про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду
16 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/425/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , в якій просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з дня права, згідно рішення №254150038603 від 15.01.2026 року, не зарахувавши до страхового стажу період роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 13.08.1984 р.: з 18.10.1985 по 27.12.1987 р.; з 10.03.1988 по 30.10.1992 р. (територія Естонської РСР);
2) скасувати рішення №254150038603 від 15.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком, та зобов'язати призначити з дня права, 29.10.2025 р. пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу всі період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 13.08.1984 р.: та з 18.10.1985 по 27.12.1987 р. та період роботи з 10.03.1988 по 30.10.1992 роки на території Естонської РСР (теперішньої Естонської Республіки).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, досліджуючи подану ОСОБА_1 позовну заяву на відповідність вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 171 КАС України, судом встановлено, в тому числі, що така подана позивачем, місце проживання якого зазначено за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з місцезнаходженням м. Славянськ, пл. Соборна, буд. 3.
Однак доказів реєстрації місця проживання за вказаною адресою позивач не надала. Натомість позивач долучила до позову копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 08.08.2013 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Реєстрація місця проживання позивача за вищевказаною адресою підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №2306374 від 04.02.2026).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, норми КАС України передбачають можливість розгляду адміністративної справи адміністративним судом за вибором позивача саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання такого.
Ухвалою від 04.02.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України, зокрема, зазначивши в такій дійсне місце свого проживання (перебування) з долученням відповідних доказів.
На виконання вимог зазначеної ухвали представник позивача подала заяву про усунення недоліків, до якої долучила довідку №26.0209/085 від 09.02.2026, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сервіс плюс"", та акт про фактичне місце проживання від 09.02.2026, відповідно до відомостей яких ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Оцінюючи таку довідку та акт з точки зору доказу підтвердження територіальної підсудності даної справи Закарпатському окружному адміністративному суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 16.04.2017 №1973-VIII, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги. Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
П. 3 Порядку передбачено, що декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 4 Порядку).
Згідно п. 5 Порядку громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
У разі коли особа, місце проживання якої задекларовано/зареєстровано, декларує або реєструє нове місце проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування), заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається. При цьому внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється на підставі повідомлення органу реєстрації про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи із зазначенням дати зняття з місця проживання.
Отже, провівши правовий аналіз норм КАС України, що визначають правила визначення територіальної підсудності адміністративних спорів крізь призму законодавчих норм, які регулюють порядок реєстрації місця проживання чи місця перебування особи, суд дійшов висновку що місцем проживання особи, в розумінні ст. 25 КАС України, є не будь-яке житло, в якому особа проживає, як зазначає позивач, а виключно таке, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку, тобто уповноваженим на те органом реєстрації з внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
Більше того, згідно з нормами Порядку реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
В даному випадку зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 знаходиться в м. Чернігів, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру. В свою чергу надані позивачем довідка, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Сервіс плюс"", та акт про фактичне місце проживання від 09.02.202, не є належними у розумінні норм КАС України доказами підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача в м. Ужгороді, а тому такі не можуть враховуватися при визначенні територіальної підсудності даної адміністративної справи.
Жодних належних доказів, в розумінні КАС України, на підтвердження територіальної підсудності даної адміністративної справи Закарпатському окружному адміністративному суду позивач не надала.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Тому, враховуючи наявні в матеріалах позовної заяви відомості щодо зареєстрованого місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 , суд вважає, що дана адміністративна справа територіально підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду.
Згідно п. 6 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 25, 29, 248, 256 КАС України, суддя, -
1. Адміністративну справу №260/425/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
2. Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін