про повернення позовної заяви
16 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа №340/332/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний інститут інноваційних агро технологій», м. Кропивницький, пров. Кропивницького, 43
до відповідача-1: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55,
відповідача-2: Державної податкової служби України, м. Київ, площа Львівська, 8
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний інститут інноваційних агро технологій» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних №13100285/41554678 від 22.07.2025 р.;
- зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний інститут інноваційних агро технологій» податкову накладну №1 від 16.06.2025 р. датою її фактичного подання.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду.
09.02.2026 р. представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, яка мотивована відповідно до штатного розпису ТОВ «Центральний інститут інноваційних агро технологій» від 03.06.2025 р. та який є чинним на даний час, передбачено дві штатні одиниці: директор та менеджер зі збуту. Згідно з наказом №3 від 31.10.2025 р. менеджера зі збуту було звільнено за угодою сторін. У той же час директор позивача ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та згідно довідки №6/2/1/1/3477 від 25.12.2025 р. ОСОБА_1 у період з 19.06.2025 р. по 22.11.2025 р. брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України. Також представник позивача зазначив, що особливістю діяльності юридичної особи є те, що керівник має право здійснити делегування певних обов'язків працівнику, відповідної посади, за умови що той має належні знання та навички. Водночас фактично єдиним працівником, який міг виконувати окремі організаційні дії у період участі директора у бойових діях, був менеджер зі збуту, який не мав спеціальних юридичних знань, навичок та практичного досвіду для підготовки і подання процесуальних документів до суду, у тому числі позовних заяв, що об'єктивно виключало можливість належного судового захисту прав позивача його силами. Після звільнення менеджера зі збуту товариство залишилося без будь-яких найманих працівників, а директор, який одночасно є єдиним учасником товариства, у цей період брав участь у бойових діях, а не просто проходив військову службу, що істотно обмежувало його можливості щодо особистого здійснення управлінських та представницьких функцій. На думку представника позивача, у позивача була відсутня реальна можливість своєчасно звернутися за професійною правничою допомогою, укласти договір з адвокатом та забезпечити підготовку і подання процесуальних документів до суду, що слід оцінювати як об'єктивну та поважну причину несвоєчасного вчинення відповідних процесуальних дій з урахуванням реального стану організації діяльності юридичної особи та триваючих обставин воєнного часу. Представник позивача також вказав, що у зв'язку з участю у бойових діях, керівник в інтересах юридичної особи не мав можливості отримати належну професійну правничу допомогу та звернутися до суду, що є поважною причиною пропуску процесуального строку. Окрім того, представник позивача вказав, що пропуск строку звернення до суду є незначним за тривалістю та не має ознак зловживання процесуальними правами. До моменту укладення договору з адвокатом директор товариства не мав реальної можливості отримати кваліфіковану правову оцінку спірної ситуації, на підставі якої можна було б прийняти обґрунтоване рішення про доцільність і спосіб судового захисту, а представник об'єктивно не міг здійснити подання позову раніше за дату укладання договору, що підтверджує поважність причин пропуску встановленого законом строку. До того ж, представник, із посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Наведені представником позивача підстави є аналогічними до тих, які були зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та які розцінені суддею як необґрунтовані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Представник позивача наголошує на безпосередній участі директора підприємства Панчева М.М. у період з 19.06.2025 р. по 22.11.2025 р. у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Проте, сама по собі участь у бойових діях не вказує про неможливість звернення до суду. Так, у зазначений період директором підприємства Панчевим М.М. підписано та подано до податкового органу пояснення до оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2025-0728 від 28.07.2025 р. та скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №13100285/41554678 від 22.07.2025 р., що свідчить і про наявність можливості звернення до суду. Посилання представника позивача на спрощену процедуру подання відповідних документів, не змінює того факту, що директор підприємства мав технічну можливість підписувати та подавати відповідні документи. Звернення до суду можливе як шляхом безпосереднього подання позовної заяви, так і в електронній формі через Електронний суд (як і булла подана дана заява). Наявність зв'язку та технічної можливості вказує і на можливість звернення за правничою допомогою у даній справі.
З огляду на викладене, підстави для поновлення строку звернення до суду у даній справі відсутні.
З огляду на ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на відсутність інших підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний інститут інноваційних агро технологій» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.122, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний інститут інноваційних агро технологій» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня підписання такої ухвали.
Дата підписання ухвали - 16 лютого 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ