13 лютого 2026 рокусправа № 380/23584/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Ладанівської Н.І., представника відповідача Качмарик Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі Головного управління ДПС у Тернопільській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року №46556/13-01-07-09, № 46558/13-01-07-09, винесені відповідачем на підставі акта перевірки № 12863/19/00/0704/3480008495 від 27.09.2024, проведеної Головним управлінням ДПС у Тернопільській області. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не допустив порушень податкового законодавства, тому в посадових осіб податкового органу були відсутні підстави для призначення та проведення фактичної перевірки і, як наслідок, складення акта фактичної перевірки. Також наполягає, що на початку проведення перевірки представникам контролюючого органу були надані визначені законодавством документи, що підтверджують ведення обліку товарних запасів та їх походження, тому висновки контролюючого органу є надуманими. Щодо документів з інших питань, то відповідач не дотримався встановленого ПК України п'ятиденного строку отримання відповіді на запит, тому не мав підстав застосовувати до платника податку штрафних санкцій за ненадання документів. У відповіді на відзив та письмових поясненнях позивач підтримав доводи, наведені у позовній заяві та просить визнати протиправним та скасувати оскаржені податкові рішення.
Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Відповідач виклав свою позицію викладена у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях з окремих питань, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Повідомив, що передумовою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки позивача було отримання від ДПС України листа від 12.02.2024 № 3638/7/99-00-07-04-03-07 про вжиття відповідних заходів податкового контролю та організації і проведення фактичних перевірок мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що зумовлено отриманням звернення про можливі факти порушення вимог законодавства щодо застосування РРО ПРРО, ведення обліку товарних запасів, здійснення розрахунків в іноземній валюті та використанні праці неоформлених найманих працівників. За обставин цієї справи ГУ ДПС у Тернопільській області мало законні підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Станом на початок перевірки позивач надав лише копії первинних документів (договір комісії з додатками, акт прийому-передачі товарів тощо), проте копію форми обліку товарних запасів, прихідних накладних, виписки з банку про рух коштів по рахунку, трудові договори не надав. Під час проведення перевірки було надано запит про надання документів, однак протягом терміну її проведення таких документів не було надано. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у його задоволенні відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (ГУ ДПС у Тернопільській області) у поданих до суду поясненнях повідомило, що фактична перевірка об'єкту (магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ») була проведена на підставі належно оформленого наказу, а результати оформлено актом перевірки, що був надісланий до ГУ ДПС у Львівській області для розгляду та прийняття заходів щодо застосування та стягнення штрафних (фінансових санкцій). На день прийняття наказу про призначення фактичної перевірки у ГУ ДПС у Тернопільській області була наявна інформація від ДПС України, яка свідчила про можливі порушення платником податків законодавства у сфері РРО, яка в розумінні підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для проведення фактичних перевірок. Надані до перевірки договори комісії та акти передачі не доводять облік і походження товару, бо ФОП ОСОБА_2 не надав квитанцій (другі примірники комітентних карток), які виписуються на товар прийнятий на комісійну торгівлю, а також на товари, в торгівельному залі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не встановлено товарні ярлики та цінники, що ревізорами кваліфіковано як відсутність документів обліку, які встановлені законодавством для комісійної торгівлі. Тому при проведенні фактичної перевірки не враховано акти приймання-передачі товарів до договорів комісії. Відтак, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, чим порушуються вимоги п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
Суд вислухав промови учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності за КВЕД -47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, одним із місць здійснення діяльності є магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
З 12 год. 57 хв. 23.09.2024 до 10 год. 30 хв. 26.09.2024 посадові особи ГУ ДПС у Тернопільській області на підставі направлень від 19.09.2024 провели фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. Ця фактична перевірка призначена наказом у ГУ ДПС у Тернопільській області від 19.09.2024 №2034-п “Про проведення фактичної перевірки».
За результатами проведеної перевірки посадові особи ГУ ДПС у Тернопільській області, склали акт фактичної перевірки від 26.09.2024 №12863/19/00/0704/3480008495 (дата реєстрації акта 27.09.2024), в якому зафіксували порушення п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (не ведення у передбаченому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »), п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (ненадання документів, що пов'язані з предметом перевірки).
23.09.2024 ревізори ГУ ДПС у Тернопільській області вручили продавцю ФОП ОСОБА_2 запит про надання документів (копій документів), встановивши строк до 25.09.2024 до 10:00, а саме: - прихідні документи на товар, який знаходиться в реалізації; - трудовий договір з найманими працівниками (накази на призначення); - виписка (витяг) про державну реєстрацію суб'єкта господарювання; - виписка з банку по рахунку підприємця (підприємства) за період згідно наказу.
ФОП ОСОБА_2 23.09.2024 надіслав ГУ ДПС у Тернопільській області для долучення до матеріалів перевірки такі документи: - копію договору комісії та актів приймання передачі товарів до договору комісії від 02.09.2024 та 04.09.2024; - копію форми обліку товарних запасів; - копію повідомлення про прийняття на роботу, - копію заяви про прийняття на роботу та наказу про прийняття на роботу.
26.09.2024 ревізори ГУ ДПС у Тернопільській області склали Акт, який засвідчує факт ненадання у визначений у запиті термін (надання не в повному обсязі, відмови від надання) платником податків документів для перевірки.
22.10.2024 представник ФОП Глинянського подав ГУ ДПС у Тернопільській області заперечення до акта фактичної перевірки від 26.09.2024 №12863/19/00/0704/3480008495.
Листом від 29.10.2024 № 22097/6/19-00-07-04-10 ГУ ДПС у Тернопільській області повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що заперечення не може бути розглянуто контролюючим органом, оскільки граничним терміном подання заперечень було 24.10.2024.
На підставі висновків акта фактичної перевірки від 26.09.2024 №12863/19/00/0704/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024
- № 46556/13-01-07-09, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, статті 20 Закону № 265/95 застосувало до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 792417,60 грн.;
- № 46558/13-01-07-09, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пп. 121.1 ст. 121 ПК України до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2040 грн.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування до спірних правовідносин:
І. Щодо правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є проведення контролюючими органами камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України. Так, за приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перевірка ФОП ОСОБА_1 призначена контролюючим органом на підставі пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок щодо застосування пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України:
«Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки».
Зміст наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам. Надані відповідачем докази свідчать про те, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача був лист ДПС України від 12.02.2024 № 3638/7/99-00-07-04-03-07 про вжиття відповідних заходів податкового контролю та організації і проведення фактичних перевірок мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що зумовлено отриманням звернення про можливі факти порушення вимог законодавства щодо застосування РРО ПРРО, ведення обліку товарних запасів, здійснення розрахунків в іноземній валюті та використання праці неоформлених найманих працівників. Отже, в контролюючого органу були достатні правові та фактичні підстави для призначення та проведення фактичної перевірки позивача. З огляду на це суд відхиляє як помилкові аргументи позивача на відсутність у контролюючого органу підстав для призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1
ІІ. Щодо обґрунтованості висновку контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 «не веде в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів».
Відповідно до приписів пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Розділ ІІ Закону № 265/95 урегульовує питання порядку проведення розрахунків суб'єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов'язків, які висуваються законодавцем до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95 унормована приписами розділу V цього Закону.
Стаття 20 Закону №265/95 передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, обов'язок суб'єкта господарювання, передбачений пунктом 12 статті 3 Закону №265/95, полягає у веденні в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів та здійсненні продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Водночас цією нормою права визначено, що на початок проведення перевірки суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючому органу документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). У разі невиконання суб'єктом господарювання зазначених обов'язків до нього застосовується фінансова санкція на підставі статті 20 Закону № 265/95.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496. У Порядку № 496 терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;
- товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 496 визначено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Під час ведення обліку товарних запасів у паперовій формі записи у Формі обліку виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 496).
За змістом пунктів 9 - 11 Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах. Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено. Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби). Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Зібрані у справі докази (акт фактичної перевірки, супровідний лист тощо) підтверджують, що працівник ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 надав ревізорам контролюючому органу 23.09.2024 такі документи на підтвердження обліку та походження товарів за місцем їх реалізації: - договір комісії та акти приймання-передачі товарів від 02.09.2024 та від 04.09.2024; - форму ведення обліку товарних запасів ФОП ОСОБА_1 (облік за вересень 2024 року). З огляду на це суд відхиляє аргументи відповідача про те, що такі документи були відсутні на початок проведення перевірки.
Суд враховує, що контролюючий орган не врахував надані суб'єктом господарювання документи з тих мотивів, що не було надано квитанцій (другі примірники комітентських карток), які виписуються на товар, прийнятий на комісійну торгівлю, а також в торгівельному залі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на товари не встановлено товарні ярлики та цінники. Разом з тим, ці обставини не мають стосунку до дотримання позивачем встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які необліковані у встановленому порядку та за встановленою формою. Адже за змістом приписів Порядку №496 документами, які підтверджують облік та походження товарів, є Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку, та первинні документи, а не перелічені відповідачем комітентські картки тощо. Первинними документами згідно з Порядком № 496 є опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Контролюючий орган не навів будь-яких змістовних зауважень до наданих йому договору комісії, актів приймання-передачі товарів від 02.09.2024 та від 04.09.2024 року. Ревізори контролюючого органу в акті перевірки також не навели будь-яких застережень стосовно правильності заповнення позивачем Форми ведення обліку товарних запасів за вересень 2024 року. Водночас ці документи містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дати проведення операцій по передачі товару, найменування, кількість та вартість товару (всього 35 одиниці товару на суму 30016,20 грн та всього 853 одиниці товару на суму 807522 грн.). Отже, надані до перевірки документи в розумінні Порядку № 496 є належними та достатніми для підтвердження обліку та походження товарів за місцем їх реалізації.
Своєю чергою, податковий орган, ігноруючи надані позивачем документи та стверджуючи про неподання та відсутність первинних документів щодо отримання (надходження) товару (прихідні) не вказав у акті перевірки, які ж саме конкретні первинні документи позивачу належало надати. Окремо суд звертає увагу, що складом об'єктивної сторони порушення, за яке передбачено відповідальність ст. 20 Закону №265/95-ВР, є: - реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку; - не надання під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Водночас в оскарженому рішенні відповідачу ставиться у вину інше - «не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів».
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про помилковість твердження контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання пункту 12 статті 3 Закону № 265/95, оскільки висновки контролюючого органу спростовуються зібраними у справі доказами, тому відсутні підстави для притягнення позивача до фінансової відповідальності на підставі статті 20 Закону № 265/95. З огляду на це оскаржене податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 №46556/13-01-07-09 не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню як протиправне.
ІІІ. Щодо обґрунтованості висновку контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 допустив порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, внаслідок чого на підставі пп. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні санкції
Відповідно до статті 85 ПК України:
- платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2);
- при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4).
Оцінюючи аргументи відповідача на обґрунтування правильності описаного висновку про порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України суд враховує таке:
по перше, твердження контролюючого органу про ненадання суб'єктом господарювання до перевірки документів, що підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації, визнано судом помилковим та документально не підтвердженим (детально описано в цьому рішенні вище);
по друге, аргументи представника відповідача з покликанням на ненадання повної відповіді на запит контролюючого органу від 23.09.2024 не підтверджує правильності оскарженого висновку, оскільки:
- контролюючий орган не витримав встановленого п. 85.4 ст. 85 ПК України п'ятиденного строку до дати закінчення перевірки (26.09.2024);
- позивач надіслав копії первинних та облікових документів разом із супровідним листом від 23.09.2024.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про помилковість твердження контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання п. 85.2 ст. 85 ПК України, тому відсутні підстави для притягнення позивача до фінансової відповідальності на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України. З огляду на це оскаржене податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 №46558/13-01-07-09 не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню як протиправне.
Отже, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 6355,66 грн. сплаченого судового збору.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то станом на момент ухвалення судом рішення у цій справі докази їх понесення позивачем у матеріалах справи відсутні. Тому підстав для вирішення питання про розподіл цього виду витрат немає.
Повне рішення складено 16 лютого 2026 року.
Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року № 46556/13-01-07-09, № 46558/13-01-07-09.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська обл., місто Львів, вул.Стрийська, будинок 35; ідентифікаційний код 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 6355 (шість тисяч триста п'ятдесят п'ять) гривень 66 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович