Справа № 524/9186/25 Номер провадження 33/814/227/26Головуючий у 1-й інстанції Гусач О.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
13 лютого 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Гонтою М.В., за участі, адвоката Халупка С.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22 вересня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН суду не відомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Згідно з постановою судді, 16.07.2025 о 02-49 год. в м.Кременчуці по вул. Троїцькій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO SENS» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про відсутність у матеріалах справи відомостей про конкретну причину зупинки автомобіля, а саме порушення Правил дорожнього руху яке слугувало підставою відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Зауважує, що суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним факт відмови від огляду, хоча в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду; не залучено свідків, як того вимагає ч. 2 ст. 266 КУпАП; відеозапис не фіксує момент відмови від огляду у медичному закладі.
ОСОБА_1 не був належно повідомлений, не мав можливості реалізувати право на захист, тому розгляд справи у його відсутність є істотним порушенням процесуальних прав.
Апелянт стверджує, що відеозапис жодним чином не може підтвердити ознаки алкогольного сп'яніння, не демонструє жодних ознак сп'яніння: водій спілкується чітко, рухи впевнені, поведінка спокійна.
Судом не перевірено наявність акту відсторонення від керування транспортним засобом та долучення повного відеозапису події.
Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято 22.09.2025 року без особистої присутності ОСОБА_1 .. Про факт існування постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 08.10.2025 під час особистого звернення до суду.
Зважаючи на те, що участі у судовому засіданні ОСОБА_1 не приймав, так само як і не отримував копії постанови в день розгляду справи, тому вважаю, що строк на апеляційне оскарження даної постанови не пропущено.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату й місце апеляційного розгляду, у судове засідання апеляційного суду не з'явився, жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надсилав, адвокат Халупко С.В. у судовому засіданні вказав про обізнаність ОСОБА_1 про апеляційний розгляд справи та вважав за можливе проводити судове засідання у його відсутність. За таких обставин вважаю за можливе апеляційний розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити за відсутності ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Халупка С.В. в підтримку апеляційної скарги, зазначивши, що на незаконні дії поліцейського подано скаргу, однак на даний час відсутнє рішення з цього приводу, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується:
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №392892 від 16 липня 2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження від огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНМП Кременчуцька міська лікарня планового лікування від 16 липня 2025 року, де вказаний перелік ознак алкогольного сп'яніння виявлених у ОСОБА_1 , результати огляду - відмова;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області Гаваги М.М. від 16.07.2025;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5233078 від 16.07.2025 року, згідно якої, 16.07.2025 року о 02:49:04 у м.Кременчук, вул. Троїцька, 67А, Полтавської області ОСОБА_1 не користувався ременем безпеки під час керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень;
- довідкою ВАП УПП в Полтавській області від 16.07.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався;
- даними відеоматеріалів події доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до відомостей відеозапису, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано момент зупинки транспортного засобу DAEWOO SENS д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .. При цьому, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про причини зупинки транспортного засобу, а саме пересування на автомобілі в період дії комендантської години, а також керування транспортним засобом у непристебнутому стані. В ході спілкування з працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНМП Кременчуцька міська лікарня планового лікування, в лікаря-нарколога на що водій відмовився. Після цього ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та в подальшому доведено до відома зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та обв'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковано правильно.
Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.
Доводи апеляційної скарги про те, що не встановлено законності зупинки не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються відеозаписом події. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом період дії комендантської години, про що було зазначено працівником поліції. Окрім того, порушуючи правила дорожнього руху, ОСОБА_1 не користувався ременем безпеки під час керування транспортним засобом, про що свідчить наявність відповідної постанови про накладення адміністративного стягнення.
До того ж, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими у зв'язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції порушений порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачений ст. 266 КУпАП, оскільки на відеозаписі, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного у медичному закладі є надуманими та спростовується вищенаведеними доказами по справі.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За правилами частин 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Суд зважає на те, що відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Крім того, суд звертає увагу, що для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, достатньо лише наявності належним чином, відповідно до положень КУпАП, зафіксованої відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а наявність чи відсутність ознак алкогольного сп'яніння з долученого до протоколу відеозапису, не входять до повноважень судді першої чи апеляційної інстанції, а належить до дискреційних повноважень поліцейського.
На відеозапису події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Твердження апелянта про те, що працівником поліції не було залучено свідків, також не заслуговує на увагу, оскільки при здійсненні відеофіксації, матеріали якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, їх участь не є обов'язковою.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП.
Крім того, зауваження апелянта щодо порушення місцевим судом процесуальних прав не відповідає дійсності, оскільки у суді першої інстанції ОСОБА_1 в повній мірі скористався своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, і послугами захисника.
Апеляційний суд також вважає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію в ході розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду провадження, скористався своїм правом на оскарження постанови суду в апеляційному порядку, а тому відсутні підстави вважати, що було порушено право на захист.
Відсутність акту відсторонення від керування транспортним засобом не спростовує самого факту відсторонення працівниками поліції водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом і не спростовує правильності висновків, викладених у постанові судді.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були беззаперечними підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається..
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко