Справа №760/2574/26 1-кс/760/1580/26
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
13 лютого 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024101110000638 від 10.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України,-
Прокурор звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із вищезазначеним клопотанням про арешт майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст.8 КПК України визначає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України встановлюється, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 1 ст.171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У той же час, клопотання прокурора про арешт майна не містить печатки органу прокуратури - для засвідчення підпису посадової особи, яка має право відповідно до положень КПК України звертатися до слідчого судді із такими клопотаннями.
Крім того, ч.2 ст.171 КПК України визначено, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, до клопотання про арешт майна не додано копію постанови слідчого про визнання вилучених речей речовим доказом.
Також, ч.1 ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Однак, у клопотанні не зазначено контакти власника задля належного повідомлення останнього про судовий розгляд.
За таких обставин, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам чинного КПК України, а відтак унеможливлює призначення відповідного клопотання до розгляду з дотриманням зазначених вимог закону.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна особі, яка його подала, для усунення визначених недоліків.
Керуючись ст.ст.2, 8, 22, 64-2, 169-173, 309 КПК України,-
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №22024101110000638 від 10.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України - повернути.
Встановити строк у сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1