Справа № 640/20146/21
16 лютого 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи № 640/20146/21 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін,
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Хлімоненкова М.В.) перебуває на розгляді справа №640/20146/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 №000/3420/0901.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 прийнято до провадження дану справу №640/20146/21. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
01.05.2025 від представника відповідача до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву АТ «Українська залізниця», у якому також заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування заявленого клопотання, посилаючись на ст.12 КАС України представник відповідача зазначив, що дана справа має суттєве значення для органів ДПС та значний суспільний інтерес щодо формування сталої судової практики з такого спірного питання, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження та з'ясування всіх обставин.
Надаючи оцінку заявленому представником відповідача клопотанню, суд виходить з такого.
Як визначено ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами ч.1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
При цьому, в силу вимог п.10 ч.1 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу є справами незначної складності є в тому числі справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 2.ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, частина 4 ст.257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що дана справа №640/7844/21 не підпадає під категорію справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, у зв'язку із чим, під час відкриття у ній провадження та прийняття справи до свого провадження, суд дійшов висновку про доцільність розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частинами 5, 6 ст. 261 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на викладене, дослідивши доводи представника відповідача, покладені в обґрунтування заяви, матеріали справи, суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, а також в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу, що з огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача, суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявляючи клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, представник відповідача не навів, жодної належної та достатньої, поза розумним сумнівом, підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так само і у відкритому судовому засіданні з викликом учасників. Представник відповідача не вказує, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключені під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
За вказаного, представником відповідача не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, та так само і у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідача, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
В свою чергу, у разі, якщо під час письмового провадження буде встановлено необхідність у розгляді справи у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, судом буде прийнята відповідна ухвала.
Наразі ж, судом не вбачається необхідності у отриманні від відповідача буд-яких усних та особистих роз'яснень стосовно предмету спору у судовому засіданні.
Окремо, суд наголошує, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено. На даний час, майже щодня в м.Одесі лунають сирени сповіщення Повітряної тривоги. Агресор також вдається до бомбардувань міста ракетами та іншими засобами, що безумовно загрожує життю та здоров'ю людей.
В силу вимог ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви.
Відтак, у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи № 640/20146/21 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА