Справа № 420/1364/26
16 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» (65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд. 2 Б, код ЄДРПОУ 40800278) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення комісії
До Одеського окружного адміністративного суду 21.01.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» до Одеської митниці, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Одеської митниці №00001255000 від 14.09.2020;
2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Одеської митниці №00001265000 від 14.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 21 жовтня 2025 року стало відомо про те, що на майно ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» накладено податкову заставу на підставі акту опису майна від 08.08.2025 №1058/15- 32-13-02-35 (надалі - акт опису майна). Того ж дня було направлено адвокатський запит до Державної податкової служби України, яким запитано надати засвідчені копії матеріалів, документів на підставі яких було складено акт опису майна. 31.10.2025 від ГУ ДПС в Одеській області надійшла відповідь на адвокатський запит, з якого стало відомо, що у ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» наявний податковий борг з митних платежів за даними Держмитслужби, інформація про який отримано податковою 09.03.2025. В той же день, адвокатом було направлено адвокатський запит до Держмитслужби про надання інформації та копій документів за якими сформувався податковий борг з митних платежів, згідно інформації, яку було надано податковою. На виконання поданого адвокатського запиту Держмитслужба направила запит до Одеської митниці.
12 листопада 2025 року у відповідь на адвокатський запит Одеська митниця надала засвідчені копії документів, на підставі яких сформувався податковий борг, зокрема:
- лист від 10.07.2020 №7.10-1/19/13/10648 «Про проведення документальної невиїзної перевірки» з поштовими документами про направлення
- лист від 31.07.2020 №7.10-1/19/13/11684 «Про направлення акту перевірки» з актом перевірки від 30.07.2020 №23/7.10-19-10/40800278 та поштовими документами про направлення
- лист від 14.09.2020 №7.10-1/19/13/13791 та податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість на суму грошового зобов'язання - 636 877,95 грн. та з ввізного мита на суму грошового зобов'язання - 155932,74 грн.
- лист від 13.08.2021 №7.10-1/19/13/3213 «Про погашення податкового боргу» з поштовими документами про направлення
- лист від 25.08.2025 №7.10-2/19-03/13/13034 «Про погашення податкового боргу» з поштовими документами про направлення.
В ППР 1 Одеська митниця повідомляє ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ», що на підставі акта від 30.07.2020 №23/7.10-19-10/40800278 встановлено порушення п.2 ч.2 ст.52, ст.278 та ст.279 Митного кодексу України, у зв'язку з цим згідно з п.п.54.3.2., 54.3.6 п.54.3. ст.54, ст.58 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом господарювання» на 155932,74 грн.
В ППР 2 Одеська митниця повідомляє ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ», що на підставі акта від 30.07.2020 №23/7.10-19-10/40800278 встановлено порушення п.2 ч.2 ст.52, ст.278 та ст.279 Митного кодексу України, у зв'язку з цим згідно з п.п.54.3.2., 54.3.6 п.54.3. ст.54, ст.58 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» на 636877,95 грн.
ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» не погоджується із результатами невиїзної документальної перевірки, не погоджується із ППР 1 та ППР 2, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, прийнятими на підставі документів, складених із порушенням процедури та строків, а викладені у цих документах обставини не відповідають дійсності, тому ППР 1 т ППР 2 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Одеською митницею, ані під час митного оформлення товарів, здійснення певних форм контролю та перевірок, ані під час проведення невиїзної документальної перевірки, не було виявлено та не вказано про сумнівність поданих до митної декларації документів та зазначених в МД відомостей про товар. Єдине на що посилається Одеська митниця в якості обґрунтування підстав проведення перевірки та прийняття висновку про наявність порушення, це на лист митних органів Республіки Туреччина, копію якого не було надано позивачу на ознайомлення. Відповідачем не було вчинено інших дій з метою перевірки достовірності та правильності визначення країн походження товарів, заявлених до митного оформлення, не було й залучено до дослідження уповноважених спеціалістів та експертних установ. Одеська митниця не направляла жодного запиту про надання пояснень та документів до позивача в межах даної документальної перевірки, натомість, посилається на невстановлений запит від 18.02.2020, який, якщо і направлявся на адресу позивача, то не у межах проведення даної документальної перевірки. Відповідь на запит, який фактично не направлявся, отримана бути не може, тим більше, недоцільним є зауваження Одеської митниці про ненадання відповіді на цей запит, які відображені в акті перевірки.
Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Водночас із позовом в якості додатку надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що з поштових документів, які були долучені до відповіді на адвокатський запит вбачається, що фактично ані повідомлення про початок невиїзної документальної перевірки, ані акт перевірки, ані, власне, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не були вручені платнику податків. Отже, фактично про існування ППР позивачу стало відомо лише 12.11.2025, коли було отримано відповідь на адвокатський запит.
Ухвалою судді від 22.01.2026 постановлено задовольнити заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду з вказаним позовом; прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» та відкрити провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).
06.02.2026 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/13726/26) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи тим, що предметом даного спору є оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа №420/1364/26 має бути розглянута за правилами загального позовного провадження. Розмір можливих збитків у даній справі (загальна сума заборгованості станом на поточну дату з урахуванням штрафних санкцій та пені) становить 1044859,28 грн. Зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи у загальному позовному провадженні з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи - матеріальні збитки для сторін у сумі 1044859,28 грн.
Дослідивши вказане клопотання представника відповідача, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Покликання відповідача на розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) на суму 1044859,28 грн, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді на навчанні у Національній школі суддів України з 09.02.2026 по 13.02.2026, ухвалу постановлено 16.02.2026.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/13726/26 від 06.02.2026) про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА