16 лютого 2026 року Справа № 280/11385/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн-Холл"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
25.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн-Холл" (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27 серпня 2025 року №1442408010709.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 28.08.2020 по 01.08.2025 у розмірі 811981,63 грн за курсом 27,6913 дол. США (станом на 28.08.2020). Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм валютного законодавства та підлягає скасуванню у зв'язку з наступним. Позивач згідно договірних відносин з нерезидентом України 29.08.2019 здійснив попередню оплату за товар на суму 29 568,00 дол. США. Вважає, що розрахунок пені має здійснюватись за курсом Національного банку України до гривні, який був станом на день здійснення попередньої оплати. Також зазначає про порушення встановленого п. 102.1. ст. 102 ПК України строку визначення грошових зобов'язань, оскільки перевірку проведено за період з 28.08.2020 по 01.08.2025, тобто на 1800 днів застосовано ставку пені 0,3 % за кожен день прострочення.
Ухвалою суду від 30.12.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 8158,40 грн.
06.01.2026 до суду надійшла заява позивача, якою долучено доказ сплати судового збору у розмірі 8158,40 грн.
07.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/11385/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 20.01.2026 за вх.№3411. Зазначено, що у зв'язку зі зміною правового підходу Верховним Судом у постанові від 20.12.2024 у справі №160/6138/24 щодо визначення дати виникнення заборгованості за зовнішньоекономічною операцією, податковим органом було внесено зміни до висновків перевірки та визначено дату 29.08.2019 порушення граничних строків розрахунків по сумі 29 568,00 дол.США, а тому розмір пені зменшено з 811 981,63 грн. до 745 759,84 грн. Щодо посилань позивача на порушення контролюючим органом встановленого п. 102.1. ст. 102 ПК України 1095-денного строку визначення грошових зобов'язань зазначено, що Законом України «Про валюту і валютні операції» визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютні нагляди, права та обв'язки суб'єкта валютних операцій і уповноважених установ та встановленої відповідальності за порушення валютного законодавства, а отже є спеціальний законом у спірних правовідносинах. Закон «Про валюту і валютні операції» та ПК України регулюють різні сфери державної політики. Вважає, що відсутні підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78, ст.79, п.69.351 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.06.2025 №1143-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВАЙН-ХОЛЛ» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства за операцією із здійснення авансового платежу на користь нерезидента GOLD BAR BOTTLE COMPANY (США), що відбулася 29.08.2019 під час виконання імпортного контракту №39/2019 від 01.06.2019, за період діяльності з 29.08.2019 по 01.08.2025.
За результатом перевірки складено акт від 08.08.2025 №10771/08-01-07-09/39805346, за висновками якого встановлено порушення позивачем пунктів 1 та 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, а саме: по імпортному договору №39/2019 від 01.06.2019, укладеному із нерезидентом GOLD BAR BOTTLE COMPANY (США) за операцією з перерахування авансового платежу 01.08.2019 у розмірі 7 392,00 дол.США - товар у сумі 871,58 дол.США/ 23 375,43 грн. не надійшов протягом встановленого Національним банком України 365-денного строку розрахунків, період прострочення з 31.07.2020 по 01.08.2025, 1828 днів; за операцією з перерахування авансового платежу 29.08.2019 у розмірі 29 568,00 дол.США - товар у сумі 29 568,00 дол.США/ 745 759,84 грн. не надійшов протягом встановленого Національним банком України 365-денного строку розрахунків, період прострочення з 28.08.2020 по 01.08.2025, 1800 днів.
На підставі висновку акту перевірки № 10771/08-01-07-09/39805346 від 08.08.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2025 №1442408010709, яким визначено пеню за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 745 759,84 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Абзацом п'ятим цього ж підпункту передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Згідно пункту 78.1.1 статті 78.1 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється з наступних підстав, а саме отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства в сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідного валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий органи.
Судом встановлено, що підстави для призначення перевірки не є спірними у даній справі.
Контролюючим органом за результатами перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIIІ “Про валюту і валютні операції».
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України “Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - Закон № 2473-VIIІ).
З преамбули Закону № 2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону № 2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону № 2473-VIII).
Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема частиною першої статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з частиною другою вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною п'ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (чинного станом на виникнення прострочення розрахунків за зовнішньоекономічною операцією), визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
01.09.2019 між ТОВ «ВАЙН-ХОЛЛ» та нерезидентом GOLD BAR BOTTLE COMPANY було укладено договір купівлі-продажу № 39/2019. Комерційний інвойс № 463 від 06.03.2019.
Умови оплати: 20% за проформою інвойсу, 80% за накладною. Умови продажу: FOB SAN FRANCISCO Товар: Бурбон 750 мл 46%,120 шт. за ціною за одиницю 170,00 дол. США, разом 20 400,00 дол. США: Віскі 750 мл 40%,135 шт. за ціною 135,00 дол. США, разом 16 200,00 дол. США: Віскі 50 мл 40%,12 шт. за ціною 240,00 дол. США, разом 2 880,00 дол. США: Всього зі знижкою 36 960,00 дол. США.
На виконання умов договору купівлі-продажу №39/2019 від 01.06.2019 ТОВ «ВАЙН-ХОЛЛ» на користь GOLD BAR BOTTLE COMPANY здійснило дві оплати, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 01.08.2019 № 187 на суму 7 392,00 дол. США - платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 29.08.2019 №196 на суму 29 568,00 дол. США., на загальну суму 36 960,00 дол. США.
Під час транспортування даного Вантажу до Риги (Латвія) - було вчинено крадіжку такого Вантажу з оплаченим товаром Товариства, що підтверджується складеною Заявою (Актом) органами поліції країни-нерезидента. У зв'язку з цим. фактично до України було імпортовано вже залишки сплаченого Товариством Товару результаті такої крадіжки, що визначається у Імпортній Декларації №UA110230/2020/010416 від 12.05.2020.
Станом на 29.08.2019 року, за даними перевірки, у ТОВ «ВАЙН-ХОЛЛ» по Договору № 39/2019 від 01.06.2019 обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 7 392,00 дол. США.
Спірне податкове повідомлення-рішення стосувалось періоду порушення строку розрахунку згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 29.08.2019 №196 на суму 29 568,00 дол. США.
Позивач не оспорює наявність порушення визначеного строку розрахунку за спірною зовнішньоекономічною операцією, однак не згоден з методикою розрахунку його розміру, а саме визначення курсу долара США до гривні станом на початок відліку порушення (28.08.2020), замість здійснення авансового платежу (29.08.2019).
При визначенні розміру пені з 28.08.2020 по 01.08.2025 за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції на суму 29 568,00 дол. США контролюючий орган застосував встановлений курс долара США до гривні станом на 28.08.2020 (27,6913 грн за 1 долар США), тобто станом на виникнення заборгованості. Розмір пені склав 811 981,63 грн.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка міститься у постанові від 17.09.2025 року у справі №160/6138/24 згідно частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII, якщо розрахунки за договором провадяться в іноземній валюті, то з метою обчислення розміру пені вартість недопоставленого товару в іноземній валюті перераховують у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків: за операціями з експорту товарів: з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується; за операціями з імпорту товарів: з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта). Підпунктом 4 пункту 3 Інструкції встановлено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків. Суд звертає увагу, що Закон № 2473-VIII не містить визначення поняття «день виникнення заборгованості». Разом із тим, враховуючи додаткове обґрунтування скаржника з посиланням на положення цивільного законодавства, а також положень і стандартів бухгалтерського обліку, можна дійти висновку, що заборгованість у сфері валютних розрахунків не є тотожною самому зобов'язанню. Зобов'язання сторони існує від моменту його виникнення за договором, однак воно набуває ознак заборгованості лише після закінчення граничного строку його виконання. Таким чином, у спірних правовідносинах день виникнення заборгованості слід пов'язувати не з датою здійснення авансового платежу, а з наступним днем після закінчення граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України. Саме з цього моменту зобов'язання контрагента, яке не було виконано у визначений строк, трансформується у заборгованість, що є підставою для обчислення пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII.
У зв'язку з цим, контролюючий орган визнав 29.08.2019 замість 28.08.2020 датою порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції на суму 29 568,00 дол. США, та застосував курс НБУ 25,221856 грн за 1 дол.США при розрахунку пені. В результаті сума пені зменшилась з 811 981,63 грн до 745 759,84 грн.
Отже, твердження позивача щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині суд до уваги не приймає, оскільки зазначені у позовній заяві порушення були усунуті, та розрахунок пені здійснено з урахуванням норм чинного законодавства.
Щодо посилань позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень п. 102.1. ст. 102 ПК України суд зазначає наступне.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Водночас за юридичною природою та суттю згаданий у ч.1 ст.13 Закону №2473-VIII граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та згаданий у ст.102 ПК України строк давності не можуть бути кваліфіковані у якості ідентичних правових категорій.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону №2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону №2473-VIII заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
У силу прямого застереження ч.3 ст.3 Закону №2473-VIII у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
За відсутності чіткої вказівки у нормах Закону №2473-VIII про протилежне суд вважає, що строк давності згідно з ст.102 ПК України не може бути застосований до правовідносин, які пов'язані з граничним строком розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Отже, контролюючим органом було встановлено триваюче порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції в період з 28.08.2020 по 01.08.2025, а тому визначені ч.2 ст.15 Закону №2473-VIII строки застосування заходів впливу не порушені.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що не підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн-Холл" (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Героїв АТО, буд. 22-А; код ЄДРПОУ 39805346) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 16.02.2026.
Суддя М.С. Лазаренко