Справа № 640/23950/21
16 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського центру оцінювання якості освіти про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Українського центру оцінювання якості освіти про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2021 року у справі №640/23950/21 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
На виконання положень п.2 розділу ІІ 28843 та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, адміністративну справу №640/23950/21 було направлено для подальшого розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського ОАС від 23.04.2025 року прийнято до розгляду адміністративну справу №640/23950/21 за позовом ОСОБА_1 до Українського центру оцінювання якості освіти про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.05.2021 року відбулась основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання з французької мови, яке, позивач, проходив. Після проведення процедури ЗНО, в той самий день, стали відомими правильні відповіді, затверджені відповідною предметною комісією Відповідача, а 26.05.2021 року була затверджена схема оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з французької мови, яку позивач вважає такою, що суперечить Наказу Відповідача №170 від 15.10.2020 року, а затверджені відповіді містять лексичну помилку. Враховуючи те, що апеляційна комісія при Відповідачі (згідно з положенням про комісію, затвердженим МОН України) не має повноважень розглядати скарги на правильність відповідей роботи ЗНО та на зміст питань роботи ЗНО, він звернувся до Відповідача зі скаргою на дії підпорядкованого органу в позасудовому порядку, що передбачено ЗУ “Про звернення громадян». Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що затверджені відповіді у тестових завданнях відповідають Положенням про предметну фахову комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2015 № 299. Також зазначає, що з 2022 року прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюють в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, без дотримання вимог Закону України «Про вищу освіту» (підпункту 23 пункту 2 розділу XV Закону України «Про вищу освіту»). Тобто, з 2022 року ЗНО не проводять, натомість запроваджено проходження національного мультипредметного тесту (не передбачає створення предметних фахових комісій), аредметних фахових комісій після 2021 року не створювали. У Відповідача немає можливості та повноважень, зокрема технічних, самостійно змінювати схему оцінювання. Такі зміни може вносити лише предметна фахова комісія, створення якої у 2025 році не передбачено жодними нормативно-правовими актами. Крім того, вказує про відсутність протиправною бездіяльності директора, оскільки Відповідач не відмовив Позивачу в законному праві, передбаченому статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» (бути присутнім під час розгляду скарги), а завчасно повідомив про час та місце розгляду скарги. Також це право Позивача не втрачається після надання письмової відповіді.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
24.05.2021 року відбулась основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання з французької мови.
26.05.2021 року була затверджена схема оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з французької мови.
23.06.2021 року позивач вважаючи, що схема оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з французької мови містить лексичні помилки звернувся до відповідача в порядку Закону України “Про звернення громадян».
14.07.2021 року відповідач повідомив позивача, що предметна фахова комісія встановила один правильний варіант відповіді на завдання 21 з французької мови з дотриманням вимог, установлених нормативними документами.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.
За частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захистити у передбачений процесуальним законом спосіб.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що він проходив зовнішнє незалежне оцінювання та конкурсною комісією затверджено відповіді на питання, які він вважає помилковими, однак позивач не надав доказів того, що оскаржувані дії комісії вплинули на результат складено ним зовнішнього незалежного оцінювання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.02.2024 року по справі №990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що оскаржуване рішення відповідача від 26.05.2021 року порушує його права та інтереси, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині визнання дій виконувача обов'язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Бойка Валерія в частині видання листа Українського центру оцінювання якості освіти №02-31-08/1470 від 14.07.2021 незаконними, а саме: такими, що суперечать нормам статті 19 Закону України “Про звернення громадян», суд зазначає наступне.
Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 7 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, заява (клопотання) це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
За змістом до ст. 15 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 19, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Судом встановлено, що скарга позивача розглянута 14.07.2021 року, що підтверджується листом відповідача № 02-31-08/1470.
Крім того, зазначений лист містить повідомлення про розгляд скарги 23.07.2021 року об 11:30 за місцезнаходженням відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не відмовив позивачу бути присутнім під час розгляду скарги та завчасно повідомив про час та місце розгляду скарги.
Отже, позивачем не доведено факту вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги те, що суд відмовив у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись вимогами ст.ст. 241-246 КАС України, суд, -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Українського центру оцінювання якості освіти про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
.