справа№380/2236/26
з питань звільнення від сплати судового збору
16 лютого 2026 року м. Львів
Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 08.08.2025 виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності;
- зобов'язати відповідача поновити виплату позивачу пенсії по інвалідності на його банківський рахунок, а також виплатити заборгованість з пенсії за період з 08.08.2025 по дату поновлення поточної виплати.
У позові позивач просить звільнити його від сплати судового збору, покликаючись на те, що він є особою з інвалідністю, неправомірно позбавленою пенсії, без інших джерел доходу.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Щодо покликань позивача на те, що він є особою з інвалідністю, то суддя зауважує, що згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи (п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону), а також особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону).
Згідно з долученою довідкою, позивач є особою з інвалідністю 3 групи, відтак на нього не поширюються вищенаведені пільги щодо сплати судового збору.
Також позивач зазначає, що він неправомірно позбавлений пенсії, без інших джерел доходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Такими підставами згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)
Аналіз статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказує, що нею визначено вичерпний перелік умов за яких особі, яка звертається з позовом до суду, може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору на певний строк, зменшено розмір судового збору чи звільнено від його сплати. При цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій (відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати) є врахування ним майнового стану особи. В той же час особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суддя зауважує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження його незадовільного майнового стану.
Відтак, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 133, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.