про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
16 лютого 2026 року Київ Справа № 320/4942/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., перевіривши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № - Не відомий, у зв?язку з відсутністю на руках такої довідки у позивача, від 5.12.25 року, про проходження ВЛК позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого визнано здоровим та придатним до військової служби.
- Визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про те що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було призвано на військову службу у Збройні Сили України.
- Зобов?язати відповідача звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військової служби з подальшим виключенням його із списків особового складу військової частини, в яку його було направлено.
10.02.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову.
У зв'язку з перебуванням головуючого на навчанні в Національній школі суддів в період з 09.02.2026 по 13.02.2026, вказана заява передана 16.02.2026.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення наказу або розпорядження військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці до набрання чинності рішення суду.
Проаналізувавши матеріали справи, зваживши доводи позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС , позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Наявність таких ознак у спірному випадку може бути виявлена судом тільки на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Поряд з цим суд відзначає, що заявником не зазначено дію якого саме рішення (наказу) слід зупинити, не додано копію наказу, зупинення дії якого є предметом поданої заяви, що унеможливлює встановлення його змісту, а також перевірки узгодження заходу забезпечення позову забороні встановленій п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС, а саме щодо зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Враховуючи вищезазначене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (надати) заявнику (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.