ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2026 р. справа № 640/35983/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 03.06.2021 №UA100310/2021/000041/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подано митну декларацію з визначенням митної вартості товарів за основним методом ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Проте відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яке стосувалося позицій №№ 8/1, 28/1, 34/1, 42/1, 46/1, 47/1, 54/1, 58/1, 70/1, 71/1 задекларованого товару. Митниця дійшла висновку, що документи, які подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Так, при здійсненні митного оформлення на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування та було надано документи, що підтверджують складові митної вартості, в тому числі вартість перевезення, та правомірно застосовано основний метод за ціною договору. Підстави для застосування інших методів у відповідача відсутні, тож рішення про коригування митної вартості є протиправним. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/35983/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Вказаною ухвалою визначено, що справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/35983/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/35983/21 зареєстрована 04.04.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025, справу №640/35983/21 передано судді Шумею М.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року прийняти до провадження адміністративну справу №640/35983/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення. Замінено відповідача Київську митницю Держмитслужби на її правонаступника Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Розгляд справи розпочато з початку та постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 01.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху.
Ухвалою від 27.05.2025 прийняти до провадження адміністративну справу №640/35983/21/19.
17.04.2025 року від Київської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. На підтвердження транспортування товару вбачається залучення третіх осіб, однак позивачем не надано документів щодо безпосереднього виконавця транспортного експедирування. Крім того, декларантом не надано відомостей щодо витрат на страхування товару. Окрім цього, відсутня оплата роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товару. Враховуючи, що декларантом не надано документів, які спростовують розбіжності щодо складових митної вартості, надані документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості. За цих обставин позовні вимоги вважає безпідставними. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
01.12.2019 між ТОВ "Світ Інструменту Україна" (покупець) та MATRIZE Handels-GmbH, Китай (продавець) укладено контракт № CHN-MIU/137/011219, згідно з умовами якого, Продавець продав, а Покупець купив на умовах FOB Ningbo згідно з Incoterms 2010, товари - інструменти, найменування, кількість, ціна та вартість яких зазначені в Інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту. (п.1.1). Найменування, кількість товару, що поставляється, ціна за одиницю товару по артикулам і загальна вартість партії товари вказуються в Інвойсах (п.1.2). Покупець гарантує, що має всі права та має всі згоди і дозволи на замовлення та ввезення на територію України товарів, маркованих об'єктами інтелектуальної власності (п.1.3). Продавець гарантує, що на момент поставки Товари, що поставляються в рамках цього Контракту, є власністю Продавця, щодо таких товарів відсутні права третіх осіб, вони не знаходяться під арештом та/чи щодо них відсутні інші обмеження, що перешкоджають правомірній їй передачі у власність Покупця (п.1.4).
Відповідно до п.2.1 контракту № CHN-MIU/137/011219 загальна сума контракту складає 10000000,00 дол.США, при цьому сторони можуть змінити загальну суму контракту шляхом підписання додаткової угоди. Вартість кожної партії товару, що підлягає сплаті за товар, що ввозиться (ціна угоди), виділена з загальної суми Контракту, вказується в інвойсі та входить в загальну суму Контракту (п.2.2). У ціну товару згідно з умовами FOB Міжнародних правил тлумачення торгових термінів (ІНКОТЕРМС-2010) включені такі витрати Продавця: оплата всіх витрат, що відносяться до товару до моменту його поставки; всі витрати, пов'язані з завантаженням товару, з оплатою митних формальностей та сплатою всіх мит, податків та інших офіційних зборів, що стягуються при вивезенні в країні Продавця, вартість тари, упаковки та маркування (п.2.5).
Згідно з п.5.2 контракту покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості відправленої партії товарів повинні бути оплачені протягом 180 (Сто вісімдесят) календарних днів після відвантаження, підтвердженого копіями відвантажувальних документів.
Відповідно до п. 10.1 контракту, покупець здійснює страхування партії товарів, відправлених згідно замовлення, за своїм розсудом і за свій рахунок.
На виконання контракту, 19.04.2021 виставлено Commercial Invoice № 21-0373-К137, відповідно до якого фактична вартість товару склала 79 084,29 дол. США. Згідно специфікації № 21-0373-К137 від 19.04.2021 сторони дійшли згоди про постачання партії товарів вказаних у специфікації, на загальну суму 79 084,29 дол.США.
Для організації перевезення товарів до України позивач 17.09.2020 уклав з ТОВ «Дайрект Лайн» (експедитор) договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 17-09/19.
Згідно рахунку на оплату №918 від 28.05.2021 та між ТОВ «Дайрект Лайн» та ТОВ «Світ Інструменту Україна» послуги з перевезення до території України становлять 220 208 грн., в тому числі ПДВ. Вказане також підтверджується довідкою про транспортні витрати від 28.05.2021, зокрема і те, що страхування вантажу за межами митної території України не проводилося.
Відповідно до рахунку №972 від 04.06.2021 послуги з перевезення по території України становлять 35 509,19 грн., в тому числі ПДВ.
ТОВ «Світ Інструменту Україна» 02.06.2021 подано в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 № UA100310/2021/414569 на товари за 75 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД):, а саме: контракт № CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019; специфікацію № 21-0373-К137 від 19.04.2021; комерційний інвойс від 19.04.2021 № 21-0373-К137; договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 17-09/19 від 17.09.2020; довідку про транспортні витрати № 17-09/9 від 17.09.2021; рахунок на оплату №918 від 28.05.2021; коносамент (bill of lading) № S0121041341 від 21.04.2021.
03.06.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100310/2021/000041/2, згідно із графами 30, 31 якого визначив митну вартість товару за резервним методом, яке стосувалося виключно позицій №№ 8/1, 28/1, 34/1, 42/1, 46/1, 47/1, 54/1, 58/1, 70/1, 71/1
Так, у вказаному рішенні зазначено наступне:
Під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 02.06.2021 №UA100310/2021/414569 встановлено, що документи, які подані декларантом ТОВ «УТС» (код ЄДРПОУ 30518220) для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально). Зокрема, у графі 20 митної декларації відповідно до контракту від 01.12.2019 № CHN-MIU/137/011219 та інвойсу від 19.04.2021 №21-0373-K137 задекларовано умови поставки FOB - NINGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов'язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Також наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід'ємною частиною Угоди про застосування Світової організації торгівлі. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 28.05.2021 № 28-05/6, видану ТОВ «Дайрект Лайн». За результатами опрацювання даного документа встановлено наступне. Вищезазначений документ виданий ТОВ «Дайрект Лайн». В той же час згідно даних, зазначених в коносаменті від 24.04.2021 №50121041341 перевізником товару є «Hunicorn Shipping CO., LTD». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб'єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались. Довідка про вартість перевезення від 28.05.2021 № 28-05/6 містить відомості щодо вартості морського перевезення контейнеру за межами митної території України без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару. Декларантом не наданий договір на транспортно-експедиторське обслуговування за межами митної території України з ТОВ «Дайрект Лайн». Тому неможливо визначити, які саме послуги, крім транспортування, має виконувати Експедитор (організацію вантажно - розвантажувальних робіт, транспортно - експедиційне обслуговування, перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші види робіт), які є складовими митної вартості вантажу. Декларантом не надані Доручення, Акт виконаних робіт, які б могли визначити які саме послуги та їх розмір надані Експедитором при організації перевезення вантажу. Також, декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу. Пунктом 10.1 конкракту від 01.12.2019 № CHN-MIU/137/011219 передбачено «Покупатель осуществляет страхование каждой партии товаров, отправленых согласно заказу, по своему усмотрению и за свой счет», однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України. Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частинами 2 та 3 статті 53 та частини 5 статті 54 МК України, декларанту запропоновано надати до митного органу наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599, зокрема договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанта було повідомлено, що відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На запит митного органу про надання додаткових документів декларантом ТОВ «УТС» ОСОБА_1 надіслано лист про те, що документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товарів, більше надано не буде. (Лист від 03.06.2021 №2). Копії митних декларацій країни відправлення № 310120210518732789 від 20.04.2021, № 310120210518733148 від 20.04.2021 які надіслані декларантом разом з митною декларацією прийняті митницею до уваги, але не можуть бути підставою для визнання митної вартості. Окрім того, декларантом не надано її переклад, що унеможливлює співставити інформацію про товар, зазначений в такій декларації інформації, яку внесено декларантом до ЕМД. Прайс лист від 19.11.2020 MATRIZE Handels GmbH не містить умов, достатніх будь-якому покупцю для здійснення замовлення а саме: об'єму мінімальної партії товару, умов оплати та можливих знижок, термінів поставки та інше, отже прайс-лист не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості. Також, в вищезазначеному прайс-листі відсутні деякі артикули товарів, які подані до митного оформлення. Зазначимо, що декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації, що розкриває числове значення сплачених (або підлягаючих сплаті) сум платежів на підставі угоди між MATRIZE Handels-Gmbh та ТОВ "Світ Інструменту Україна" від 01.12.2019 № CHN-MIU/137/011219 та договори з третіми особами, що пов'язані з імпортом оцінюваної партії товарів та рахунки про сплату платежів третім особам. Також, згідно зовнішньоекономічного контракту не визначено конкретного строку та умов оплати товару. Разом з тим, декларантом не надано банківських платіжних документів та/або виписку з бухгалтерської документації, що розкриває розрахунки з продавцем по Контракту.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частинами другою - п'ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як передбачено частинами першою - третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами першою - четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Суд зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року №820/8016/15, від 24.01.2019 року №820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару згідно поданої митної декларації №UA100310/2021/414569 та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю документи не підтверджують заявлену вартість товару, а саме не надано належні витрати щодо транспортування товару, не надано відомостей щодо витрат на страхування товару та банківських платіжних документів щодо оплати товару, у зв'язку із чим від декларанта випробовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не подано витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом.
Разом з тим, доводи відповідача про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару є безпідставними, оскільки жодних законних підстав щодо невідповідності заявленої митної вартості відповідачем не наведено, не підтверджено належними доказами, а такі твердження ґрунтуються на припущеннях.
Так, відповідно до матеріалів даної справи судом встановлено, що митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митній декларації №UA100310/2021/414569, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а саме:
контракт № CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019 укладений між ТОВ "Світ Інструменту Україна" (покупець) та MATRIZE Handels-GmbH, Китай (продавець)
специфікацію № 21-0373-К137 від 19.04.2021 згідно якої сторони дійшли згоди про постачання партії товарів вказаних у специфікації, на загальну суму 79 084,29 дол.США;
комерційний інвойс від 19.04.2021 № 21-0373-К137 відповідно до якого фактична вартість товару також склала 79 084,29 дол. США;
договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 17-09/19 від 17.09.2020 укладеного між ТОВ «Дайрект Лайн» (експедитор) та позивачем;
довідку про транспортні витрати № 17-09/9 від 17.09.2021 згідно якої сума доставки становить 220 208 грн.;
рахунок на оплату послуг доставки №918 від 28.05.2021 між ТОВ «Дайрект Лайн» та ТОВ «Світ Інструменту Україна», згідно якого послуги з перевезення до території України становлять 220 208 грн., в тому числі ПДВ.
На переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо твердження відповідача про розбіжності у Прайс лист від 19.11.2020 MATRIZE Handels GmbH, який не містить умов, достатніх будь-якому покупцю для здійснення замовлення: а саме: об'єму мінімальної партії товару, умов оплати та можливих знижок, термінів поставки та інше, отже прайс-лист не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, суд зазначає таке.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 815/2443/18).
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист не може вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18.
З огляду на вищевикладене, суд не приймає зауваження митного органу стосовно змісту наданого позивачем прайс-листа як такі, що є необґрунтованими.
Щодо не підтвердження позивачем транспортних перевезень, заявок на перевезення, актів виконаних робіт, що, на думку митного органу, унеможливлює визначити витрати експедитора, що залучався до виконання договору транспортного експедирування, та які можуть вплинути на рівень митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторськіпослуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Як вбачається з матеріалів справи, для організації перевезення товарів позивач 17.09.2020 уклав з ТОВ «Дайрект Лайн» (експедитор) договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 17-09/19.
Згідно рахунку на оплату №918 від 28.05.2021 та між ТОВ «Дайрект Лайн» та ТОВ «Світ Інструменту Україна» послуги з перевезення до території України становлять 220 208 грн., в тому числі ПДВ. Вказане також підтверджується довідкою про транспортні витрати від 28.05.2021.
Відповідно до рахунку №972 від 04.06.2021 послуги з перевезення по території України становлять 35 509,19 грн., в тому числі ПДВ.
Отже, ТОВ «Дайрект Лайн» є експедитором, а не перевізником, і має право залучити транспортні засоби третіх осіб для виконання своїх господарських зобов'язань перед позивачем що повністю узгоджується з вимогами законодавства.
При цьому, умови договору, укладеного позивачем з експедитором, не містять заборон щодо залучення третіх осіб до його виконання.
Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/66/14.
При цьому норми законодавства не містять вимог про надання документів безпосереднім перевізником товару або документів на підтвердження додаткових витрат, понесених експедитором, на що посилається відповідач в оскаржуваному рішенні. За вказаних обставин посилання відповідача на не підтвердження витрат на вартість перевезення є необґрунтованими.
Щодо не надання позивачем виписок з бухгалтерської документації, суд зазначає, що згідно з положеннями пунктів 4, 5 частини 2статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Пунктом 5.2 контракту від 01 грудня 2019 року № CHN-MIU/137/011219 передбачено, що Покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості відправленої партії товарів повинні бути сплачені протягом 180 календарних днів після відвантаження, підтвердженого копіями відвантажувальних документів.
Товар було відвантажено продавцем на борт судна 04.24.2021, що підтверджується коносаментом (Bill of lading).
Отже, з урахуванням положень п. 5.2 контракту станом на дату декларування товару строк оплати не настав, оплата товару позивачем на вказану дату не була здійснена і у позивача був відсутній обов'язок надавати банківські платіжні, бухгалтерські документи, виписку з бухгалтерської документації.
Крім того, у процедурах митного контролю за митною вартістю товару предметом декларування є ціна товару та інші складові вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку з цим бути підставою для відмови у визначенні митної вартості.
На переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, не містять розбіжностей, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти.
Жодних обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів відповідачем зазначено не було.
Також, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить підставних даних щодо конкретної суми розбіжностей чи сумнівів.
Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом документів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Китаю інформації про не поставку позивачу товару продавцем чи несплати зазначеної суми коштів за нього.
Митний орган як на одну з підстав для коригування митної вартості товару вказав на відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів.
Суд не погоджується з такими доводами, оскільки, у даному випадку, слід виокремити, чи мало включатися за умовами договору роялті/ліцензійний платіж за користування торгівельної марки до митної вартості чи ні, виходячи з умов договору/контракту, натомість, питання сплати/несплати таких платежів у силу вимог законодавства за умови не передбачення цих умов в договорі, не є предметом розгляду даного спору та не ставить у залежність висновок про не доведення декларантом складових митної вартості імпортованого товару.
Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу; оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд вказує на те, що за умовами контракту № CHN-MIU/137/011219 від 01.12.2019 відсутня інформація про наявність роялті та інших ліцензійних платежів, що згідно з нормами міжнародного права та статті 58 Митного кодексу України, свідчить про те, що такі витрати відсутні.
Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.
Що стосується посилання митного органу та відсутність витрат на страхування товару, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах страхування ввезеного товару не є обов'язковим, що прямо передбачено п. 10.1 контракту.
До того ж, з поданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 28.05.2021 вбачається, що страхування вантажу за межами митної території України не проводилося, тобто відсутні додаткові витрати на страхування, а тому такі витрати не є складовими митної вартості та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач також не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваних рішеннях, не зазначено підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте всупереч вимогам вищенаведеної норми, рішення про коригування митної вартості товарів не містять такої інформації, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних товарів (як підставу незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів), а навести цінову інформацію з бази даних про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Таким чином, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору купівлі-продажу.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 №UA100310/2021/000041/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 2 270 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 №UA100310/2021/000041/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту України" сплачений судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.