Справа № 420/3439/26
16 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 (позов поданий представником позивача адвокатом Вечеровою Є.М.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 правил військового обліку;
- зобов'язати відповідача звернутися до Національної поліції України з повідомленням про відсутність правових підстав для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також представником позивача подане клопотання про витребування доказівпозивачем
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Позивачем не вірно вказано місцезнаходження третьої особи, яке повинно відповідати Єдиному державному реєстру підприємств і організацій України.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зокрема, позивач просить визнати протиправними дії відповідача які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
У позові відсутня дата здійснення протиправних дій. Крім того, таки вимоги позивача щодо протиправності дій відповідача не відповідаюсть змцсту обставин позову, в якому вказано, що що у довідці про ВЛК було допущено посилку, яка потягла відповідні негатівні наслідки для позивача.
Незрозумилим є також вимоги про зобовязання відповідача звернутися до Національної поліції України з повідомленням про відсутність правових підстав для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, враховуючи, що третьою особою вказане Головне управління Національної поліції в Одеській області, а також не вказано до якого саме територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У змісті позову вказано про протиправність дій відповідача про оголошення у розшук позивача, проте не надано жодного доказу, жодного документу щодо оголошення позивача у розшук.
Частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів, посилаючись на те, що вона направляла запит 02.02.2026 року на адресу відповідача.
Клопотання про витребування доказів не відповідає питанням запиту, а отже вимогам ст.ст.79-80 КАС України щодо прийняття заходів для самостійного отримання доказів.
У запиті адвоката ставилось едине питання. Яке відповідає клопотанню, а саме щодо врахування інформації про проходження ВЛК 17.02.2025 року (довідка №6/601 від 17.02.2025 року) та чи перевірялась достовірність даних ОСОБА_2 у довідці ВЛК перед прийняттям рішення про оголошення в розшук.
Інші будь-які докази та відомості не витребувались представником позивача.
Також у позові не висвітлені питання где находиться саме рішення про проходження позивачем ВЛК, на підставі якого видана довідка довідка №6/601 від 17.02.2025 року. Відповідає дата довідки 17.02.2025 року даті проходження ВЛК. Проходив чи ні позивач ВЛК 08.02.2023 року, що відображено у наданої копії з Резерва+. Також не вказано коли саме він отримав відстроку від мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову;належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва