Справа № 554/4372/25 Номер провадження 22-ц/814/546/26Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Триголова В.М., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Маліченко Максим Анатолійович, на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі - ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість у сумі 23440,00 грн та понесені судові витрати - 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5268370924.
Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». За умовами укладеного договору ТОВ «Іннова Фінанс» зобов'язалося надати клієнту грошові кошти у сумі 8000,00 грн у кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
ТОВ «Іннова Фінанс» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у зазначеному розмірі шляхом перерахування на її банківську картку. Відповідач узяті на себе зобов'язання за договором не виконала, суми наданого кредиту і нарахованих процентів за строк користування кредитом у повному обсязі не повернула, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Позивач вказує, що у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань заборгованість за кредитним договором становить 23440,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8000,00 грн та заборгованості за простроченими процентами - 15440,00 грн.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 липня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 23440,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 15440,00 грн заборгованість за процентами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Судове рішення обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, кошти позивачу у строк не повернула, що призвело до порушення прав позивача та виникнення заборгованості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 липня 2025 року не погодилася відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну, скаргу в якій просила скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 липня 2025 року та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено право відповідача та розглянуто справу в порядку спрощеного провадження, а відповідач не була належним чином повідомленою про розгляд у справі.
Також зауважено, що з 29 липня 2025 року на сайті НБУ опублікована інформацію, що позивач відкликав ліцензію з надання фінансових послуг.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Вказує, що до позову надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору, погодження всіх його істотних умов та перерахування коштів відповідачу.
Акцентує увагу, що на підставі рішення загальних зборів змінено найменування ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова».
Крім того, зауважує, що відповідач була обізнана про розгляд справи, оскільки особисто знайомилася з матеріалами цивільної справи, а матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову складає 23440,00 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що 01 вересня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 5268370924, який відповідач підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 1 договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику у розмірі 8000,00 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з пунктом 1.3, пунктом 1.4 та/або пунктом 1.5 договору, його додатків.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до таких умов.
У пункті 2.6.1 договору вказано, що стандартна процентна ставка становить 1 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5 цього договору.
Як вбачається з анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://finsfera.ua/), виданої ТОВ «Іннова Фінанс», позичальником є ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , сума кредиту - 8000,00 грн, дата отримання кредиту - 01 вересня 2024 року (а.с. 15-16).
Згідно з додатком № 1 до договору № 5268370924 від 01 вересня 2024 року ОСОБА_1 ознайомилася з таблицею обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, що підписана одноразовим ідентифікатором (а.с. 34-36).
Також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» укладено договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16 травня 2023 року (а.с. 19-22).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5268370924 від 01 вересня 2024 року вбачається, що поточна заборгованість позичальника становить 23440,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8000,00 грн та заборгованості за простроченими процентами - 15440,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08 вересня 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» змінило назву на ТОВ «Іннова-Нова» (а.с. 136).
Позиція апеляційного суду
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов та в подальшому було укладено договір.
В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В той же час статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини 01 вересня 2024 року.
Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, кошти позивачу у строк не повернула, що призвело до порушення прав позивача та виникнення заборгованості, яка до цього часу так і не погашена, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Дана справа не є справою, яка в розумінні положень частини четвертої статті 274 ЦПК України не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 23440,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною шостою цієї статті, для цілей цього Кодексу, малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про розгляд цієї справи саме в порядку спрощеного позовного провадження, судом першої інстанції враховано категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, інші обставини та прийнято обґрунтоване рішення про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Щодо належного повідомлення відповідача
Як визначено у пункті 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Обґрунтовуючи підстави для скасування оскаржуваного рішення, відповідач зауважила про неповідомлення її судом першої інстанції про розгляд у справі, при цьому суд апеляційної інстанції зауважує нижче наведене.
Як уже зазначалося, позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції 31 березня 2025 року.
02 квітня 2025 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України, одночасно роз'яснено сторонам, зокрема, право на заявлення клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін і запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали надіслати одночасно: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Із заяви відповідача (а.с. 64) вбачається, що остання ознайомилася з матеріалами справи 10 квітня 2025 року, зокрема, з ухвалою суду від 02 квітня 2025 року, та не скористалася своїм правом на подання відзиву на позовну заяву чи подання доказів.
Водночас, відповідно до відповіді з Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради (а. с. 73), відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і саме на вищевказану адресу були направлені поштові повідомлення про призначення справи до розгляду на 16 червня 2026 року та 15 липня 2025 року (а.с. 74, 75), і обидва конверти повернулися до суду з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що, відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, вважається належним повідомленням ї не дає підстав для скасування судового рішення.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) та від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18).
Отже, з аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, під час якого було ухвалено оскаржуване судове рішення, а тому доводи апеляційної скарги щодо її неналежного повідомлення спростовуються матеріалами справи.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Твердження відповідача, що з 29 липня 2025 року на сайті НБУ опублікована інформацію, що позивач відкликав ліцензію з надання фінансових послуг не спростовує висновків суду першої інстанції, та не дає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки на час укладення договору кредиту 01 вересня 2024 року позивач мав ліцензію на надання вище вказаних послуг, оскаржуване рішення було прийнято 15 липня 2025 року поки ліцензія діяла, а до суду апеляційної інстанції було надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с 134-136) в якому відображено зміну назви товариства.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно, рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 липня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Маліченко Максим Анатолійович - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді В.М. Триголов
О.О. Панченко