ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2026 р. справа № 300/8199/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє Шахрай Микола Ігорович, до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , від імені якого діє Шахрай Микола Ігорович, звернувся в суд із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не нарахована та не виплачена ОСОБА_1 під час проходження військової служби індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019 (включно) із врахуванням вимог пункту 5 Порядку КМУ №1078, в розмірі 3762,35 грн. щомісячно. Вказав, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та є однією з основних державних гарантій оплати їх праці, а її виплата здійснюється військовою частиною за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Абзацом 4 пункту 5 Порядку КМУ №1078 встановлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Однак, відповідачем вищевказану індексацію-різницю грошового забезпечення позивачу не виплачено. Як наслідок, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за наведений період в розмірі 3762,35 грн. щомісячно, із врахуванням вимог пункту 5 Порядку КМУ №1078. Також, слід зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.03.2018 по дату виплати заборгованих сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач військова частина НОМЕР_1 скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. Зазначив, що під час звільнення з військової частини НОМЕР_1 позивач не заявляв будь-яких заперечень щодо розміру його грошового забезпечення, а також його індексації. Зазначив, що ОСОБА_1 не очікуючи розгляду своєї заяви щодо нарахування індексації грошового забезпечення звернувся до суду з даним позовом. Вважав, звернення позивача до суду з таким позовом, до моменту отримання відповіді на його звернення, передчасним. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ухвалою суду від 06.01.2026 витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії довідки про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 05.05.2019 (включно) із зазначенням в ній сум виплаченої щомісячної індексації грошового забезпечення та копію відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.10.2025.
На виконання ухвали суду військова частина НОМЕР_1 надала копію листа від 14.11.2025 №501/25/996. Щодо надання копії довідки про грошове забезпечення позивача відповідач повідомив, що з 01.01.2020 військова частина НОМЕР_1 передана на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 , якій також передано всі первинні документи, щодо нарахування й виплати грошового забезпечення військовослужбовців до вказаної дати (а.с.39-43).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 залучено військову частину НОМЕР_2 в якості другого відповідача у даній справі. Цією ж ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії довідки про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 05.05.2019 (включно) із зазначенням в ній сум виплаченої щомісячної індексації грошового забезпечення та копію відповіді на заяву позивача від 29.10.2025.
Відповідач військова частина НОМЕР_2 скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. Зазначив, що починаючи з 01.01.2020 військова частина НОМЕР_2 здійснює виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , виконує рішення судів, щодо зобов'язань військової частини НОМЕР_1 фінансового характеру - виключно на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 та видає довідки лише за наявною інформацією. Вказав, що саме військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник бюджетних коштів, здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу з 01.03.2018 по 05.05.2019. Оскільки величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, то відповідно до пункту 1-1 Порядку КМУ №1078 індексація грошових доходів населення не проводилася. Зазначив, що індексація грошового забезпечення позивачу ще не нарахована та не виплачена, тому відсутні підстави виплати основної суми доходу в розумінні Закону №2050-III, за наявності якої можлива виплата суми компенсації. Як наслідок, у цій частині позовні вимоги позивача є передчасними. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Крім цього, відповідачем 30.01.2026 подано копії довідки про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 05.05.2019 та листа від 27.11.2025 (а.с.61-68).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.08.2025, ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 05.05.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.11-12).
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05.05.2019 №106 позивача з 05.05.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.14).
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 із заявами від 29.10.2025, в яких просив нарахувати та виплатити щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019 та компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.03.2018 по дату фактичної виплати індексації (а.с.17-18).
На заяву позивача військова частина НОМЕР_1 листом від 14.11.2025 №501/25/996 повідомила, що в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховувалося з квітня 2018 року. Право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення виникло в грудні 2018 року за індексом 3,7%. Відповідно до вимог пункту 5 Порядку КМУ №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Як наслідок, відсутні підстави виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078 (а.с.43).
Військова частина НОМЕР_2 на вищезгадану заяву позивача листом від 27.11.2025 №39/2398 повідомила, що відсутні підстави для перерахунку та виплати щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019. Крім того зазначила, що позивач не виконував обов?язки військової служби та не був на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 за вказаний період, відповідно ні розрахунків, а ні заборгованості у військовій частині НОМЕР_2 не могло бути (а.с.62-63).
Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення у належному розмірі, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
За приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону №2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (надалі Закон №1282-XII).
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі Порядок КМУ №1078). Цей Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку КМУ №1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абз.6 п.5 Порядку КМУ № 1078).
Аналіз п.5 Порядку КМУ №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Після прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01.03.2018), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
При цьому, суд зазначає, що Порядок КМУ №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Так, право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку КМУ №1078).
Суд зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року позивач набув право на індексацію, яка виплачувалася відповідачем до виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку КМУ №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
З системного аналізу пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078 слідує, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Суд зазначає, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку КМУ №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Таким чином, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з березня 2018 року не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації, натомість виплачувалася поточна індексація з грудня 2018 року по травень 2019 року у відповідному розмірі.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку КМУ №1078 суд констатує, що позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації - різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування необхідно встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Так, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку КМУ №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку КМУ №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначено судом вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку КМУ №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 сформував аналогічний висновок щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078.
Проаналізувавши картки особового рахунку позивача за період з січня 2018 року по травень 2019 року, суд констатує, що у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв'язку зі зміною посадових окладів становило 700,80 грн. (15079,60 грн. (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачу у березні 2018 року) - 14378,80 грн. (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачу у лютому 2018 року).
Суд зазначає, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку КМУ №1078 сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становить 4463,15 грн. (прожитковий мінімум (березень 2018 року) х величина приросту індексу споживчих цін/100).
Вказана сума індексації в розмірі 4463,15 грн. з величиною приросту індексу споживчих цін 253,3% була по березень 2018 року, оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до абз.4 п.5 Порядку КМУ №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 700,80 грн. = 3762,35 грн.
Отже, починаючи з березня 2018 року сума індексації позивача з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку КМУ №1078 становить в розмірі 3762,35 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Тобто, відповідач зобов'язаний був з березня 2018 року виплачувати позивачу суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі наведених вище положень Порядку КМУ №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг у розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
Однак, військовою частиною НОМЕР_1 не нараховано та не виплачено позивачу цю індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019.
З огляду на наведене суд зазначає, що невиплата військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах за зазначений період часу є протиправним обмеженням конституційних прав позивача, порушенням вимог Закону №1282-XII та Порядку КМУ №1078.
Разом з цим, як встановлено судом та не заперечується сторонами військова частина НОМЕР_1 з 01.01.2020 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .
Отже, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 здійснюється військовою частиною НОМЕР_2 .
Таким чином, з метою усунення порушення права позивача на належне йому грошове забезпечення, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов'язати саме військову частину НОМЕР_2 (як установу, яка несе відповідальність за правильність нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ) провести позивачу нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 3762,35 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 05.05.2019 (включно) відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку КМУ №1078.
Доводи військової частини НОМЕР_1 із приводу того, що звернення позивача до суду з даним позовом до моменту отримання відповіді на його звернення є передчасним, суд до уваги не приймає, оскільки спірні правовідносини не встановлюють обов'язкову форму досудового врегулювання спору, а порушення позивачем строку розгляду звернення не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи, що під час розгляду справи відповідач не надав докази врегулювання цього спору у цій частині позовних вимог шляхом виплати суми індексації.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 зазначив, що частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач просив визнати протиправною саме бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019, а не відмову відповідача щодо нарахування вказаної індексації оформлену листом від 14.11.2025.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини грошового забезпечення є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Суд зазначає, що відповідач ще не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період на виконання цього рішення суду, а тому на переконання суду, відсутній юридичний спір у частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Отже, позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по день фактичної виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ №159, до задоволення не підлягають як передчасні.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії підлягає до часткового задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.05.2019 (включно) із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3762,35 грн. з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , Рівненська область) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 3762,35 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 05.05.2019 (включно) відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.