16 лютого 2026 р. № 400/13537/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
третя особаІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_3 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 та не виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 14.11.2023 року;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про ОСОБА_1 порушення правил військового обліку.
В обґрунтування позову зазначає, що14.11.2023року пройшов медичне обстеження ВЛК, якою визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У подальшому з відомостей додатку «Резерв+» він встановив, що досі перебуває на військовому обліку, з чим позивач не погоджується.
25 грудня 2025 року Відповідач подав відзив на позов , в якому зазначає, що наявні докази не є належними які містять повну інформацію про підстави такого виключення , а також не підтверджують дотримання встановленої процедури виключення з військового обліку відповідно до законодавства. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити.
Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
14.11.2023 року проведено Медичний огляд військово-лікарською комісією ОСОБА_1 , тобто у воєнний час, про що свідчить довідка від 14.11.2023 року. За результатами медичного огляду ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку
Як вбачається зі змісту військово-облікового документу, сформованого 02.09.2025 у системі Резерв+, позивач вказаний у категорії обліку «військовозобов'язаний».
У листопаді 2023 року позивачем була подана заява до ІНФОРМАЦІЯ_5 з вимогою здійснити виключення його з військового обліку на підставі висновку ВЛК віл 14.11.2023 року.
В подальшому позивач неодноразово особисто та усно звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду питання щодо виключення його з військового обліку.
03.09.2025 року позивач надіслав поштою на адресу відповідача заяву про виключення з військового обліку з додатками та заяву про зняття з розшуку військовозобов'язаного з додатками.
На звернення позивач відповідач відповіді не надав.
Належних доказів щодо розгляду зазначених заяв позивач до суду не надав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на цей час.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону № 2232 виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Частина 6 чт. 37 Закону № 2232 передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п. 16 Порядку № 1487 персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п. 20 Порядку № 1487).
Згідно з п. 21 Порядку № 1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулює Закон України від 16.03.2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951).
Відповідно до положень Закону № 1951 Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Одним з основних завдань Реєстру є організація та ведення військового обліку громадян України.
До Закону № 2232 були внесені зміни, а саме частину 1 статті 34 викладено в такій редакції: « 1. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1951 основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Частина 2 статті 3 цього закону встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України.
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Частина 5 ст. 5 Закону № 1951 передбачає, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина 6 ст. 5 Закону № 1951 передбачає, що органи адміністрування Реєстру:
1) здійснюють аналітичну обробку даних;
2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;
3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України
4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону № 1951 органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Отже, Закон № 1951 прямо визначає та покладає права та обов'язки щодо ведення Реєстру на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Пункт 81 Порядку №1487 (у редакції до 18.05.2024) передбачав, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного передбачає проставлення відповідної відмітки у військово-обліковому документі, для здійснення чого Порядком №1487 передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного для зняття його з військового обліку, що відповідає вимогам Порядку №1487.
Наявними матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_1 довідки ВЛК від 14.11.2023 року про виключення позивача з військового обліку.
Суд звертає увагу на те, що спірним у цій справі є оцінка бездіяльності відповідача щодо невнесення даних про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не взяття/виключення його з військового обліку.
Наявна довідка ВЛК від 14.11.2023 року свідчить про те, що позивача виключено з військового обліку, він не може перебувати військовозобов'язаним, не перебуває у запасі або у резерві. Зазначений статус діє безстроково, доки не буде скасований новим рішенням ВЛК, ухваленим у встановленому законом порядку. Так як відповідачем не надані належні докази того, що щодо позивача у встановленому порядку прийняте нове рішення про визнання його придатним до військової служби,
Однак, як вбачається з наявних у справі доказів, а саме військово -облікового документу, сформованого 02.09.2025 року у системі Резерв+, відповідач не вчинив дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про те, що 14.11.2023 року позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, отже допустив необґрунтовану бездіяльність. Достовірність даних, зазначених у вказаній довідці, також не спростована відповідачем.
Враховуючи те, що дані про порушення позивачем правил військового обліку є похідним від бездіяльності відповідача щодо не виключення відповідача з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 14.11.2023 року, то позовні вимоги щодо визнати протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку також слід задовольнити.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем оскаржуються не дії як такі, а наслідки дії імперативних норм законодавства. Суд зазначає, що враховуючи завдання адміністративного судочинства та з метою надання ефективного правового захисту позивачу, ця обставина не перешкоджає суду надати позивачу відповідний судовий захист.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) ( АДРЕСА_3 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 та не виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 14.11.2023 року.
4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
5. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про ОСОБА_1 порушення правил військового обліку.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.02.2026 року.
Суддя О.В. Малих