування штрафних санкцій визначено підпункт 53.3.3 Податкового кодексу України, але Податковий кодекс України взагалі не містить такого підпункту; підставою застосування штрафних санкцій визначено абзац 9 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», остання редакція якого діє з 01.01.2021та абзацом 9 частини 2 статті 17 визначена штрафна санкція за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії 250000 гривень. Факти роздрібної торгівлі пальним взагалі не перевірялися, не відображені в Акті (довідці) перевірки від 22.02.2021 № 1221/05-99-33-09/40075815 та не встановлено як порушення у розділі «Результати перевірки» (щодо роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії порушень не встановлено), однак, на підставі абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР податковим повідомленням-рішенням застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 500000 грн; у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 000/3420/0901 від 19.03.2021 наводиться вже інша підстава для застосування штрафних санкцій, а саме абзац 8 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР.
Також, позивач зауважує про те, що поштові адреси: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Е та м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Б, фактично є однією будівлею, збудоване на одному фундаменті під одним дахом. Вказана будівля належить на праві власності та використовується одним власником та є частиною майнового комплексу структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», розташованого за загальною адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2 (який включає в себе велику кількість поштових адрес по вул. Шевченка, буд. 2 з різними буквеними позначками.
Позивач вважає, що звітність за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Е включала в себе інформацію щодо зберігання пального за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Б та відображала в цілому інформацію по структурному підрозділу «Волноваське вагонне депо» за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, 2. Тому, твердження Головного управління ДПС про порушення структурним підрозділом «Волноваське вагонне депо» ч.ч. 1, 8 ст. 15 Закону №481/95-ВР є необґрунтованими та безпідставними, так як на місце зберігання пального є відповідна ліцензія. Різні поштові адреси не розмежовують проведення структурним підрозділом «Волноваське вагонне депо» господарської діяльності на всій своїй території. Відповідно п. 1.5 Положення про структурний підрозділ «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» адреса місця знаходження: 85702, Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка,2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На виконання положень Закону України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва наказом ДСА України від 16.09.2024, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, для розгляду цієї адміністративної справи визначена суддя Хлімоненкова М.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року прийнято до провадження справу №640/20146/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2021 №000/3420/0901. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав відзив на позову заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. У своїх доводах відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу на проведення перевірки від 11.02.2021 № 124-п та направлень на перевірку від 11.02.2021 №№ 210, 211 проведена фактична перевірка акцизного складу № 1011059, розташованого за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е, який належить АТ «Українська залізниця» за результатами якої складено акт перевірки від 22.02.2021 №1221/05-99-33-0/40075815. Перевіркою встановлено зберігання пального без отримання відповідної ліцензії на акцизному складі № 1011059, розташованого за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е, у період з 01.04.2020 по 30.11.2020, чим порушено ст. 15 Закону України від 19.12.1995 від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі - Закон №481). Перевіркою встановлено, що АТ «Укрзалізниця» подано заяву 25.07.2019 на реєстрацію акцизного складу № 1011059, розташованого за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е, знято з обліку 02.02.2021. За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Донецькій області прийнято ППР від 19.03.2021 №000/3420/0901, згідно з яким застосовано до АТ «Укрзалізниця» фінансові санкції у сумі 500 000 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії.
Відповідач вказує на те, що у разі здійснення суб'єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб (із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, суб'єктами господарювання необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом №481, коли така ліцензія не отримується.
Відповідач зауважує, що суб'єктам господарювання, які здійснюють зберігання пального, з 01.04.2020 для уникнення фінансової санкції необхідно провадити зазначений вид діяльності виключно за наявності відповідних ліцензій.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому, додатково до раніше наданих пояснень, зазначив, що з матеріалів справи чітко вбачається, що єдиним встановленим під час перевірки порушенням є різниця в адресі місця зберігання пального, зазначеної в заяві про реєстрацію акцизного складу та в ліцензії на зберігання пального. При цьому різниця полягає не в місті, не у вулиці та не у номері будинку, а лише у літерному індексі будівлі - вул. Шевченка, 2-Б та вул. Шевченка, 2-Е. І зазначене порушення є лише технічною помилкою (опискою), яка призвела до помилкового висновку відповідача про відсутність ліцензії на зберігання пального. Фактично актом перевірки підтверджується лише технічна помилка (описка) в адресі акцизного складу, яка була виявлена вже під час перевірки. А у зв'язку з зняттям з обліку зареєстрованого акцизного складу 02.02.2021, виявлену помилку в адресі неможливо було усунути під час перевірки.
На думку позивача, допущена технічна помилка (описка) в адресі та наявність ліцензії №05330414201900078 були виявлені ще під час проведення перевірки та викликали обґрунтовані сумніви щодо наявності обставин для притягнення позивача до відповідальності. І при розгляді питання щодо притягнення до відповідальності, відповідач мав врахувати наявність таких сумнівів та не приймати рішення про накладення штрафних санкцій. Зазначені пояснення, положення ПК України та матеріали справи підтверджують відсутність вини позивача у порушенні вимог закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Що виключає фінансову відповідальність позивача та підтверджує протиправність і необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 19.03.2021 №000/3420/0901.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області видано Акціонерному товариству «Українська залізниця» ліцензію на право зберігання пального №05330414201900078 від 31.10.2019, терміном дії з 31.10.2019 до 31.10.2024, із визначеною адресою місця зберігання: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Т.Шевченка, буд 2-Б.
11.02.2021 в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області прийнято наказ №124-п “Про проведення фактичної перевірки АТ “Укрзалізниця», яким на підставі вимог ст. 19, ст. 20, ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України від 19 грудня 1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями, наказано провести фактичну перевірку АТ "Укрзалізниця" (ЄДРПОУ 40075815) за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Е, з 11.02.2021 тривалістю не більше 10 діб, за період діяльності з 01.07.2019 по 20.02.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону № 481, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, та інших законодавчих актів.
11.02.2021 перевіряючим ГУ ДПС у Донецькій області видані направлення на перевірку №210, №211, та №2012, які були пред'явлені представнику регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» - Зіміну В.О. 16.02.2021, а також цього ж дня вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Донецькій області №124-п від 11.02.2021 та направлень на перевірку у період з 16.02.2021 по 19.02.2021 службовими особами відповідача було проведено відповідну фактичну перевірку, про що складено Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС №1221/05-99-33-09/04075815 від 22.02.2021 (далі - Акт перевірки).
Згідно Акту перевірки об'єктом фактичної перевірки, місцем проведення перевірки (місце здійснення діяльності з виробництва, зберігання, торгівці пальним або місце знаходження платника податків) є - Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е. Питання що дослідженні при проведенні перевірки - дотримання АТ «Укрзалізниця» вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС у частині фактів здійснення діяльності із виробництва, зберігання та реалізації пального без отримання відповідних ліцензій за період перевірки, повноти обліку операцій з пальним на місцях його виробництва, зберігання та реалізації та його організації у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів, дотримання вимог нормативних документів щодо надання інформації органам ДПС про фактичні залишки та обсяги реалізації пального.
Перевіркою встановлено, що акцизний склад №1011059 у періоді з 25.07.2019 по 02.02.2021 зареєстровано за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е (знято з обліку 02.02.2021). Згідно наданих документів, а саме товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів встановлено за перевіряємий період надходження та зберігання нафтопродуктів (дизельного пального) на акцизному складі №1011059 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е.
Факт здійснення надходження пального (дизельного пального) код товару згідно УКТ ЗЕД 2710194300 на акцизний склад №1011059 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е підтверджується: відомостями з електронного реєстру акцизних накладних ДПСУ - надходження нафтопродуктів на акцизний склад №1011059 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е за період з 01.04.2020 по 19.02.2021; обліковими даними підприємства за період з 01.04.2020 по 20.02.2021: оборотними відомостями по номенклатурних номерах товарно-матеріальних цінностей за період з 01.04.2020 по 30.11.2020 та окремо за листопад 2020 року; обліковими даними товарної книги кількісного руху нафтопродуктів форма №31-НП за листопад 2020 року.
Відвантажене та отримане дизельне пальне зберігалося на акцизному складі №1011059 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е без наявності ліцензії на право зберігання пального у період з 01.07.2019 по 30.11.2020 чим порушено ч.8 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР.
Відповідно до висновку, зазначеного в Акті перевірки, перевіркою встановлено порушення ч.8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено Акт відмови від отримання примірника акта (довідки) перевірки, неможливості його вручення та підписання від 22.02.2021 №59/05-99-09-01/00191721, відповідно до якого начальник структурного підрозділу Зімін Вячеслав Олександрович, головний інженер Комов Олексій Миколайович, гол. бухгалтер Висильконова Вікторія Вікторівна АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е, відмовились від підписання та отримання акта перевірки №1221/05-99-33-09- 40075815 без надання пояснень.
Позивачем було надані перечення до Акту (довідці) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС від 22.02.2021 № 1221/05-99-33-09/40075815 та Акту відмови від отримання примірника акта (довідки) перевірки, неможливості його вручення та підписання від 22.02.2021 № 59/05-99-09- 01/00191721.
Листом №2125/05-99-09-01-16 від 19.03.2021 Про розгляд заперечень ГУ ДПС у Донецькій області зазначило, що фактична перевірка АТ «Укрзалізниця» за адресою: Донецька область, Волновахський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-Е проведена згідно вимог діючого законодавства. Висновки в Акті перевірки від 22.02.2021 № 1221/05-99-33-09/40075815 обгрунтовані згідно з діючим законодавством.
На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення №003/3420/0901 від 19.03.2021, згідно якого на підставі Акту перевірки 1221/05-99-33-09/40075815 від 22.02.2021 встановлено порушення ч.1,8 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та на підставі пп.53.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ та абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано суму штрафних санкцій - 500 000 грн.
Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №003/3420/0901 від 19.03.2021, порушено ч.1,8 ст.15 Закону №481/95-ВР, підставою для застосування штрафних санкцій є абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, сума штрафної санкції - 500000 грн.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» подало скаргу №10-368 від 07.04.2021 до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення №003/3420/0901 від 19.03.2021.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №14500/6/99-0006050106 від 29.06.2021 ППР ГУ ДПС у Донецькій області від 19.03.2021 №000/3420/0901 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись із прийнятим податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції Україні кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Як визначено пп. 19?.1.1, 19?.1.14 п.19?1 ст.19? ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
У відповідності до п.61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами п.75.1.3 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначає ст.80 ПК України.
За п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно п. 80.5. ст. 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
В той же час, пунктом 81.1. ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Пунктом 86.5 ПКУ визначено, що Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до ст.16 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (чинного на час проведення перевірки) (далі - Закон №481/95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень).
Тобто, норма зазначеного підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону №481/95-ВР покладені на відповідача.
Як убачається з встановлених обставин справи, а також наказу №124-п від 11.02.2021, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Формулювання підстав перевірки в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу пального.
Наказ про проведення перевірки №124-п від 11.02.2021 відповідає вимогам, визначеним пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, а саме містить усі необхідні відомості (дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися), підписаний керівником контролюючого органу (в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області) та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, перевірку було призначено та проведено у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, за наявності наказу про проведення перевірки, направлень на проведення перевірки, оформлених у відповідності до вимог пункту 81.1. ст. 81 ПК України. Наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2021 року № 124-п відповідає вимогам податкового законодавства та приписам ч.2 ст.2 КАС України, що висуваються до рішень суб'єкта владних повноважень. Перевірка відбулась в рамках вимог, визначених законодавством. Судом не встановлено порушень в ході прийняття наказу щодо призначення фактичної перевірки АТ «Укрзалізниця».
Надаючи оцінку встановленим порушенням в ході фактичної перевірки, за результатами якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, суд вказує на таке.
Як вбачається із Акту перевірки та оскаржуваного ППР, податковим органом встановлено, що регіональна філія «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», здійснювала зберігання дизельного пального на акцизному складі №1011059 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е без наявності ліцензії на право зберігання пального у період з 01.07.2019 по 30.11.2020, чим допустила порушення ч.8 ст.15 Закону від 19.12.1995 №481/95-ВР.
Підпунктом 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом: б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно ст. 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Поряд із цим, згідно ст. 18 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.
З наведених положень законодавства вбачається, що діяльність зі зберігання пального підлягає ліцензуванню, за винятками, які встановлені законом. Ліцензія видається на кожне місце зберігання пального. При цьому, приміщення або територія де господарюючий суб'єкт провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом.
Як було встановлено податковим органом в ході перевірки, та підтверджується заявою про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (Форма №1-А) АТ «Укрзалізниця» подало заяву 25.07.2019 на реєстрацію акцизного складу №1011059, розташованого за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е, який є приміщенням комори, належить АТ «Укрзалізниця» на підставі свідоцтва про право власності №390741 від 18.11.2017.
В той же час, ліцензія на право зберігання пального №05330414201900078 від 31.10.2019, видана із визначеною адресою місця зберігання: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Т.Шевченка, буд 2-Б.
Як вбачається із досліджених судом акцизних накладних №735316 від 12.11.2020 та №735420 від 18.11.2020 пальне було відвантажено Акціонерним товариством «Укрзалізниця» з акцизного складу №1010623 на акцизний склад №1011059.
Згідно з п.231.1 ст. 231 ПК України, платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.
В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов'язкові реквізити, зокрема, уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий та уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне.
Відтак, відомості акцизних накладних підтверджують прийняття на зберігання пального на акцизний склад №1011059, що розташований за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е.
Твердження позивача про те, що фактичним місцем зберігання пального є приміщення за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-б, а звітність за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е включала в себе інформація щодо зберігання пального за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-б, - суд вважає такими що не заслуговують на увагу. Адже, здійснивши реєстрацію акцизного складу за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е, АТ «Укрзалізниця» підтвердила, що саме приміщення за цією адресою (приміщення комори) є фактичним місцем зберігання пального, що також підтверджується акцизними накладними.
Обставина зберігання пального на акцизному складі підтверджується також поясненнями головного бухгалтера СП «Волноваське вагонне депо» ОСОБА_1 від 16.02.2021, яка зазначила, що отримано паливо дизельне у листопаді на загальну кількість 700 кг на акцизний склад №1011059. Використано в листопаді згідно роздаточних відомостей на загальну кількість 1008 кг. Залишок палива на 01.01.2020 308,48 кг, та згідно руху за листопад залишок пального станом на 30.11.2020 складає 0,48 кг. Остаточний рух по акцизному складу №1011059 на 0,48 кг відбувся 22.01.2021. Цей залишок зберігався у бочці з 30.11.2020 з подальшим заправленням баку машини.
Суд враховує зауваження позивача про те, що надані податковому органу під час перевірки документи, зокрема, оборотна відомість по номенклатурних номерах товарно-матеріальних цінностей з період з 01.04.2020 по 30.11.2020, не містить інформації про зберігання пального за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е. Втім, суд зауважує, що така обставина підтверджується акцизними накладними №735316 від 12.11.2020, №735420 від 18.11.2020 та поясненнями головного бухгалтера, з яких вбачається зберігання пального на акцизному складі №1011059, що, в свою чергу, зареєстрований за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченка, буд. 2-е, що на думку суду є достатнім для встановлення такої обставини.
Суд відхиляє як необгрунтовані посилання позивача на помилку, яка була допущена в адресі акцизного складу та зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 408 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів, зокрема, дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.
Згідно з п.6 Порядку №408 реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - заява), форма якої затверджується Мінфіном.
На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Пунктом 11 Порядку №408 визначено, що для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.
Відповідно до п.112.1 та 112.2 статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що у разі допущення помилки в адресі акцизного складу у місті Волноваха по вул. Шевченка, 2-е, позивач мав можливість у разі виявлення належної обачності внести зміни у дані про акцизний склад, виправити помилку у записах реєстру платників щодо акцизного складу шляхом подання заяви про внесення відповідних змін. Втім відповідних змін позивач не вніс та протягом тривалого часу здійснював зберігання пального на акцизному складі №1011059 без ліцензії.
Окрім того, суд враховує і те, що у заяві про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів від 25.07.2019 окрім адреси акцизного складу (м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е) позивачем було вказано і номер свідоцтва про право власності № 390741 від 08.11.2017, що відповідає об'єкту нерухомості - будівля комори за вказаною адресою. Вказані обставини свідчать більше про намір позивача зареєструвати акцизний склад саме за адресою м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е, ніж про помилки допущені в заяві.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за вчинення податкового правопорушення, що полягало у зберіганні пального на акцизному складі №1011059 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченка, 2-е без наявності ліцензії на право зберігання пального у період з 01.07.2019 по 30.11.2020, та передбачене ч.8 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР.
Щодо тверджень позивача про те, що податкове повідомлення-рішення №000/3420/0901 від 19.03.2021 містить внутрішні протиріччя та неузгодження, зокрема, підставами застосування штрафних санкцій визначено підпункт 53.3.3 Податкового кодексу України, який відсутній у Податковому кодексі України; підставою застосування штрафних санкцій визначено абзац 9 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР яким визначена штрафна санкція за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії 250000 гривень, в той же час, у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення наводиться вже інша підстава для застосування штрафних санкцій, а саме абзац 8 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР, - суд зазначає наступне.
Як встановлено судом в ході розгляду справи Актом перевірки встановлено порушення ч.8 ст.15 Закону № 481/95-ВР.
На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення №003/3420/0901 від 19.03.2021, у змісті якого зазначено, що на підставі Акту перевірки 1221/05-99-33-09/40075815 від 22.02.2021 встановлено порушення ч.1,8 ст. 15 Закону №481/95-ВР та на підставі пп.53.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ, абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР застосовано суму штрафних санкцій - 500 000 грн.
Згідно розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №003/3420/0901 від 19.03.2021, порушено ч.1,8 ст.15 Закону №481/95-ВР, підставою для застосування штрафних санкцій є абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, сума штрафної санкції - 500000 грн.
Відтак, судом встановлено допущення податковим органом помилок при складанні податкового повідомлення-рішення у номері підпункту статті 54 ПКУ (зазначено 53.3.3 замість 54.3.3) та у номері абзацу частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР (зазначено 9 замість 8).
При цьому суд враховує, що в акті перевірки, в розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення вірно визначено номер абзацу 8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, який передбачає відповідальність саме за те податкове правопорушення, що встановлене за результатами проведення перевірки - зберігання пального без наявності ліцензії. Окрім того, розмір визначеної податковим повідомленням-рішенням санкції відповідає допущеному позивачем правопорушенню.
Суд зауважує, що недолік змісту податкового повідомлення-рішення, в частині вище зазначених допущених, помилок не спростовує самого факту вчинення податкового правопорушення. Склад податкового правопорушення щодо зберігання пального без наявності ліцензії позивачем не спростований.
Також суд враховує висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020, від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд не вбачає допущені помилки у змісті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення достатніми підставами для його скасування.
Інші обставини, на які посилається позивач обгрунтовуючи позовні вимоги, зокрема, щодо протиправності складання Акту відмови від отримання примірника акту перевірки та неможливості його вручення та підписання, не підтверджені належними доказами та не спростовують висновків суду щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши встановлені обставини справи, надані сторонами письмові докази та доводи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем, доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення. Відтак, у задоволені позову слід відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Залишити без задоволення позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, адреса: вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150.
Відповідач: Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, адреса: вул.Італійська (Центральний район), будинок 59, м. Маріуполь, донецька область, 87515.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА