пр. № 1-кс/759/1237/26
ун. № 759/3632/26
13 лютого 2026 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача відділу дізнання Святошинського УП ГУ НП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному проваджені №42026102080000006 відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
13.02.2026 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання дізнавача відділу дізнання Святошинського УП ГУ НП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_3 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Святошинської окружної прокуратури міста Києва за підписом представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в місцях несвободи (надалі-представник Уповноваженого) ОСОБА_4 15.01.2026 надійшло звернення про можливе кримінальне правопорушення в діях опікунів ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі-СПНІ), які тривалий час не виконують належним чином своїх обов?язків за доглядом підопічних, що перебувають на утриманні закладу та зловживають довірою використовуючи їх пенсії без оформлення відповідних підтверджуючих звітних документів.
Так, за результатами моніторингового візиту представником Уповноваженого СПНІ встановлено факти порушення майнових прав недієздатних ОСОБА_5 , 1969 р.н. (матері), та ОСОБА_6 , 1991 р.н. (дочки), їх опікуном ОСОБА_7 , які з 19.05.2017 проживають в СПНІ на повному державному утриманні. До поміщення в СПНІ вказані особи були зареєстровані, проживали та мали право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить територіальній громаді міста Києва (копії особових справ на недієздатних, що зберігаються у СПНІ, додаються). Рішеннями ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.03.2015 у справі №761/28855/13-ц та від 27.08.2015 у справі №761/28091/14-ц опікуном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визначено ОСОБА_7 .
За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , лист від 26.11.2025 №18577/1/25) ОСОБА_7 з листопада 2007 року по травень 2022 року працювала на 2 різних посадах державної служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія листа додається). Згідно матеріалів особових справ недієздатних органом опіки та піклування ІНФОРМАЦІЯ_4 19.04.2017 розглянуто заяви опікуна ОСОБА_7 та надано дозвіл на зняття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з направленням підопічних до СПНІ на державне утримання. У подальшому недієздатні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ініціативою опікуна зняті з реєстраційного обліку за вказаною адресою, де останні постійно проживали з 1986 року та з 1991 року відповідно, та зареєстровані в інтернаті. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва від 06.11.2025 №140019185 про зареєстрованих, знятих з реєстрації осіб, у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані опікун ОСОБА_7 (з 20.10.2015) та ОСОБА_8 (з 13.07.2017), який згідно Єдиного державного реєстру декларацій, є сином останньої.
3 огляду на вищевикладене опікуном вчинено дії, що суперечать інтересам підопічних, чим порушено майнові права недієздатих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на приватизацію квартири та набуття права власності. Разом з тим, у разі набуття право власності на житло вказані особи мали б можливість ним розпоряджатися та зберігати право на житло у випадку фактичного непроживання. Окрім того, відповідно до частини п?ятої статті 48 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Передбачено, що пенсіонеру, який перебуває на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі), виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. Інша частина перераховується установі (закладу), в якій він перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Відповідно до частин першої та четвертої статті 67 Цивільного кодексу України опікун зобов?язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов?язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. За усною інформацію працівників інтернату опікун ОСОБА_7 упродовж кількох років проживає за межами України. У матеріалах особових справ недієздатних, що зберігаються в СПНІ, містяться довідки щодо отримання ОСОБА_7 пенсій на підопічних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв?язку із призначенням останнім інвалідності. Окрім того, в особових справах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що зберігаються в органі опіки і піклування ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), відсутні звіти опікуна ОСОБА_7 з 2017 по 2024 роки та інформація про здійснення опікуном у вказаний період витрат 25 відсотків пенсій підопічних, призначених у зв?язку із настанням інвалідності, на їх утримання. Вказане може свідчити, що опікуном ОСОБА_7 витрати пенсій, належних підопічним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на їх утримання не здійснювались, що свідчить про невиконання призначеним опікуном обов?язків, визначених статтею 67 Цивільного кодексу України та пункту 4 Правил опіки та піклування. Зі слів працівників інтернату вказані опікуни тривалий час перебувають за межами України та самоусунулись від виконання своїх обов?язків. Документи, які підтверджують факт здійснення обов?язків опікуном, у тому числі використання пенсій підопічних, надано не було. 3 огляду на вищевикладене, в діях опікуна ОСОБА_7 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтею 190 КК України, а саме заволодіння майном підопічних шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Дізнавач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив клопотання задовольнити.
Враховуючи підстави і мотиви клопотання, суд вважає за необхідне розглядати клопотання без виклику представників ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ч. 2 ст. 163 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що існує реальна загроза знищення документів, тимчасовий доступ до яких просить дозволити слідчий.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться таку речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно частини 5, 6 статті 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не виключають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачаються довести за допомогою цих речей і документів.
Отже, надання тимчасового доступу до речей і документів здійснюється виключно у випадку доведення стороною кримінального провадження у своєму клопотанні обставини, передбачені ч. 5, 6 ст. 163 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі Михалкова та інші проти України розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вивчивши зміст клопотання і надані суду письмові докази, оцінивши потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ІНФОРМАЦІЯ_1 та приймаючи до уваги, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, є виправданим, оскільки має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому клопотання суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 159, 160, 163, 164, 165, 166, 395 КПК України,-
клопотання дізнавача відділу дізнання Святошинського УП ГУ НП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному проваджені №42026102080000006 відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.
Надати дізнавачу відділу дізнання Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітану поліції ОСОБА_3 , дізнавачу ВД Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанту поліції ОСОБА_9 , старшому дізнавачу відділу дізнання Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітану поліції ОСОБА_10 , старшому дізнавачу відділу дізнання Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітану поліції ОСОБА_11 , дізнавачу відділу дізнання Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанту поліції ОСОБА_12 , дізнавачу відділу дізнання Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_13 , тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до особових справ ОСОБА_5 , 1969 року народження, ОСОБА_6 , 1991 року народження, з можливістю їх вилучення (копіювання), та зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , надати надати доступ, зокрема, до: документів щодо призначення та здійснення опіки; довідок про отримання пенсійних виплат; заяв, доручень, розпоряджень опікуна; звітів опікуна (у разі наявності) або відомостей про їх відсутність; документів щодо зняття з реєстрації місця проживання та влаштування до інтернату; інших матеріалів, що стосуються майнових та особистих прав підопічних; журналів відвідувань; актів прийняття на утримання; інформації про надходження пенсій до інтернату.
Визначити строк дії ухвали тривалістю два місяці, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України, у разі не виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1