Справа № 161/23032/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.
Провадження № 22-ц/802/291/26 Доповідач: Федонюк С. Ю.
05 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
з участю
секретаря судового засідання - Губарик К. А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Зоряний едельвейс» до ОСОБА_2 про розірвання інвестиційного договору будівництва об'єкту нерухомості за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2025 року,
У грудні 2024 року ДП «Зоряний едельвейс» звернулося до суду з позовом, у якому просило розірвати інвестиційний договір будівництва об'єкта нерухомості від 08 липня 2017 року № 08/07/13, укладений між ДП «Зоряний едельвейс» та ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2025 року позов задоволено.
Ухвалено розірвати інвестиційний договір будівництва об'єкта нерухомості від 08 липня 2017 року № 08/07/13, укладений між ДП «Зоряний едельвейс» та ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
16 квітня 2025 року особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 - дружина відповідача ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу на вказане судове рішення, покликаючись на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 квітня 2024 року задоволено її заяву та встановлено факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 травня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 закрито.
Постановою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 травня 2025 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.
Як убачається з матеріалів справи, 08 липня 2017 року між ОСОБА_2 як інвестором та ДП «Зоряний Едельвейс» як замовником було укладено інвестиційний договір будівництва об'єкта нерухомості № 08/07/13. Відповідно до умов укладеного між сторонами інвестиційного договору його предметом є участь інвестора у будівництві об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною загальною площею 550 кв. м з отриманням у власність відповідних площ в об'єкті нерухомості на умовах і в порядку, передбачених інвестиційним договором.
10 липня 2017 року між ОСОБА_2 та ДП «Зоряний Едельвейс» було укладено додаткову угоду № 1 до інвестиційного договору будівництва об'єкта нерухомості № 08/07/13. Відповідно до умов укладеної додаткової угоди, сторони встановили додаткові обов'язки інвестора, зокрема, організувати підготовку та подачу відповідних документів (заяв, повідомлень) у державні органи, вчинити всі інші дії з організації будівельної діяльності, отримання дозвільних документів та ін.
07 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ДП «Зоряний Едельвейс» було укладено додаткову угоду № 2 до інвестиційного договору будівництва об'єкта нерухомості № 08/07/13. Відповідно до умов укладеної додаткової угоди сторони погодили початок будівництва - після затвердження нового Генерального плану м. Луцька, отримання всіх необхідних дозволів (містобудівних умов, дозволів, технічних умов, тощо) на виконання підготовчих та будівельних робіт. Сторони погодили новий строк дії договору - до 07 липня 2021 року, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
З даним позовом ДП «Зоряний едельвейс» звернулося до суду 13 грудня 2024 року.
Позивач зазначав, що ОСОБА_2 станом на дату подання позовної заяви не приступив до виконання інвестиційного договору, не забезпечив розробку проєктної документації та отримання всіх необхідних дозволів (містобудівних умов, дозволів, технічних умов, тощо) на виконання підготовчих та будівельних робіт, чим порушив умови інвестиційного договору та права позивача.
Суд першої інстанції 19 березня 2025 року ухвалив заочне рішення про задоволення позову.
Разом з тим, у цей же день від ОСОБА_3 , яка перебувала в шлюбі зі ОСОБА_2 з 01 вересня 2021 року, до суду надійшла заява з копією рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_2 та копією свідоцтва про смерть відповідача.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області в справі № 161/5400/24 від 17 квітня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_3 та встановлено факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території рф в м. Санкт-Петербурзі.
На підставі цього рішення Луцьким ВДРАЦС 04.06.2024 видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 .
За життя, а саме 20 жовтня 2011 року, ОСОБА_2 склав на випадок своєї смерті заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевською М. В., зареєстрований в реєстрі за № 1526, згідно з яким усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що за законом він матиме право і що буде належати йому на момент смерті, заповів ОСОБА_3 .
Також встановлено, що від імені відповідача ОСОБА_2 у суді першої інстанції діяв адвокат Усаченко М. О., який надав ордер про надання правничої допомоги від 15 січня 2025 року, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 14 січня 2025 року (а. с. 66).
Зважаючи на встановлений факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач не міг укласти з адвокатом такий договір про надання правничої допомоги. З цього приводу 17 грудня 2025 року Верховний Суд постановив окрему ухвалу.
Отже, суду першої інстанції при розгляді даної справи не було відомо, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ДП «Зоряний едельвейс» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 Цивільного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 зазначила, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які би передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Зазначена правова позиція, яка є чітким відображенням норм цивільного та процесуального права, є сталою й незмінною (постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц, від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також згідно із приписами ст.417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, оскільки ОСОБА_2 не міг бути стороною у справі, провадження у даній справі підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, так як чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинилася.
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Таким чином, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 255,259, 377 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2025 року в даній справі скасувати.
Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Зоряний едельвейс» до ОСОБА_2 про розірвання інвестиційного договору будівництва об'єкту нерухомості закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: