про залишення позовної заяви без руху
13 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/683/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати i виплатити на його користь індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку iндeкcaцii грошового забезпечення - січень 2008 року;
3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.04.2025 року включно із врахуванням індексації-різниці (фіксованої суми індексації);
4) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на його користь індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.04.2025 року включно із врахуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) у розмірі 4463,15 грн. щомісячно.
5) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки.
6) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки.
7) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати у період з 30.01.2020 по 30.08.2021 грошового забезпечення ОСОБА_2 (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) розраховуючи посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018;
8) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити за період з 30.01.2020 по 08.04.2025 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавку за кваліфікацію, премії, одноразову грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (за 2020 рік - враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за 2021 рік - враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за 2022 рік - враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за 2023 рік - враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; за 2024 рік - враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024; за 2025 рік - враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" (з урахуванням раніше проведених виплат).
9) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо обчислення та виплати йому грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахуванням індексації, індексації-різниці та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
10) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення, індексації-різниці та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, враховуючи раніше виплачені суми;
11) визнати протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2016-2021 роки індексації, та індексації - різниці (фіксованої суми у розмірі 4463,15 грн. починаючи з 2020 року по 2021 рік) грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2016-2021 роки;
12) зобов'язати перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2021 роки із урахуванням індексації та індексації-різниці (фіксованої суми у розмірі 4463,15 грн. починаючи з 2020 року по 2021 рік) за кожен відповідний календарний рік на загальну суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У рамках адміністративного судочинства:
- дії це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
- бездіяльність це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
- рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Судом встановлено, що в п. 7 прохальної частини позову, позовні вимоги стосуються ОСОБА_2 , який не є позивачем в справі.
Предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
З огляду на викладене, позивачу слід привести у відповідність пред'явлену позовну заяву.
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Крім того, дія ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, розглядаючи питання щодо застосування строків звернення до суду у спірних правовідносинах стосовно виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 30.03.2023, вказав: "...,спірний період [з 01.02.2020 по 30.03.2023] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19.07.2022] та після цього. Період з 01.02.2020 до 19.07.2022 регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком. Проте період з 19.07.2022 по 30.03.2023 регулюється вже нині чинною редакцією ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум..".
Враховуючи зазначене, на момент виникнення спірних правовідносин на них вже поширювалась дія приписів ст. 233 КЗпП України у редакції чинній з 19.07.2022, відтак для звернення до суду з даними позовними вимогами застосуванню підлягає тримісячний строк.
У цій справі позивач стверджує, що має право на отримання:
- індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 /з застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року/
- індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.04.2025 /з врахуванням індексації - різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно/
- грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 08.04.2025 / виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року/;
- грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2014 - 2017 роки.
Суд зауважує, що, згідно з наказом від 08.04.2025 за №98, позивач виключений зі списків ІНФОРМАЦІЯ_4 та всіх видів забезпечення, в зв'язку з вибуттям до нового місця служби.
Тобто саме на 08.04.2025 року в нього виникла об'єктивна можливість оцінити повноту проведеного з ним грошового розрахунку. У разі відсутності певних нарахувань, позивач мав реальну можливість ініціювати запити щодо цих виплат або звернутися до суду у тримісячний строк, визначений ст. 233 КЗпП України
З урахуванням цього, подання позову лише 10.02.2026 року, при тому, що момент, коли позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав настав значно раніше, свідчить про пропущення, передбаченого ст. 233 КЗпП України, тримісячного строку звернення до суду.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви таку заяву позивачем не долучено.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, про необхідність подання заяви про поновлення строку щодо правовідносин, які мали місце в період з 19.07.2022 року по 08.04.2025 року
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО