16 лютого 2026 року м. Київ № 320/36633/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 0265210707.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом в акті перевірки зазначено порушення, а саме не забезпечення надання відповідних розрахункових документів, встановленої форми та змісту, при проведені розрахункових онерацій. Тобто, податковим органом під час проведення перевірки не було взято до уваги: порядок використання акцизних марок старого зразка, оскільки вбачається, що такі товари також були включені в нього. Позивач наголошує на тому, що фактично порушення допущено не було, а також відповідачем було порушено порядок проведення фактичної перевірки за відсутності підстав. Крім того, контролюючим органом неправомірно визначено та застосовано санкції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, позаяк, перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі також - ППРО), фінансовий № 4000718202 без надання споживачам в обов'язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту, а саме без зазначення обов'язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру). Загальна сума проведених з порушенням розрахункових операцій становить 15875,98 грн, чим порушено вимоги п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).
Ураховуючи зазначене, а саме невідповідне тлумачення норм права танекоректне висвітлення обставин справи ТОВ «ВАЙН ХАНТЕРС», яке просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головною управління Державної податкової служби у місті Києві від 03.04.2024 № 0265210707, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена фактична перевірка ТОВ «ВАЙН ХАНТЕРС» за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: проспект Богдана Хмельницького, 123, м. Дніпро, Дніпропетровська область, за результатами якої складено акт перевірки від 04.03.2024 № 530/04/36/07/08/РРО/42820301.
Перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв через програмний реєстратор розрахункових операцій (ППРО), фінансовий № 4000718202 без надання споживачам в обов'язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту, а саме без зазначення обов'язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру). Загальна сума проведених з порушенням розрахункових операцій становить 15875,98 грн, чим порушено вимоги п. п. 1, 2 ст. З Закону № 265.
Також, перевіркою встановлено не проведення розрахункової операції через програмний реєстратор розрахункових операцій при продажу шампанського «Moet chandon», сухе, 0,75 л на суму 2935,0 грн, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону № 265.
За результатами розгляду акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 0265210707, згідно з яким, застосовано до ТОВ «ВАЙН ХАНТЕРС» штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 33316,47 грн, у тому числі 28216,47 грн (2935,0 грн + 15875,98 грн х 150%) за непроведения розрахункових операцій через ПРРО та невидачу розрахункового документу встановленої форми, за кожне наступне вчинене порушення.
Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням рішенням ГУ ДПС у м. Києві та вважає, що останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п. п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законом обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Так, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом № 265.
За визначенням наведеним у ст. 2 Закону № 265 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ - розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до п. 1 та 2 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За результатами розгляду акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 0265210707, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 33 316,47 коп. Зазначене рішення отримане позивачем, відповідно до якого застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення:
- п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265 у розмірі 28 216,47 коп;
- п. 11 ст. 3 Закону № 265 5 100,00 грн.
Позивач частково визнав порушення, а саме п. 11 ст. 3 Закону № 265 у розмірі 5100 грн та сплатив штрафну санкцію.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням № 026521070 від 03.04.2024 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 28 216,47 коп, позивач подав скаргу до ДПС України, яка рішенням від 20.06.2024 №18650/б/99-00-06-03-02-06 залишила без змін податкове повідмолення-рішення.
Податковим органом в акті перевірки зазначено виявлене порушення, а саме не забезпечення надання відповідних розрахункових документів, встановленої форми та змісту, при проведені розрахункових операцій.
Відповідно до Переліку операцій наведених у таблицях, які є додатками до акта (додаток 2), вбачається, що до перевірки бралися операції за період грудень 2023 по лютий 2024 року.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО (ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 (далі - Наказ № 329) внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів.
Наказ № 329 сюсується виключно наявності з 01.10.2021 у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та/або ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
У той же час, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, визначено Законом України № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону № 481 у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.
При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну, до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання (абз. 6 ч. 4 ст. 11 Закону № 481).
Так, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, за умови що такі алкогольні напої (строк придатності яких на дату продажу не минув) марковані марками акцизного попереднього зразка, тобто марками, які не містять двомірного штрих-коду швидкого реагування та лінійного штрих-коду, не є обов'язковим та не вважається порушенням чинного законодавства до внесення відповідних змін у законодавстві.
Отже, на переконання суду, необхідною передумовою для застосування до суб'єкта господарювання податкового повідомлення-рішення, є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб'єктом законодавства.
Із змісту фіскальних чеків вбачається, що наявний факт проведення розрахункових операцій з наданням розрахункових документів встановленої форми, в яких наявні обов'язкові реквізити.
Отже, обов'язок, полягає в тому, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати особі в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
За п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
У даному випадку, відповідачем не було встановлено факту продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
У свою чергу, відповідач встановив частково тільки факт не зазначення в розрахункових документах позивача цифрового значення штриховою коду марки акцизного податку на алкогольні напої при реалізації алкогольних напоїв, водночас, відповідач не встановив, чи дійсно марка акційного податку на реалізований товар містила таке цифрове значення штрихового коду (тобто була маркою нового зразка) і цей штриховий код не був відображений у розрахунковому документі чи при такій реалізації на алкогольних напоях була розміщена марка старого зразка.
За таких обставин, у позивача був відсутній обов'язок зазначати в розрахункових документах серію та номер марки акційного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.
Також, суд вважає, що відповідачем не було доведено порушення позивачем неотримання фіскального чеку, хоча позивач наголошує на тому, що товариством було сформовано фіскальний чек. Протилежного, зокрема, фото/відео фіксації фактичної перевірки, суду не доведено.
Крім того, суд враховує й те, що до позивача було застосовано санкцію за порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 у розмірі 150%, водночас, за приписами ст. 17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.
Суд звертає увагу на те, що особа є такою, що вчинила правопорушення повторно, у разі якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому законом порядку, згідно з змістом п. 111.4 ст. 111 ПК України.
Тож, застосування до позивача санкції за допущене порушення у сфері РРО, як за таке, що вчинено повторно, є безпідставним, позаяк, доказів того, що позивач до цього притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року, контролюючим органом не надано.
З огляду на зазначене, суд вважає, що висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, не ґрунтуються на приписах ПК України.
Натомість, посилання позивача, що в наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, не заслуговують на увагу суду, оскільки у даному випадку, податковим законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу конкретизувати в наказі про проведення перевірки іншу інформацію.
Інші доводи, зокрема щодо протиправності призначення/проведення/фіксації фактичної перевірки не впливають на висновки суду, позаяк, судом за наслідком розгляду спору по суті, було встановлено відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за актом перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності висновків акта перевірки та прийнятого на підставі його висновків рішення, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 03.04.2024 № 0265210707.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.