16 лютого 2026 р. № 400/13554/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, просп. Дмитра Яворницького, 21А, м. Дніпро, 49005,
провизнання протиправним та скасування наказу від 19.11.2025 №9910/12-05,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.11.2025 року № 9910/12-05 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »
Ухвалою від 19.12.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Ухвалою від 13.01.2026 року суд замінив відповідача у справі - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - на його правонаступника - Дніпропетровське міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також - відповідач).
Ухвалою від 13.01.2026 року суд ухвалив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне дотримання вимог антикорупційного законодавства в частині повідомлення у відповідності до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» про наявність потенційного конфлікту інтересів є незаконним, оскільки відповідач прийшов до передчасного висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, проти позову заперечив зазначає, що ним правомірно прийнято наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки в порушення обов'язку, передбаченого вимогами ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 займаючи посаду заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області міжрегіонального управління не повідомив про конфлікт інтересів, оскільки спільно працює із ОСОБА_3 , яка перебуває на посаді провідного спеціаліста Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Управління юстиції. Згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну дитину .Відповідач зазначив, що позивачем не виконано обов'язок щодо повідомлення про можливий конфлікт інтересів, чим порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач працює на посаді заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з 12.06.2023 року.
Також, наказами Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.01.2024 року № 385/12-05, від 10.02.2025 року № 893-к, від 13.06.2025 року № 4088/12-05, від 23.06.2025 року № 3590-к на ОСОБА_1 тимчасово було покладено виконання обов'язків начальника Дpyгoгo відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
18.09.2025 року до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов Припис в порядку п. 5-3 ч.1, ч. 6 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) від Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції. Департаментом моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції було винесено припис в порядку пункту 5 частини першої, частини шостої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», що стосується дій (бездіяльності) заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Управління юстиції Шевченка Віталія Миколайовича. На виконання Припису міжрегіональним управлінням видано наказ від 24.09.2025 № 8311/12-05 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
02.10.2025 року наказом міжрегіонального управління № 8597/12-05 «Про продовження строку здійснення дисциплінарного провадження та строку формування дисциплінарної справи» продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження до 60 календарних днів, відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу» та пунктів 5 та 27 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039.
В ході опрацювання матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що ОСОБА_1 спільно працює із ОСОБА_3 , яка перебуває на посаді провідного спеціаліста Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Управління юстиції. Згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну дитину.
В приписі Департаментом моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції зазначено, що хоча між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб не зареєстрований, проте між ними існують позаслужбові стосунки, пов'язані з необхідністю спільного вирішення питань щодо утримання та виховання їхньої дитини.
Наявність спільної дитини з ОСОБА_3 зумовлює наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, який міг вплинути на об'єктивність вчинення дій/прийняття рішень стосовно ОСОБА_3 під час реалізації ним своїх службових повноважень.
Відповідно до посадової інструкції заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області міжрегіонального управління Шевченка В.М., затвердженої в.о. начальника міжрегіонального управління Інною Фірсовою від 02.05.2024 року встановлено, що одним із посадових обов'язків ОСОБА_1 є додержання вимог законодавства щодо запобігання корупційним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, запобігання виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів.
Дисциплінарною комісією дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області міжрегіонального управління ОСОБА_1 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог посадової інструкції, так як за весь час зі спільною роботою із ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не повідомляв про наявність потенційного конфлікту інтересів.
Дисциплінарна комісія за результатами здійснення дисциплінарного провадження дійшла до висновку про наявність підстав для притягнення заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області міжрегіонального управління ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з наявністю в діях ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов'язків.
За результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження стосовно заступника начальник Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 , Дисциплінарною комісією міжрегіонального управління в його діях вбачається наявність ознак дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889- VIII, а саме неналежне виконання посадових обов'язків.
Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.11.2025 року № 9910/12-05 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », на підставі п. 5 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за неналежне виконання посадових обов'язків мене притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.
Позивач не погоджуюсь з даним наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного:
Згідно ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є:
особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр- міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії судців України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді);
д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
є) Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої комісії;
з) поліцейські;
и) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
і) члени державних колегіальних органів;
Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступник, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України «Про державну службу», крім осіб, які виконують свої обов'язки на громадських засадах, помічники суддів;
особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і при цьому не є особами, зазначеними у п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції»;
особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання корупції»;
кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України», кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори Президента України», кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані:
вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз'яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені Закону України «Про запобігання корупції» заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Водночас з тим, відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених Закону України «Про запобігання корупції».
Статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є:
порушення Присяги державного службовця;
порушення правил етичної поведінки державних службовців;
вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
дії, що шкодять авторитету державної служби;
невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
прийняття державним службовцем необгрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;
прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Статтею 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
зауваження;
догана;
попередження про неповну службову відповідність;
звільнення з посади державної служби.
Частиною 2 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
Відповідно ч. 3 ст. 66 З Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п. 4, 5, 12 та 15 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Згідно ч. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п. 2 та 8 ч. 2 ст. 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених п. 4 та 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених п. 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про запобігання та протидії корупції» зобов'язує вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.
Так, рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839 затверджено Методичні рекомендації щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (далі - Методичні рекомендації № 839).
Пунктом 1.1.2. Розділу І Методичних рекомендацій № 839 визначено алгоритм дій особи у зв'язку із виникненням у неї конфлікту інтересів.
У Методичних рекомендацій № 839 вказано, що хоча в Законі України «Про запобігання та протидії корупції» прямо не вказує форму такого повідомлення, рекомендується робити повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі, адже, по-перше, це є документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів, а по-друге, це дає можливість керівнику детально проаналізувати ситуацію із тим, щоб визначитись з оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.
На думку суду позивачем не було вжито заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів шляхом повідомлення наявність спільної дитини з ОСОБА_3 зумовлює наявність у ОСОБА_4 приватного інтересу, який міг вплинути на об'єктивність вчинення дій/прийняття рішень стосовно ОСОБА_3 під час реалізації ним своїх службових повноважень.
Суд звертає увагу, що догана оголошена позивачу спірним наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.11.2025 року № 9910/12-05 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », саме у зв'язку з не повідомленням останнього про потенційного конфлікту інтересів.
Законом України «Про запобігання корупції» та Методичними рекомендаціями № 839 виначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.
При цьому приватний інтерес не обмежується фінансовими чи матеріальними інтересами або тими інтересами, які дають службовій особі пряму особисту вигоду, в тому числі неправомірну.
Це означає, що конфлікт інтересів може бути пов'язаний із цілком правомірними діями службовця як приватної особи, його належністю до громадських організацій, сімейними інтересами тощо, за умови, що ці інтереси здатні з певною вірогідністю реально спричинити неналежний вплив на виконання цією службовою особою своїх службових повноважень.
Суд вважає за необхідне вказати, що Законом України «Про запобігання корупції» передбачено нові визначення термінів «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів».
Так за визначенням абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Виходячи з аналізу повноважень, які ОСОБА_1 мав під час перебування на посаді заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з 12.06.2023 року, а також під час виконання обов'язків начальника Дpyгoгo відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі наказів Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.01.2024 року № 385/12-05, від 10.02.2025 року № 893-к, від 13.06.2025 року № 4088/12-05, від 23.06.2025 року № 3590-к створюють потенційний конфлікт інтересів, суд зазначає наступне.
Ураховуючи повноваження начальника Дpyгoгo відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), визначені у Положенні про Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), затвердженого наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.04.2023 року № 566/131-03, ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо матері своєї дитини.
Отже, у сфері службових повноважень ОСОБА_1 під час виконання обов'язків начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) був наявний приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими стосункам із ОСОБА_3 , який міг вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання ним службових повноважень стосовно вказаної особи, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 потенційного конфлікту інтересі.
Тобто, співставивши повноваження позивача під час виконання службових обов'язків та факт роботи ОСОБА_3 - матері дитини позивача , яка яка перебуває на посаді провідного спеціаліста Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідач правомірно дійшов висновку про наявність потенційного конфлікту інтересів.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого рішення.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (просп. Дмитра Яворницького, 21А, м. Дніпро, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправним та скасування наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.11.2025 року № 9910/12-05 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.02.2026 року.
Суддя О.В. Малих