про повернення позовної заяви
16 лютого 2026 р. № 400/628/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛ-МІКС", вул. Самойловича, 35К,м. Миколаїв,54052,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2025 №389514290708 в частині,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛ-МІКС" із позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2025 року № 389514290708 в частині.
Ухвалою від 26.01.2026 суд залишив позовну заяву позивача без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу було запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- документ про сплату судового збору;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.
05.02.2026 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, додатком до якої долучено квитанцію про сплату судового збору від 30.12.2025 № 116 у розмірі 20001,52 грн та заява про поновлення строку звернення до суду.
Заява про усунення недоліків розглядається суддею Дерев'янко Л.Л. з урахуванням періоду увільнення від виконання службових обов'язків з 09.02.2026 по 13.02.2026 відповідно до наказу Голови Миколаївського окружного адміністративного суду № 3-аг від 23.01.2026.
Суд, ознайомившись із заявою про усунення недоліків зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ознайомившись із наданою позивачем платіжною інструкцією від 30.12.2025 № 116 в сумі 20001,52 грн., суд встановив, що згідно комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" зазначеною квитанцією сплачено судовий збір за подачу іншого позову до суду, а саме у справі № 400/13458/25.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, за подання кожної окремої заяви, у разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір у розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що судовий збір, сплачений за подання конкретного адміністративного позову або заяви, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову або заяви, у тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
Таким чином, квитанція № 116 від 30.12.2025 року у сумі 20001,52 грн. не є належним доказом сплати судового збору.
Щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Предметом розгляду справи є оскарження податкового-повідомлення рішення від 14.03.2025.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до висновків Великої палати Верховного Суду, які були зроблені у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, а саме:
"У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
16. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З огляду на викладене Велика Палата доходить висновку, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження."
Водночас позов подано до суду 20.01.2026 року, тобто поза межами місячного строку звернення до адміністративного суду.
Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено поважних причин його пропуску, таких, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.
А тому у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом належить відмовити.
Згідно з пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, позовну заяву належить повернути.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі вищезазначеного, керуючись частиною другою статті 123, пунктом дев'ятим частини четвертої, частиною п'ятою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛ-МІКС" і додані до неї матеріали повернути.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко