Справа № 420/15703/25
16 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати та утримання з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 719,50 грн., які підлягають обов'язковій виплаті за період з 01.01.2023 року по 31.10.2024 року на підставі рішення ООАС від 19.01.2024 року №420/31319/23 за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо долучення для розрахунку нарахування грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку у відповідності до абзацу 12 підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 застосування додатку №2 даної постанови, що призвело до суттєвого звуження права пільговика на отримання очікуваного грошового розміру пільги та нанесення йому збитку в розмірі 1 178,13 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 719,50 грн. за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год. за період з 01.01.2023 року по 31.10.2024 року для виконання прийнятого ООАС рішення від 19 січня 2024 року №420/31319/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2023 року перерахунок та подальше нарахування і виплату грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку у відповідності до абзацу 12 підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409, та у відповідності до вимог статей 3, 4, 6 Закону України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», та з врахуванням положень абзацу 3 пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 завданий йому внаслідок проведеного в листопаді 2024 року перерахунку пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку збиток за період з 01.01.2023 року по 15.04.2025 року в розмірі 1178,13 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що він звертався до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в межах адміністративної справи №420/31319/23, внаслідок чого судом було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо скасування нарахувань грошових коштів за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок, нарахування та виплату заборгованих грошових коштів за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год.
Проте, відповідач не виконав у повному обсязі рішення від 19.01.2024 року по справі №420/31319/23, яке набрало законної сили, через що позивач звертався до пенсійного органу із зверненнями, в яких зазначав про розподіл перерахованих в листопаді грошових коштів для пільги по оплаті житлово-комунальних послуг за жовтень 2024 року в сумі 2 261,16 грн. з чітким обґрунтуванням невиплати 719,50 грн., та просив надати пояснення причин невиплати заборгованості за пільгою з оплати електроенергії в розмірі 100 кВт/год. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про те, що дійсно було здійснено утримання з позивача грошових коштів в сумі 719,50 грн., які підлягали до виплати разом у складі загальної суми 2 327,85 грн. за пільгою з оплати електропостачання в розмірі 100 кВт/год., після перерахунку даної пільги за період з 01.01.2023 року по 30.09.2024 року, та про подальше їх зарахуванням на пільгу по оплаті опалення місць загального користування.
Крім того, позивач вважає протиправними дії пенсійного органу в частині долучення для розрахунку нарахування грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку у відповідності до абзацу 12 підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 застосування додатку №2 даної постанови, оскільки це призвело до суттєвого звуження права пільговика на отримання очікуваного грошового розміру пільги та нанесення йому збитку в розмірі 1 178,13 грн.
Не погоджуючись із вищевказаними діями позивача, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року по справі №420/15703/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
26.06.2025 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив по справі (а.с. 94-99), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що під час здійснення перерахунку з січня 2023 року за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год було здійснено автоматичний перерахунок послуги з оплати витрат на опалення місць загального користування, тобто на підставі наявних тарифів програмним забезпеченням було перераховано суму пільги на вищезазначену послугу. Після здійснення перерахунку сума пільги на послугу з оплати витрат на опалення місць загального користування становить: з січня по березень 2023 року - 33,81 грн., за квітень 2023 року - 16,91 грн., за жовтень 2023 року - 17,45 грн., з листопада 2023 року по березень 2024 року - 33,81 грн., за квітень 2024 року - 16,91 грн., за жовтень 2024 року 17,45 грн., за листопад та грудень 2024 року - 33,81 грн. Після проведеного перерахунку позивачу кошти пільги в листопаді 2024 року включено до виплатних документів для виплати через банківську установу АТ «ОЩАДБАНК», а саме: на основну відомість за жовтень 2024 року в загальній сумі 652,81 грн., в тому числі на оплату послуги з постачання електричної енергії - 109,43 грн.; на додаткову відомість сума до виплати з урахуванням утриманих коштів склала 1 608,35 грн., з яких: нараховано з 01.01.2023 по 30.09.2024 на оплату послуги з постачання електричної енергії - 2327,85 грн. та утримано за аналогічний період на оплату витрат на опалення місць загального користування - 719,50 грн., оскільки після перерахунку сума призначеної пільги на оплату даної послуги зменшилася у порівнянні з раніше виплаченою.
Також позивач посилався на факт пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі №420/15703/25.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року було вирішено подальший розгляд справи №420/15703/25 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
12.11.2025 року, 17.12.2025 року та 20.01.2026 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймав участь особисто позивач та представники відповідача Ревега Л.А. та Татрулаідзе Л.Т. (17.12.2025 року), які надавали пояснення щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та заперечень проти них, а також долучали додаткові письмові докази по справі (а.с.159-163).
Ухвалою суду від 12.11.2025 року провадження у справі №420/15703/25 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та в подальшому поновлено протокольною ухвалою суду від 17.12.2025 року.
Ухвалою суду від 17.12.2025 року було закрито провадження в адміністративній справі №420/15703/25 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати та утримання з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 719,50 грн., які підлягають обов'язковій виплаті за період з 01.01.2023 року по 31.10.2024 року на підставі рішення ООАС від 19.01.2024 року №420/31319/23 за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 719,50 грн. за пільгою для оплати електричної енергії в розмірі 100 кВт/год. за період з 01.01.2023 року по 31.10.2024 року для виконання прийнятого ООАС рішення від 19 січня 2024 року №420/31319/23.
20.01.2026 року підготовче провадження у справі №420/15703/25 було закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання 28.01.2026 року сторони не з'явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
ОСОБА_1 є ветераном військової служби, а тому після звільнення з військової служби йому була призначена пільга на оплату житлово-комунальних послуг, що відповідачем за час розгляду справи не заперечувалось.
Позивач використовує електричну енергією для системи індивідуального опалення квартири за наступною адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано деталізований розрахунок нарахувань в опалювальному періоді 2024-2025 років за листопад 2024 року, виконаний комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» 05.05.2025 року за №13.06-10-708 (а.с.45-48); паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії та лист АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 10.03.2025 року №101/26/03-1856 (а.с.52-54).
Розмір грошових коштів на місяць для пільги на оплату витрат на опалення місць загального користування в опалювальний період складає 109,42 грн., що відповідачем за час розгляду справи також не заперечувалось.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2025 року позивача було повідомлено про фактично нараховані йому грошові кошти для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку за період 01.01.2023 року по 15.04.2025 року (а.с. 94-95).
При цьому, за твердженням позивача, за період 01.01.2023 року по 15.04.2025 року (опалювальні періоди з 01.01.2023 року по 15.04.2023 року, 16.10.2023 року по 15.04.2024 року, 16.10.2024 року по 15.04.2025 року) у відповідності до абзацу 12 підпункту 1 пункту 3 Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року при розрахунку до нарахування грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку пенсійним органом підлягало до виплати позивачу грошова сума в розмірі 1 703,29 грн.
Водночас, позивач стверджує, що відповідачем, при розрахунку до нарахування грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку, було протиправно застосовано Додаток №2 до Постанови КМУ від 06.08.2014 року, що призвело до отримання позивачем грошового розміру пільги лише на суму 525,16 грн., та недоотримання її на суму 1 178,13 грн. (у розрахунку: 1 703,29 грн. - 525,16 грн. = 1 178,13 грн.).
Вищевказані розрахунки заборгованості за пільгою по оплаті на послугу з оплати витрат на опалення місць загального користування окремо надавались позивачем до матеріалів справи (а.с. 56-58).
Позивач за час розгляду справи посилався на те, що пенсійний орган зменшив розмір виплати грошових коштів за пільгою на оплату опалення місць загального користування через протиправне застосування коригуючих коефіцієнтів згідно з Додатком 2 до постанови Кабінету міністрів України від 06.08.2014 року №409, оскільки приписи Додатку 2 застосовуються виключно для користувачів централізованого та автономного опалення, а не індивідуального. Разом з тим, за твердженням позивача, для користувачів індивідуального опалення застосовується алгоритм дій, визначений абзацом 12 підпункту 1 пункту 3 Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року.
Не погоджуючись із розміром виплати грошових коштів за пільгою на оплату опалення, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних позивачем дій суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві врегульовано Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 року №203/98-ВР (далі - Закон №203/98-ВР)
За п.6 ч.1 ст.6 Закону №203/98-ВР ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги, зокрема, 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Соціальні норми житла та нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 року №409 (далі - Постанова №409).
За п.п.2 п.1 Постанови №409 установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, для оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення; з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство.
Згідно п.п.2 п.2 Постанови №409 установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Відповідно до абз.1 п.п.1 п.3 Постанови №409 установлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, для послуги з постачання теплової енергії (для потреб централізованого або автономного опалення) та індивідуального опалення:
у разі використання теплової енергії для централізованого або автономного опалення - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Згідно абз.12 п.п.1 п.3 Постанови №409 для громадян, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, для розрахунку субсидій і пільг на оплату послуги з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) застосовується соціальний норматив, визначений абзацом другим підпункту 1 цього пункту із застосуванням коефіцієнта 0,1.
Для громадян, які використовують теплову енергію (для потреб централізованого або автономного опалення), природний газ або електричну енергію (для індивідуального опалення), опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно (абз.13 п.п.1 п.3 Постанови №409).
Відповідно до абз.7 п.п.8 п.3 Постанови №409 зазначено, що залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2 до Постанови №409.
При цьому, судом встановлено, що Додаток 1 до Постанови №409 закріплює коригуючі коефіцієнти для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення, а Додаток 2 до Постанови №409 - коригуючі коефіцієнти для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення.
Суд зазначено, що в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2025 року було зазначено про фактично нараховані позивачу грошові кошти для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку за період 01.01.2023 року по 15.04.2025 року, та окремо в листі було зазначено, що розрахунок послуги з оплати витрат на опалення місць загального користування був здійснений з урахуванням коригуючого коефіцієнта (коефіцієнт етажності будинку).
Водночас, як встановлено судом, коефіцієнт етажності будинку регулюється Додатком 2 до Постанови №409, який призначений виключно для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення.
При цьому, варто зазначити, що позивач під час розгляду справи акцентував увагу на тому, що використовує електричну енергією для системи індивідуального опалення квартири, яке не відноситься до централізованого або автономного опалення.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.3 розділу І Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 року №169, система індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) - комплекс обладнання та матеріалів, розміщених в окремому будинку, квартирі, нежитловому приміщенні багатоквартирного будинку, що є самостійними об'єктами нерухомого майна, призначений для виробництва теплової енергії для потреб опалення такого нерухомого майна, а також за потреби приготування гарячої води.
Разом з тим, згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року №2633-IV система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; а система автономного теплопостачання - внутрішньобудинкова система опалення, яка використовується для теплозабезпечення окремого багатоквартирного будинку.
Тобто, на думку суду, індивідуальне опалення є незалежним від централізованого та автономного опалення, та безпосередньо направлене на одне приміщення, в даному випадку - квартири.
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що застосування пенсійним органом коефіцієнту етажності будинку, закріпленого у Додатку 2 до Постанови №409, є необґрунтованим при розрахунку розміру витрат теплової енергії для індивідуального опалення, яке фактично передбачене на одне приміщення, а не багатоквартирний будинок.
Аналізуючи вищезазначені обставини суд доходить висновку, що пенсійний орган діяв протиправно при нарахуванні позивачу грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку, застосовуючи при цьому коригуючі коефіцієнти, встановлені Додатком 2 до Постанови №409, що призвело до невиплати позивачу грошових коштів для пільги на суму 1 178,13 грн.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС Україну у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд також враховує, що за п.17 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373, невиплачені пільговику кошти враховуються уповноваженими органами під час надання пільги в наступних періодах.
З огляду на встановлені обставини у справі №420/15703/25 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2023 року перерахунок грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку у відповідності до абзацу 12 підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409, врахувавши невиплачені кошти під час надання пільги в наступних періодах.
В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє з підстав того, що вважає, що обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача є достатнім для відновлення його правового становища.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення однієї основної позовної вимоги позивача, суд вважає необхідним стягнути на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині нарахування ОСОБА_1 грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку, застосовуючи при цьому коригуючі коефіцієнти, встановлені Додатком 2 до Постанови №409, що призвело до невиплати позивачу грошових коштів для пільги на суму 1 178,13 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2023 року перерахунок грошових коштів для пільги в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будинку у відповідності до абзацу 12 підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409, врахувавши невиплачені кошти під час надання пільги в наступних періодах.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.В. Білостоцький