16 лютого 2026 року Справа № 280/10366/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
24 листопада 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якій заявник просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та наданні подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 14 145,00 грн, помилково сплаченого з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно з платіжною інструкцією №8387-5425-6717- 5763 від 11.08.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 14 145,00 грн, сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 11 серпня 2025 року, квартири АДРЕСА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 243.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивачкою 11.08.2025 придбано квартиру АДРЕСА_4 . Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2025 позивачкою було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 14 145,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8387-5425-6717-5763 від 11.08.2025. Зазначена квартира є першим придбаним житлом позивачки, що також підтверджується Інформацією (інформаційна довідка №438992557 від 11.08.2025) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка свідчать про відсутність зареєстрованих за нею прав власності на будь-які житлові об'єкти, окрім вперше придбаного 11.08.2025. Оскільки позивачка на момент придбання житла підпадала під дію законодавства, яке передбачає звільнення від сплати пенсійного збору для осіб, що вперше набувають право власності на житло, вона мала бути звільнена від обов'язку сплачувати такий збір. Того ж дня 11.08.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою від 11.08.2025 про повернення помилково сплаченого збору, додавши всі необхідні документи, однак, листом №0800-0505-8/81764 від 18.08.2025, який позивач отримала 23.10.2025 року, Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено в поверненні безпідставно (помилково) сплачених коштів у зв'язку із ненадання позивачкою необхідних документів. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним позовом
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) та залучено приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_3 ) до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
26 грудня 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Відповідач не згоден з позовними вимогами в повному обсязі. Відповідач наголошує на тому, що саме на нотаріуса покладено функцію перевірки наявності у платника зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» інформації та документів, а за відсутності таких документів - наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (квитанції, платіжного доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету). Відповідно до абз.3 п.19 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» нотаріуси подають щокварталу до 20 числа наступного місяця органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 4. Іншого алгоритму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна при нотаріальному посвідченні договорів вказаним «Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» не передбачено, як і не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , Головним управлінням листом від 18.08.2025 № 0800-0505-8/81764 повідомлено позивачку, що до заяви не були надані документи передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та довідка про невикористання житлових чеків для приватизації з усіх місць проживання після 1992 року. Відповідач звертає увагу суду, що: позивачем Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) до заяви від 11.08.2025 додано не було; а Довідка Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області видана за вих 969/02 від 20.11.2025, тобто після оформлення Договору купівлі-продажу, після звернення до Головного управління із заявою від 11.08.2025 та водночас, не містить інформацію про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Позивачем не доведено доказів протиправності дій приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Коваленко В.В., щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2025 лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідач просить відмовити задоволення позовних вимог.
Представником позивача 31.12.2025 надано до суду відповідь на відзив. Так, позивачка не оспорює порядок дій нотаріуса та не заявляє вимог про звільнення від сплати збору на стадії нотаріального посвідчення правочину, а звернулася з вимогою про повернення помилково сплаченого збору після його зарахування до державного бюджету. Тобто фактично відповідач ототожнює процедуру звільнення від сплати збору на стадії нотаріального посвідчення договору із процедурою повернення помилково або надміру сплаченого збору, що є юридично некоректним. Відповідач, посилаючись на відсутність у позивачки окремих документів, фактично підміняє предмет доказування у даній справі. З урахуванням правової природи спірних правовідносин та заявлених позовних вимог, предметом доказування є не формальна наявність або відсутність певних довідок, а наявність чи відсутність у позивачки обов'язку зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач у поданому відзиві не спростував обставин, детально викладених у позовній заяві, щодо об'єктивної неможливості отримання довідки про невикористання житлових чеків у зв'язку з тимчасовою окупацією відповідної території та фактичною недоступністю архівних матеріалів. Зазначені обставини є загальновідомими та підтверджуються офіційним визнанням державою факту тимчасової окупації окремих територій України, що узгоджується з положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Формальне посилання відповідача на наявність військової адміністрації як на підставу для висновку про можливість отримання відповідних довідок не підтверджене жодними належними та допустимими доказами у розумінні статей 73-76 КАС України та не свідчить про фактичне відновлення доступу до архівів, реєстрів чи матеріалів, необхідних для видачі таких документів. Позивач наполягає на задоволенні позову.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із запланованою відсутністю судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз Олесі Олександрівни з 09.02.2026 по 13.02.2026 (підготовка суддів для підтримання кваліфікації) справу розглянуто невідкладно після завершення суддею навчання.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України про що свідчить копія паспорту громадянина України у форм ID-картки з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 , виданого 28.08.2024.
11 серпня 2025 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу квартири за АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коваленко В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 243.
Згідно платіжної інструкції № 2.256500115.1 платником ОСОБА_5 сплачено 14 145,00 грн. з призначенням платежу «сплата збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна за період 08.2025 від ОСОБА_1 ».
ОСОБА_1 11.08.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про повернення суми сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14 145,00 грн. До заяви позивачем було додано: договір купівлі-продажу, витяг з ДРРП, платіжну інструкцію, паспорт та ІНН, УБД.
Листом від 18.08.2025 № 0800-0505-8/081764 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивачу, що оскільки Порядком № 1740 не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відповідні повноваження у Головного управління відсутні.
Крім того, до заяви не були надані документи передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, а саме відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та довідка про невикористання житлових чеків для приватизації з усіх місць проживання після 1992 року.
Також повідомлено, що документом, який підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка органів приватизації (управління комунального майна) з місць проживання щодо невикористання права на приватизацію, яку можна отримати в міських, районних у містах радах та їх виконавчих органах; селищних та сільських радах та їх виконавчих органах; центрах надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання.
За таких обставин, враховуючи те, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі - продажу нерухомого майна, за результатом розгляду наданих документів не було встановлено підстав для звільнення заявника від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір сплачено у розмірі, встановленому Законом, підстави для повернення сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 14 145,00 грн відсутні.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Відповідно до п.15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Відповідно до п. 18 Порядку №1740 облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених вище положень Закону №400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Зі змісту Порядку № 1740 вбачається, що особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.
У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалася механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787.
Відповідно до п. 5 глави I Порядку №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Судом встановлено, що заява від 11.08.2025 містить підтвердження, що заявник не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. До заяви позивачем було додано: договір купівлі-продажу, витяг з ДРРП, платіжну інструкцію, паспорт та ІНН, УБД.
Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви від 11.08.2025 відповідач посилався на відсутність довідка про невикористання житлових чеків для приватизації з усіх місць проживання після 1992 року.
З цього приводу суд зазначає, що Житлові чеки на приватизацію в Україні видавалися з 01.12.1995, коли в обіг було введено їх у готівковій формі. Вони призначались для приватизації державного житлового фонду та інших державних активів. Право на отримання житлових чеків мали всі громадяни України, які постійно проживали або переїхали на постійне проживання в Україну до 01.01.1992. Житлові чеки передбачалося використовувати для приватизації державного житлового фонду до 31.12.2008.
Відтак, з огляду на те, що позивачка народилася лише 05.08.2003 у неї не виникло право на отримання житлових чеків, а відтак, і на їх використання.
В той же, час заявницею не було надано разом із заявою відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав свідчить про набуття позивачкою 11.08.2025 права власності на нерухоме майно - квартиру за АДРЕСА_4 , однак за обсягом наявної інформації не є тотожним відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.
Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до ГУ ПФУ в Запорізькій області усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку №1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив: "Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду".
У відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Такий же підхід застосовується в аналогічних справах Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 08.09.2022 у справі № 300/7211/21, від 10.08.2022 у справі № 260/1056/22, 04.07.2022 у справі № 380/21876/21, від 07.05.2025 у справі №140/10193/24.
Отже, поданий позивачем до ГУ ПФУ в Запорізькій області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та в повному обсязі не підтверджував набуття позивачем житла вперше, тому відповідачем правомірно не вжито заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу.
Позивачем не доведено дотримання процедури, визначеної Порядком №1740, ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вона не позбавлена права повторно звернутися до відповідач із заявою щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу із наданням повного пакету документів.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не належать розподілу, позаяк позивачеві у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводиться.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 лютого 2026 року.
Суддя О.О. Артоуз