про продовження строку розгляду справи
16 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/26168/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити відповідні дії,,
установив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23 зобов'язано Державну установу «Житомирська виправна колонія (№4)» здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 27 вересня 2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі. Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що рішення суду не виконується, та додаткова винагорода не виплачується.
Відповідач подав до суду заперечення на заяву, в яких указує, що Державна установа «Житомирська виправна колонія (№4)» є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та фінансується Міністерством юстиції України. Установа належить до неприбуткових організацій, а тому не може виконувати судові рішення, не отримуючи цільові кошти з державного бюджету. Запитувані кошти станом на 31 жовтня 2025 року не виділені. Отже, на виконання судового рішення, установою був здійснений перерахунок необхідних сум, що підлягає стягненню та було надіслане звернення до Департаменту щодо виділення додаткового фінансування за КПКВК 3601020, що свідчить про часткове виконання виконавчих документів та часткове невиконання з поважних причин. Відповідь на зазначене звернення так і не надійшла на адресу установи, що унеможливлює своєчасне виконання судового рішення, у зв'язку з протиправним ігноруванням названої проблеми вищестоящим розпорядником грошових коштів. При цьому просить суд не накладати штрафних санкцій на начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4), залучити до процесу виконання судового рішення по справі 240/26168/23, Департамент з питань виконання кримінальних покарань та Міністерство юстиції України, як розпорядників грошових коштів державного бюджету вищого рівня та зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань та Міністерство юстиції України, як розпорядників грошових коштів державного бюджету вищого рівня виділити додаткове фінансування за КЕКВ 2800 за КПКВК 3601020 для виконання судового рішення по справі 240/26168/23.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року зобов'язано Державну установу «Житомирська виправна колонія (№ 4)» подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23. Встановлено Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
09 грудня 2025 року до суду надійшов звіт, у прийнятті якого ухвалою суду від 11 грудня 2025 року відмовлено. Установлено Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» новий строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23. Зобов'язано Державну установу «Житомирська виправна колонія (№ 4)» в місячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23 та докази з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням використання коштів по КВЕК 2800 в розмірах, зазначених в листах від 23 травня 2025 року № 2265/265-аз/5.3.1/13-25/9/2/23-25 та від 07 липня 2025 року № 5/4/15-301.
13 січня 2026 року позивач подав заяву, в якій просить суд накласти на начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» Бочковського О.Й. штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, застосувати до начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» Бочковського О.Й. захід процесуального примусу у виді штрафу на підставі статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
16 січня 2026 року відповідач подав до суду клопотання, в якому просить поновити строк для подання доказів з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням використання коштів за КЕКВ 2800 у справі № 240/26168/23 та звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 240/26168/23. Указує, що повідомлення про винесення вказаної ухвали надійшло на офіційну електронну пошту Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» наступного дня - 12 грудня 2025 року. У цей же день було звільнено юрисконсульта Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)», що підтверджується витягом з наказу від 12 грудня 2025 року № 128/к-25, який безпосередньо здійснював юридичний супровід справи № 240/26168/23, готував процесуальні документи та мав персоналізований доступ до підсистеми «Електронний суд», у тому числі до електронного кабінету установи та матеріалів зазначеної справи. При цьому зазначений юрисконсульт відповідно до посадових інструкцій та внутрішнього розподілу функціональних повноважень була єдиною особою в установі, що фактично здійснювала роботу в підсистемі «Електронний суд» та мала активний доступ до неї. У зв'язку з припиненням трудових відносин із зазначеним працівником виникла об'єктивна необхідність у передачі судових справ, відновленні доступів до підсистеми «Електронний суд», належному оформленні повноважень іншої уповноваженої особи та забезпеченні безперервності юридичного супроводу судових проваджень, що потребувало додаткового часу та не залежало від волевиявлення відповідача.
Окрім цього, також подав клопотання, у якому просить відмовити у задоволенні клопотання про накладення штрафу та про застосування заходу процесуального примусу, визнати необґрунтованими твердження про ігнорування адвокатських запитів та неподання доказів використання коштів за КЕКВ 2800.
21 січня 2026 року позивач подав клопотання, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подачі звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23, відмовити у прийнятті та визнати необґрунтованими пояснення щодо використання бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800, накласти на начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» Бочковського О.Й. штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, застосувати до начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» Бочковського О.Й. захід процесуального примусу у виді штрафу на підставі статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року клопотання Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» про поновлення строку на подання доказів задоволено. Поновлено Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» строк для подання доказів, продовжено Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №240/26168/23 на 15 (п'ятнадцять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
10 лютого 2026 року відповідач подав звіт про виконання рішення суду, в якому вказує, що протягом січня 2026 року на рахунок загального фонду бюджету установи по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» надійшли кошти в сумі 195,5 тис. грн, передбачені кошторисними призначеннями для сплати земельного податку. Однак, дані кошти були списані з рахунка установи згідно повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі про безспірне списання коштів з рахунка боржника на підставі платіжних інструкції. Загальна сума безспірного списання коштів склала 195,5 тис. грн, що складає всю профінансовану суму по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на січень місяць. Повідомляє про те, що залишок річних кошторисних призначень за загальним та спеціальним фондами для установи на 2026 рік станом на 03 лютого 2026 року складає 2064,1 тис. грн, цільове призначення яких для сплати земельного податку, який згідно податкової декларації на 2026 рік склав 2029,5 тис. грн. Станом на звітну дату в Держказначействі перебуває документ щодо безспірного списання виконавчого збору згідно ВП 79778282 в сумі 16,9 тис. грн, який буде проведений в лютому місяці після надходження фінансування по КЕКВ 2800. Оскільки у січні 2026 року земельний податок був не сплачений внаслідок безспірного списання, до установи надійде повідомлення Державної податкової служби про нарахований штраф за несвоєчасну сплату земельного податку. Отже, річного фінансування за всіма фондами по КЕКВ 2800 вистачить лише для погашення поточних цільових платежів бюджетного призначення. Установою здійснюються всі розрахунки за рішенням судів та щомісячно направляються листи щодо потреби додаткового фінансування до вищестоящої організації. 03 лютого 2026 року був направлений лист № 5/4/15-35 до Північно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо потреби в сумі 1888,5 тис. грн для виплати сум на виконання рішень судів.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року прийнято звіт Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» про виконання судового рішення у справі №240/26168/23.
12 лютого 2026 року позивач подав клопотання про накладення на начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» штрафу, встановлення нового строку для подання звіту.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд уважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 21 листопада 2024 року №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відповідно до частин 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 382-2 Кодексу суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Отже, зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами їх застосування є невиконання судового рішення.
Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення.
У свою чергу, згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Із наведених приписів слідує, що підставою для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, є встановлення факту невиконання чи неналежного виконання судового рішення за наслідками розгляду звіту про його виконання.
Отже, накладенню штрафу згідно зі статті 382-3Кодексу адміністративного судочинства України передує зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, і лише за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду та його не прийняття, суддя може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
При цьому, суд ухвалою від 10 лютого 2026 року прийняв звіт Державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)» про виконання судового рішення у справі №240/26168/23.
З урахуванням викладеного наразі суд позбавлений можливості вирішення питання про накладення на відповідача штрафу.
Разом з тим, суд наголошує, що прийняття звіту не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов'язання відповідача подати новий звіт про його виконання, якщо поведінка відповідача буде давати приводи вважати, що він ухиляється від виконання рішення суду, затягує його виконання або ж діє недобросовісно та не вживає заходів, необхідних для його якнайшвидшого виконання.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень у справі № 240/26168/23 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Т.О. Окис