ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2026 р. справа № 300/6451/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Городенківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Городенківської міської ради 1214 від 10.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік;
- зобов'язати виконавчий комітет Городенківської міської ради Коломийського району, Івано-Франківської області прийняти рішення про взяття ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирний облік шляхом прийняття відповідного рішення.
Позовні вимоги мотивовані прийняттям Городенківською міською радою протиправного рішення № 1214 від 10.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік. Позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність акту обстеження технічного стану житлового будинку, ним не враховано п.18 Правил №470.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
29.09.2025 року від Городенківської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у випадках, коли у громадянина є житлове приміщення, яке зруйноване чи стало непридатним для проживання внаслідок воєнних дій, до заяви обов'язково додається акт обстеження технічного стану житла, складений у визначеному порядку. Позивач такого документа не подав. Без нього виконком не мав правових підстав для прийняття позитивного рішення про взяття на квартирний облік. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни та взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.
05.05.2025 року позивач звернувся до виконавчого комітету Городенківської міської ради Коломийського району, Івано-Франківської області із заявою про зарахування на квартирний облік як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни відповідно до п.1 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" складом сім'ї 2 чоловіка.
Однак, 10.07.2025 року ОСОБА_1 отримав рішення Городенківської міської ради №1214 про відмову у зарахуванні на квартирний облік. Таке рішення мотивовано відсутністю вимог п. 18 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, щодо відсутності документів, які підтверджують можливість визнання у встановленому порядку відповідного громадянина таким, що потребує житла.
Відповідач вважаючи таке рішення відповідача протиправним звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Право громадян України на житло закріплено ст. 47 Конституції України, яка визначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Конституційне право на житло вважається забезпеченим лише тоді, коли громадянин України має житло, що відповідає установленим нормам і придатне для проживання. За відсутності такої житлової площі та потреби в соціальному захисті громадянин визнається таким, що потребує покращення житлових умов і згідно з чинним законодавством може претендувати на одержання відповідного житла, яке надається за правом найму державою чи органами місцевого самоврядування безоплатно, або на забезпечення себе і своєї сім'ї житлом за власний кошт, але за доступну плату.
Кожна сім'я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) та у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання, де ведення квартирного обліку покладається на відділи з обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів немає - на призначених службових осіб.
Суд звертає увагу, що спірні правовідносини регулюються, зокрема, Житловим кодексом України, прийнятим 30 червня 1983 р. № 5464-X, та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, від 11.12.1984 № 470, які є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням внесених змін.
Згідно зі ст. 31 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Згідно зі ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюється Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.
Пунктом 8 Правил № 470 визначено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до пункту 13 Правил № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни зокрема є внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 статті 10, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статті 10-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частина друга статті 47 Конституції України).
Внутрішньо переміщеною особою у розумінні статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша, друга стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Як встановлено з матеріалів даної адміністративної справи, відмовляючи ОСОБА_1 , виконавчий комітет Городенківської міської ради посилався на відсутність акту на відсутність акту обстеження технічного стану житлового будинку (п.2 рішення Городенківської міської ради).
Також у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що виконавчий комітет Городенківської міської ради не має територіальної юрисдикції для складання акту обстеження житла у Донецькій області. Такий акт має бути виданий уповноваженим органом за місцем розташування житлового приміщення.
Суд вважає таке твердження відповідача необгунтованим, оскільки відповідно до п. 18 Правил № 470 передбачено, що у разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, згідно з переліком, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №204-р, додається копія відповідного акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), складеного в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідачем вимагається від позивача надання акту обстеження житла розташованого селищі Розлив, Волноваського району, Донецької області, дана вимога є протиправною, оскільки даний населений пункт знаходиться на тимчасово окуповані території.
Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №204-р Донецька область входить в перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка».
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Городенківської міської ради 1214 від 10.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні на квартирний облік.
Зобов'язати виконавчий комітет Городенківської міської ради Коломийського району, Івано-Франківської області прийняти рішення про взяття ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирний облік шляхом прийняття відповідного рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.