Рішення від 16.02.2026 по справі 380/19450/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 рокусправа № 380/19450/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД -АГРО ЛЬВІВ», Приватного підприємства «ЗАХІДНИЙ БУГ», Фермерського господарства «УСПІХ АГРО» про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД -АГРО ЛЬВІВ», Приватного підприємства «ЗАХІДНИЙ БУГ», Фермерського господарства «УСПІХ АГРО», у якій позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.11.2025 вх.№93361) просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 5 наказ від 18.08.2025 за № 2234/5 Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги», яким анульовано доступ державному реєстратору Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Підкамінської селещної ради Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначила, що при вчиненні реєстраційних дій щодо припинення права оренди ТОВ "ЗАХІД-АГРО ЛЬВІВ" позивачка діяла на підставі закону та офіційних роз'яснень Мін'юсту. Стверджує, що строк дії договорів оренди, укладених у 2018 році, обчислюється з моменту їх підписання (02.01.2018), а не реєстрації права, а тому право оренди припинилося 02.01.2025. Також зазначає про порушення процедури розгляду скарги (неповідомлення про засідання Колегії) та непропорційність санкції (анулювання доступу замість блокування). Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху.

08.10.2025 на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали.

Ухвалою від 13.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 16.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «ЗАХІД-АГРО ЛЬВІВ» про закриття провадження у справі.

Від відповідача на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву (вх.№ 86110 від 28.10.2025, вх.№97891 від 09.12.2025) у яких заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує, що в п. 3.1 договорів сторони прямо погодили, що «перебіг строку дії договору розпочинається з дня державної реєстрації права оренди». Оскільки реєстрація відбулася навесні 2018 року, то станом на лютий 2025 року договори були чинними. Реєстратор не мала права ігнорувати цю спеціальну умову договору. Мін'юст наголошує, що мова йде не про одну випадкову помилку, а про 44 окремих рішення. Це свідчить про грубу недбалість або умисел, що є достатньою підставою саме для анулювання доступу, а не простого блокування. Крім цього, відповідач заперечує порушення процедури, посилаючись на п. 10 Порядку № 1128, який дозволяє під час війни проводити засідання Колегії без участі сторін. При цьому письмові пояснення реєстратора були отримані та долучені до матеріалів та вважає, що визначення міри покарання (блокування чи анулювання) - це виключне право міністерства як контролюючого органу, і суд не може втручатися в цей вибір, якщо факт порушення підтверджений. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від ТОВ «ЗАХІД-АГРО ЛЬВІВ» на адресу суду надійшло пояснення (вх.№83213 від 17.10.2025) у яких вказує, що дії реєстратора були формою «рейдерства» через маніпуляцію з датами в реєстрі. Стверджує, що підприємство розраховувало працювати на землі до кінця 2025 року (згідно з датами реєстрації), інвестувало кошти в посівну, а через дії ОСОБА_1 втратило право на землю посеред сезону. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від ПП «ЗАХІДНИЙ БУГ» на адресу суду надійшли додаткові пояснення (вх.№87444 від 03.11.2025) у яких вказує, що власники паїв (селяни) не хотіли продовжувати відносини з попереднім орендарем і мали право укласти нові договори з ними. Вони вважають, що реєстратор лише зафіксувала волю власників землі та законне закінчення строку оренди, що рахувався від дати підписання паперів у 2018 році. Просить задовольнити позовні вимоги.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№94649 від 17.11.2025) у якій критично оцінює доводити відповідача наведені у відзиві. Підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позовні вимоги.

Від Міністерства юстиції України на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№92663 від 20.11.2025) у яких підтримую доводи викладені у відзиві.

Від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення (вх.№93357 від 24.11.2025).

Суд заслухав пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Відповідно до розпорядження селищного голови Підкамінської селещної ради Львівської області від 09 травня 2023 року за № 03-03/51 призначено ОСОБА_1 з 09.05.2023 року на посаду державного реєстратора Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Підкамінської селещної ради Львівської області до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не довше ніж 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Присвоєно 6 категорію (8 ранг) посадової особи місцевого самоврядування.

31.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» (надалі ТОВ «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ») звернулося зі скаргою до Міністерства юстиції України визнати прийнятими з порушеннями та анулювати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Підкамінської селищної ради Львівської області Музички Світлани Ігорівни про державну реєстрацію прав.

18.08.2025 за № 2234/5 Міністерство юстиції України видано наказ «Про задоволення скарги» (надалі Наказ № 2234/5), відповідно до якого вирішено:

«Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО- ЛЬВІВ» від 31.03.2025 задовольнити.

Визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Підкамінської селищної ради Львівської області Музички Світлани Ігорівни від 07.02.2025 №№ 77098021, 77097160, 77096861, 77096181, 77096488, 77100574, 77100156, 77099287, 77099678, від 08.02.2025 №№ 77115850, 77112098, 77111591, 77112341, 77112603, 77115807, 77115807, 77116585, 77111200, 77113237, 77113098, 77113330, 77113411, від 10.02.2025 №№ 77134511, 77134712, 77134308, 77146322, 77145616, 77146024, 77145331, 77146533, від 13.02.2025№№ 77218412, 77218714, 77221678, 77221367, 77223558, 77224325, 77227540, 77227101, від 21.02.2025 №№ 77414775, 77414416, 77416934, 77417040, від 21.03.2025 № 77945143, 77956427.

Анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Підкамінської селищної ради Львівської області Музичці Світлані Ігорівні.

Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Підставою прийняття оскаржуваного Наказу № 2234/5 послужив висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.07.2025 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО- ЛЬВІВ» від 31.03.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № СК-1127-25.

Позивач вважає Наказ від 18.08.2025 за № 2234/5 Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» протиправними і таким, що підлягає скасуванню, відтак звернулася до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормативно-правовою основою діяльності Міністерства юстиції України в сфері розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі також - Закон № 755-ІV): Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі також - Порядок №1128), Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 71/5 від 09.01.2020 (надалі також - Положення про Колегії).

Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150) (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).

У пункті 2 розділу І Положення № 71/5 визначено, що колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Колегії створюються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення. Мін'юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін'юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін'юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін'юсту.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 71/5, Колегії складаються зі співголів (не менше двох), секретарів та інших її членів, чисельність яких визначається Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з розділом ІІІ Положення № 71/5, формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 1). Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п'яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов'язки) (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128, скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Пунктом 4 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128, Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін'юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Як встановлено судом, до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО-ЛЬВІВ» від 31.03.2025 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2025 за № СК-1127-25 на рішення від 07.02.2025 №№ 77098021, 77097160, 77096861, 77096181, 77096488 (далі оскаржувані рішення1), 77100574, 77100156, 77099287, 77099678 (далі - оскаржувані рішення2), від 08.02.2025 №№77115850,77112098, 7711159,77111591,77112341,77112603 (далі - оскаржувані рішення3), 77115807 (далі- оскаржуване рішення4), 77115807, 77116585, 77111200,77113237,77113098, 77113330, 77113411 (далі - оскаржуване рішення5), від 10.02.2025 №№ 77134511, 77134712, 77134308, 77146322 (далі - оскаржувані рішення6), 77145616, 77146024, 77145331, 77146533 (далі - оскаржувані рішення7), від 13.02.2025 №№ 77218412, 77218714, 77221678, 77221367 (далі - оскаржувані рішення8), 77223558, 77224325, 77227540, 77227101 (далі - оскаржувані рішення9), від 21.02.2025 №№ 77414775, 77414416 (далі - оскаржувані рішення10), 77416934, 77417040 (далі - оскаржувані рішення11), від 21.03.2025 № 77945143 (далі - оскаржуване рішення12), 77956427 (далі - оскаржуване рішення13) (далі разом - оскаржувані рішення) державного реєстратора Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Підкамінської селищної ради Львівської області Музички Світлани Ігорівни (далі - державний реєстратор Музичка С.І.) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4620681700:01:000:0146, 4620681700:04:000:0366, 4620681700:01:000:0145 (далі земельні ділянки1), 4620682800:12:000:0152, 4620682800:07:000:0059, 4620682800:12:000:0139 (далі - земельні 4620682800:12:000:0153, 4620682800:07:000:0045, ділянки2), 4620687000:13:000:0011 (далі земельна ділянка3), 4620682800:12:000:0400, 4620682800:07:000:0097 (далі - земельна ділянка4 ), 4620682800:07:000:0063, 4620682800:12:000:0088, 4620682800:12:000:0089, 4620682800:09:000:0022, 4620682800:07:000:0009, 4620682800:01:000:0086, 4620682800:08:000:0031, 4620682800:07:000:0010, 4620682800:12:000:0304, 4620682800:12:000:0305 (далі - земельні ділянки5) (далі разом - земельні ділянки), з вимогою тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Музичці С.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.

Скаржник зазначав, що він був орендарем земельних ділянок. На підставі оскаржуваних рішень 1,3,6,8,10 державним реєстратором Музичкою С.І. внесено зміни до записів про право оренди скаржника, а саме: вказано дати укладення договорів оренди землі - 02.01.2018, 03.01.2018, внаслідок чого Державним реєстром прав було автоматично визначено дати закінчення дії договорів - 02.01.2025, 03.01.2025 та припинено право оренди скаржника на земельні ділянки 1,2,5. Державним реєстратором Музичкою С.І. на підставі оскаржуваних рішень 4,12 припинено право оренди скаржника на земельні ділянки 3,4.

Оскаржувані рішення 1,3,4,6,8,10,12 прийнято на підставі, зокрема, статті 31 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Водночас відповідно до умов договорів оренди землі, укладених між скаржником та власниками земельних ділянок, договори укладено строком на 7 років, але з огляду на особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення, в будь- якому випадку, договори діють до 31 грудня останнього року строку договорів (включно). Перебіг строку дії договору розпочинається з дня державної реєстрації права оренди за цим договором. Договори оренди землі було укладено 02.01.2018 та 03.01.2018. Державна реєстрація права оренди на підставі вищезазначених договорів відбулася 10.04.2018, 17.04.2018, 08.05.2018, 10.05.2018, 11.05.2018, 14.05.2018,15.05.201 Отже, строк дії зазначених договорів мав закінчитися 31.12.2025. Однак оскаржувані рішення1,3,4,6,8,10,12 прийнято 07.02.2025, 08.02.2025, 10.02.2025, 13.02.2025, 21.02.2025,21.03.2025.

Державним реєстратором Музичкою С.І. на підставі оскаржуваних рішень9,13 зареєстровано право оренди на земельні ділянки1,3 за Фермерським господарством «УСПІХ АГРО».

На підставі оскаржуваних рішень2,5,7,11 державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельні ділянки2,4,5 за Приватним підприємством «ЗАХІДНИЙ БУГ».

Оскаржувані рішення2,5,7,9,11,13 прийнято внаслідок незаконного припинення права оренди скаржника на земельні ділянки після прийняття оскаржуваних рішень1,3,4,6,8,10,12, а тому підлягають анулюванню, оскільки вони прийняті з порушенням загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), (далі - Порядок № 1128), за 15 днів (дата публікації оголошення 20.06.2025) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, державному реєстратору Музичці С.І., ФГ «УСПІХ АГРО», ПП «ЗАХІДНИЙ БУГ» засобами електронної пошти.

Позивач посилається на на неповідомлення про засідання Колегії.

Суд зазначає, що згідно з п. 10 Порядку № 1128 (зі змінами від 17.06.2022), під час дії воєнного стану розгляд скарг проводиться без участі заінтересованих осіб.

Крім цього матеріалами справи підтверджено, що позивач знала про скаргу.

Судом встановлено, що після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшли клопотання про надіслання матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти від державного реєстратора Музички С.І. від 08.04.2025№ 14-10/1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.04.2025 за № СК-1270-25, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 08.04.2025 № 50280/СК-1270-25/33.2.1, від ПП «ЗАХІДНИЙ БУГ» від 09.04.2025 № ЗБ-632-04-25, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.04.2025 за № СК-1302-25, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 10.04.2025№ 51443/СК-1302-25/33.2.1.

Так, до Мін'юсту після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги від державного реєстратора Музички С.І. від 09.04.2025 № 14-10/2, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.04.2025 за № СК-1288-25 та 23.06.2025 за № СК-2456-25, від ФГ «УСПІХ АГРО», зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.04.2025 за № СК-1294-25 та 20.06.2025 за № СК-2444-25, від ПП «ЗАХІДНИЙ БУГ'від 18.04.2025 № ЗБ-678-04-25, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.04.2025 за № СК-1417-25, та від 23.06.2025 № ЗБ-950-06-25, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.06.2025 за № СК-2484-25, які долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду.

Отже, право Позивача на захист не було порушено.

Державним реєстратором Музичкою С.І. на підставі оскаржуваних рішень4,12 припинено право оренди скаржника на земельні ділянки3,4 №№ 25699727, 26128472 на підставі статті 31 Закону України «Про оренду землі», відомостей з Державного земельного кадастру від 06.02.2025 № 81859594, від 19.03.2025 № 85343184.

Відповідно до умов договорів оренди землі, укладених між скаржником та власниками земельних ділянок, договори укладено строком на 7 років, але з огляду на особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення, в будь-якому випадку, договори діють до 31 грудня останнього року строку договорів (включно). Перебіг строку дії договору розпочинається з дня державної реєстрації права оренди за цим договором. Договори оренди землі було укладено 02.01.2018 та 03.01.2018. Державна реєстрація права оренди на підставі вищезазначених договорів відбулася 10.04.2018, 17.04.2018, 08.05.2018, 10.05.2018, 11.05.2018, 14.05.2018, 15.05.2018.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції на той час), строк дії договору визначається за згодою сторін.

Також, відповідно до статті 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладання договорів оренди) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При цьому, при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Судом встановлено, що у п. 3.1 договорів сторони погодили: "Перебіг строку дії договору розпочинається з дня державної реєстрації права оренди".

Позивач стверджує, що договір діє з моменту підписання.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22 роз'яснила: принцип свободи договору дозволяє сторонам самостійно визначити момент початку перебігу строку дії договору. Якщо сторони пов'язали цей момент з реєстрацією права - саме ця дата є визначальною.

Оскільки державна реєстрація права оренди ТОВ «ЗАХІД-АГРО ЛЬВІВ» відбулася у квітні-травні 2018 року, 7-річний строк дії договорів закінчувався лише у 2025 році (після збирання врожаю).

Відтак, позивач, всупереч умовам договорів, внесла неправдиві відомості про дату закінчення оренди, чим протиправно припинила право користування землею чинного орендаря.

Це є грубим порушенням п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1952-IV щодо гарантування державою достовірності відомостей реєстру.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 18.06.2025 у справі № 357/12982/23 встановлено, що за обставинами справи, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, договори оренди землі підписані сторонами 20.10.2015, тобто до набрання чинності Законом України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким, зокрема, викладено в новій редакції абзац третій частини першої статті 15 та доповнено частину першу статті 19 Закону України «Про оренду землі». Враховуючи те, що на момент підписання договору оренди землі (17.11.2020) у справі № 902/1207/22 діяв Закон України «Про оренду землі» у редакції Закону України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (набрав чинності 16.01.2020), яким питання строку дії договору оренди землі врегульовано інакше, аніж до відповідних законодавчих змін, підстав для висновку про подібність правовідносин у згаданій справі та у справі, що переглядається, немає, оскільки підписання договорів оренди землі у цій справі відбулося 20.10.2015. Варто наголосити, що сторони договорів оренди землі від 02.01.2018 та 03.01.2018 пов'язали початок та строк дії договору саме з моментом державної реєстрації права, а не датою підписання договору, що також відповідає позиціям Верховного Суду та Міністерства юстиції України.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону. Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, відповідач правомірно дійшов висновку, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень.

Суд висновує, що Міністерство юстиції України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Позивачем вчинено грубе та системне порушення законодавства у сфері державної реєстрації, що призвело до порушення прав третіх осіб. Оскаржуваний наказ є законним, вмотивованим та пропорційним.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд висновує про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького 13, ЄДРПОУ 00015622), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Держане підприємство « Національні інформаційні системи (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кулрявська 4, ЄДРПОУ 39787008), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО ЛЬВІВ» (80522, Львівська обл., Золочівський р-н., с. Заводське, вул. Грушевського 2, ЄДРПОУ 41671566), Приватного підприємства «ЗАХІДНИЙ БУГ» (80250, Львівська обл., Шептицький р-н.,с. Павлів, пр-т Юності,39, ЄДРПОУ 32478033), Фермерського господарства «УСПІХ АГРО» (80522, Львівська обл., Золочівський р-н., с. Заводське, вул. Шевченка 7, ЄДРПОУ 41971603) про скасування рішення - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна

Попередній документ
134100014
Наступний документ
134100016
Інформація про рішення:
№ рішення: 134100015
№ справи: 380/19450/25
Дата рішення: 16.02.2026
Дата публікації: 18.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (16.03.2026)
Дата надходження: 06.03.2026
Предмет позову: визнання протиправними та скасування пунктів наказу