Справа № 420/43220/25
16 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕС/12835826 від 05.02.2026 року про залишення позовної заяви без розгляду,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
Стягнути з ФО-ПП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) суму заборгованості:
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які с власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 95 439,62 грн.. на бюджетний рахунок - UА298999980314070512000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). код ЄДРПОУ: 37607526. отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/18010300;
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості - 1 603.80 грн.. на бюджетний рахунок - UА298999980314070512000015744. банк отримувача Казначейство України (ЕАП). код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/18010200;
- по податку на земельний податок з фізичних осіб - 10 521.79 грн.. на бюджетний рахунок - UА468999980334199813000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526. отримувач коштів ГУК в Одеській області/Кароліно- Бугазька сільська ТГ718010700.
Ухвалою суду від 05.01.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
05.02.2026 року за вхід. №ЕС/12835/26 до суду надійшла заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.
Приписами п.5 ч. 1 ст. 240 КАСУ встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне повернути без розгляду подані заяви у зв'язку з їх відкликанням заявником.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.
Термін диспозитивність (від лат. dispono розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.
Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред'явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.
Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.
Керуючись п. 5 ч.1 ст.240, 256, 293-297 КАС України, суд,
Заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕС/12835826 від 05.02.2026 року про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА