Справа № 758/11955/25
Категорія
щодо повернення заяви без розгляду
02 лютого 2026 року Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Войтенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Вигівської В.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,-
24.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
02.01.2026 року суддею Войтенко Т.В. отримано вищевказану заяву та призначено до розгляду на 02.02.2026 року без повідомлення учасників справи.
Разом з тим, в судовому засіданні 02.02.2026 року судом було встановлено, що заява не містить особистого підпису заявника.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У свою чергу, згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, нормами процесуального законодавства визначено імперативний обов'язок суду щодо повернення позовної заяви у випадку, якщо, зокрема, подана до суду позовна заява не підписана.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у постанові 19.11.2020 в справі №855/12305/20, неодноразово наголошував на необхідності підписання процесуальних документів, зокрема позовної заяви, особисто позивачем. Суд вважає за можливе застосувати вказану правову позицію до спірних правовідносин з огляду на їх однаковий предмет правового регулювання.
Із заяви вбачається, що вона не містить особистого підпису заявника. Таким чином, заява не може вважатись такою, що підписана у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 167 КАС України.
Водночас, частиною 6 статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З системного аналізу вказаних норм права, слідує, що в даному випадку слід застосувати аналогію закону та положення п.3 ч.4 ст.169 КАС України, повернувши заяву заявнику без розгляду, оскільки вона не містить особистого підпису заявника.
З огляду на викладене, заяву про ухвалення додаткового рішення належить повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяТ. В. Войтенко