Справа № 758/15363/25
3/758/619/26
Категорія
04 лютого 2026 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., за участю: представника Енергетичної митниці - Хотинського О.С., захисника ОСОБА_1 - адвоката Нинюка І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Компанія Толеран», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
17.09.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом р/н НОМЕР_2 / НОМЕР_3 підприємство-перевізник ТОВ «Агро-Сервіс К.» (Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Мізяківські Хутори, вул. Центральна, 1-А, код ЄДРПОУ 39995630) на митну територію України на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» (м. Київ, вул. Заньковецької, 6, оф.6, код ЄДРПОУ 19242160) ввезено товар «паливо дизельне» кількістю 25,849 тон, 30,846 тис. л при 150С вартістю 24 039,57 Євро.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:
-митної декларації типу «ІМ 40 ЕА», поданої до митного оформлення 15.09.2023 №23UA903050031018U4;
-рахунку (invoice) від 15.09.2023 №ЕКО7990;
-міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) від 15.09.2023 №1084;
-сертифікату якості від 14.09.2023 №167507_5323317;
-зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2023 №2023/07/17.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем та відправником товару є литовська компанія UAB «Ekoenergija» (Granito g. 11, 02241, Vilnius, Lithuania 125957810), одержувачем та покупцем є ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН».
17.09.2023 зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» №23UA903050031018U4.
Згідно з вимогами ст.198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України відповідно до ст. 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Нормами ст.335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.
Вимоги до нафтопродуктів, що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів встановлені «Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 (надалі - Технічний регламент).
Положеннями п.8 Технічного регламенту передбачено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Згідно з нормами Технічного регламенту обігом палива на ринку є переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, розповсюджувача) до споживача.
Таким чином, посадовими особами ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» з метою ввезення вказаного товару в Україну (переміщення товару через митний кордон України) до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 590:2022 та його ідентифікації, подано документ про якість, а саме сертифікат якості від 14.09.2023 № 167507_5323317, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva» та поданий 15.09.2023 разом з митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» № 23UA903050031018U4 і відомості про який внесені до гр. 44 даної митної декларації.
01.03.2023 листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема, вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості, виданих Public Company «Orlen Lietuva».
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13.02.2025 №7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів якості нафтопродуктів, виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.
16.04.2025 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15.04.2025 № 2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів якості, виданих компанією «Orlen Lietuva».
За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva», встановлено, що сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24,969 тон, яка була реалізована підприємству UAB «Ekoenergija».
Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16.10.2023 №D2(12.11-9)-2356, від 22.11.2023 №D2(12.11-9)-2742, від 20.03.2024 № D2(12.11-9)-622, від 06.05.2024 №D2(12.11-9)-1011), що продукція, придбана в «Orlen Lietuva», може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат якості, виданий компанією, використовується виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов'язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані «Orlen Lietuva».
Листом від 13.03.2024 № D2(12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» зазначала, що компанія UAB «Ekoenergija» зобов'язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично забороняється вносити зміни до сертифікатів якості, виданих «Orlen Lietuva».
В свою чергу Енергетична митниця листами від 27.05.2025 №7.6-1/20/14/2186 та від 10.06.2025 №7.6-3/20/14/2418 звернулася до відправника товару UAB «Ekoenergija» з метою отримання пояснень про обставини використання сертифікатів якості компанії «Orlen Lietuva», а також виникнення різниці у вазі товару, на який поширюється дія сертифікату якості, та у вазі товарів, відвантажених на адреси українських підприємств, зокрема ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН».
У своїй відповіді від 11.06.2025 №25/06/11 UAB «Ekoenergija» надала Енергетичній митниці інформацію щодо змішування різних партій продукції виробництва «Orlen Lietuva» у резервуарах на паливному терміналі UAB «Ekoenergija».
Проте, ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» з використанням сертифіката якості від 14.09.2023 №167507_5323317 фактично ввезено на митну територію України товар «паливо дизельне» у кількості 25,849 тон, що більше на 0,880 тон ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» згідно з сертифікатом якості від 14.09.2023 №167507_5323317 (24,969 тон).
Тобто, посадовими особами ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» до митних органів України був поданий сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317, виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (24,969 тон).
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно п. 5.4. розділу 5 «Відповідальність сторін» Договору доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України від 01.09.2023 №01/09-23, укладеного між ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» - «Замовник» та ФОП « ОСОБА_2 » - «Виконавець», «Замовник» несе повну відповідальність за відповідність між документами, наданими «Виконавцю», і фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей та їхніх характеристик, а також за правильність заповнених і пред'явлених документів та їх оригінальне походження.
Згідно п. 3 Технічного регламенту імпортер - це будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України і вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави та несе відповідальність за її відповідність вимогам цього Технічного регламенту.
Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з інформацією про платника податків НОМЕР_4 з податкових баз даних керівником ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» є громадянин ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст.ст.482, 483 МК України не притягувався.
Таким чином, в діях директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч.1. ст.483 МК України, а саме вчинення дій, спрямованих на переміщення товару «паливо дизельне» у кількості 0,880 тон, 1,050 тис. л при 15оС вартістю 818,40 Євро або 32 112,46 грн. (станом на 17.09.2023 курс становив 1 Євро = 39,2381 грн.) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Нинюк І.В. було подано письмові пояснення, у яких зазначено, що у діях ОСОБА_1 не вбачає порушення митних правил. Мотивує тим, що директор ТОВ «Компанія Толеран» ОСОБА_1 діяв у межах посадових повноважень, добросовісно та відкрито, без наміру приховування товару чи подання недостовірних відомостей. Компанія покладалася на належним чином оформлені документи, видані офіційними контрагентами - UAB «Ekoenergija» (постачальник) та AB «Orlen Lietuva» (виробник), що узгоджується з міжнародними торговельними стандартами та звичаєвою практикою. Подані при митному оформленні документи містять повний комплекс реквізитів виробника та взаємні посилання (інвойс, CMR, сертифікат якості, сертифікат походження, експортна декларація), що виключає введення митного органу в оману. Перевірка «партійності/автентичності» сертифіката якості не входить до обов'язків покупця-імпортера; добросовісний імпортер має право покладатися на документи офіційних контрагентів, якщо вони відповідають вимогам закону. Митним органом не надано жодного доказу умислу або необережності директора. Отже, суб'єктивна сторона відсутня, а притягнення до відповідальності суперечить ст. 458 МКУ та презумпції невинуватості. ТОВ «Компанія Толеран» виконало всі обов'язки імпортера за МКУ та контрактом: подано митну декларацію ІМ 40 EA № 23UA903050031018U4 з повними і достовірними відомостями; сплачено належні митні платежі; надано повний пакет підтвердних документів (контракт і додаток, інвойс, CMR, сертифікати якості та походження, акцизна накладна, довідка про транспортні витрати, експортна декларація); декларування здійснював уповноважений брокер (ФОП ОСОБА_2 , договір № 01/09-23 від 01.09.2023), що підтверджує дотримання процедур; внутрішнім наказом № 6-03 від 03.07.2023 призначено відповідальних за митні операції - наявна належна комплаєнс-організація. Усі дії відбувалися відкрито, під контролем митного органу, з поданням вичерпних документів. Ознак приховування товару чи подання завідомо недостовірних відомостей не встановлено. Директор ТОВ «Компанія Толеран» - ОСОБА_1 - діяв виключно в межах своїх посадових повноважень і не мав будь-якого умислу на приховування товару від митного контролю або подання недостовірних відомостей. Компанія діяла добросовісно та відкрито, покладаючись на належно оформлені документи, видані офіційними контрагентами - UAB «Ekoenergija» (постачальник) і AB «Orlen Lietuva» (виробник). Документи, надані при митному оформленні, містили усі реквізити виробника, печатки та посилання між собою, що виключає будь-яку можливість введення митного органу в оману. Перевірка автентичності чи партійності сертифіката якості не належить до обов'язків покупця-імпортера. Відповідно до усталеної судової практики, добросовісний імпортер має право покладатися на документи, отримані від офіційних контрагентів, якщо вони відповідають вимогам законодавства та міжнародних стандартів. Жодних доказів, які б свідчили про умисел або необережність у діях директора, митницею не подано. Відтак, відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, а притягнення особи до відповідальності суперечить положенням ст. 458 МКУ та принципу презумпції невинуватості.
Крім того, зазначив, що порушено строки притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 467 МКУ постанова (рішення) у справі про порушення митних правил може бути ухвалена не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через шість місяців з дня його виявлення. Подія, яку митниця кваліфікує як правопорушення (оформлення імпортної МД ІМ 40 ЕА № 23UA903050031018U4), відбулася у вересні 2023 року; протокол № 0258/UA903000/2025 складено 29.07.2025, тобто після спливу більш ніж року від моменту закінчення шестимісячного строку. З огляду на одноразовий характер інкримінованих дій (документальне декларування під час митного оформлення), підстав вважати правопорушення «триваючим» немає. Верховний Суд послідовно роз'яснює, що сплив установленого законом шестимісячного строку є безумовною підставою для закриття провадження незалежно від наявності/відсутності вини особи. Отже, провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у системному зв'язку зі статтями 487, 522 МКУ. Окрім, істотне відхилення від вимог ст. 254 КУпАП (протокол складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, та вручається їй під розписку) підтверджує процесуальну недопустимість зібраних матеріалів і порушення права на захист. Крім того, затягування із реагуванням митного органу на подію, яка відбулася у 2023 році, порушує гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на розгляд справи упродовж розумного строку) та принцип правової визначеності. Застосування штрафних чи конфіскаційних санкцій після закінчення встановленого законом строку суперечить вимогам пропорційності втручання у право власності, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення ЄСПЛ у справах Krayeva v. Ukraine, Sadocha v. Ukraine, Nadtochiy v. Ukraine). Враховуючи наведене, провадження у даній справі має бути закрите у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а протокол № 0258/UA903000/2025 - визнано таким, що не створює жодних правових наслідків
Представник митного органу ОСОБА_3 надіслала на адресу суду заперечення на письмові пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Нинюка І.В. у яких спростувала таке та просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. В ситуації, пов'язаній з виявленням факту використання в якості підстави для ввезення палива дизельного сертифіката якості від 14.09.2023 №167507_5323317, що був поданий митним органам України під час ввезення та випуску товару у вільний обіг і який містить неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, очевидним є те, що саме ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративної відповідальності у адміністративній справі №758/363/25. Порядок переміщення та митне оформлення базується на додержанні учасником ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто у подання відомостей (документів) митним органам про всі товари, що переміщується через митний кордон України. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (надалі - Технічний регламент) встановлено вимоги до автомобільних бензинів, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів. Таким чином, вказані нормативно-правові акти вже містять імперативні норми про настання відповідальності посадової особи підприємства-імпортера у випадку переміщення на митну територію України нафтопродуктів. Отже, факт використання імпортером при ввезенні нафтопродуктів сертифікату якості, що містить неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару для підтвердження відповідності фізико-хімічних показників нормам Технічного регламенту різниці між кількістю ввезеного товару і тією кількістю товару, на який видавався сертифікат якості заводом-виробником - компанією «Оrlen Lietuva», однозначно кваліфікується як порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України в частині вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару. ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН», яке є імпортером палива дизельного на митну територію України та подає документи митним органам, повинно додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України. Замовлення (поставку в Україну) дизельного палива у литовського підприємства UAB EKOENERGIJA (м. Вільнюс, Литва) (продавця) здійснював саме директор ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 на підставі зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2023 №2023/07/17, в рамках якого ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» здійснювалось переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» та до митних органів України подавався сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317, виданий заводом-виробником «Оrlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була випущена у вільний обіг на території України. Усі питання організації, поставки, перевезення товару, оформлення та подача товаросупровідних документів, їх перевірка, а також питання відповідальності за усунення будь-яких порушень, виявлених під час поставки товару лежить виключно в площині господарських правовідносин між ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» та його іноземним контрагентом - UAB EKOENERGIJA. Відповідно до п.5.4 Розділу «5.Відповідальність сторін» Договору доручення №01/09-23 про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуюються через митний кордон України від 01.09.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» (Замовник) останній несе повну відповідальність за відповідність між документами, наданими «Виконавцю», і фактично наявністю товарно-матеріальних цінностей та їхніх характеристик, а також за правильність заповнених і пред'явлених документів та їх оригінальне походження. Згідно п.5.3. «%.Відповідальність сторін» зазначеного Договору «Виконавець» не відповідає за достовірність наданої Замовником інформації щодо задекларованих Виконавцем товарів та транспортних засобів. Отже, саме директор ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 як імпортер цього товару вчиняв активні дії щодо ввезення, митного оформлення та у подальшому введення в обіг на території України палива дизельного, а тому саме останнім вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне» у кількості 0,880 тон, вартістю 32 112,46 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом. Враховуючи викладене, саме ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. 01.03.2023 листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva». З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13.02.2025 №7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів якості нафтопродуктів, виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій. 16.04.2025 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15.04.2025 №2025-D2(12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів якості, виданих компанією «Orlen Lietuva». За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, що сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 0,880 тон, яка була реалізована литовському підприємству UAB «EKOENERGIJA». Однак, фактично ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» з поданням сертифікату якості від 14.09.2023 №167507_5323317 було ввезено на митну територію України 25,849 тон, що на 0,880 тон перевищує кількість відвантаженого за даним сертифікатом якості товару. Кожна партія дизельного палива, що вводиться в обіг в Україні повинна мати документ про якість (сертифікат якості) палива, який підтверджує фізико-хімічні характеристики товару. Також цей сертифікат якості видається на конкретну партію товару (кількість товару) і тільки виробник може зазначати дані щодо кількості товару та іншу інформацію у цьому паспорті. Енергетичною митницею під час фіксування правопорушення та у подальшому під час здійснення провадження у цій справі було встановлено саме наявність порушення митних правил у діях директора ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 та його вину. Відповідно до інформації, наданої компанією «Оrlen Lietuva», сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24,969 тон, яка була реалізована литовському підприємству UAB «EKOENERGIJA». Фактично на товар «паливо дизельне» у кількості 0,880 тон відсутні документи і на якість цього дизельного палива і на його походження. Враховуючи викладене, директор ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії, ввів в обіг дизельне паливо у кількості 0,880 тон невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускав настання шкідливих наслідків (складання протоколу про ПМП, завдання шкоди населенню, державі……).
Щодо твердження представника ОСОБА_1 адвоката Нинюка І.В. про порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, зазначає, що 16.04.2025 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15.04.2025 № 2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів якості, виданих компанією «Orlen Lietuva». За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva», встановлено, що сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24,969 тон, яка була реалізована підприємству UAB «Ekoenergija». Саме 16.04.2025 є датою виявлення правопорушення, вчиненого директором ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 , тобто день отримання Енергетичною митницею листа від Public Company «Orlen Lietuva» від 15.04.2025 № 2025-D2 (12.11-9)-342. Матеріали справи про порушення митних правил №0258/UA903000/2025 (Подання у справі про порушення митних правил №0258/UA903000/2025 про притягнення до відповідальності директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 від 29.09.2025 №7.6-1/20-02/8.19/4007) направлені до суду 01.10.2025, тобто через 5 місяців та 14 днів). А тому шестимісячний термін з дати передачі справи на розгляд до суду, строк на час розгляду яких зупиняється, не сплинув.
У судовому засіданні представник Енергетичної митниці - Хотинський О.С., просив директора ТОВ «Компанія Толеран» ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення, в розмірі 32 112, 46 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил №0258/UA903000/2025 від 29.07.2025; копія витягу з ЄАІС Держслужби щодо ЕА № UA903050/2023/31018; копія митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» №23UA903050031018U4; копія рахунку інвойса від 15.09.2023 №ЕКО7990 з перекладом; копія міжнародної товарознавчої накладної (СМR) від 15.09.2023 №1084 з перекладом; копія сертифікату якості від 14.09.2023 №167507_5323317 з перекладом; копія зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2023 №2023/07/17 + копія Додаткової угоди від 06.08.2023 до зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2023 №2023/07/17; копія договору доручення №01/09-23 про надання послуг з декларуванням товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України від 01.09.2023; роздруківка курсу валют, встановленого на 17.09.2023.
Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно зі ст. ст. 10, 11 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму № 8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Суд, не приймає до уваги твердження адвоката Нинюка І.В. щодо порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, як встановлено, що 16.04.2025 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15.04.2025 № 2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів якості, виданих компанією «Orlen Lietuva».За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva», встановлено, що сертифікат якості від 14.09.2023 №167507_5323317 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 24,969 тон, яка була реалізована підприємству UAB «Ekoenergija».Саме 16.04.2025 є датою виявлення правопорушення, вчиненого директором ТОВ «КОМПАНІЯ ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 , тобто день отримання Енергетичною митницею листа від Public Company «Orlen Lietuva» від 15.04.2025 № 2025-D2 (12.11-9)-342. Матеріали справи про порушення митних правил №0258/UA903000/2025 (Подання у справі про порушення митних правил №0258/UA903000/2025 про притягнення до відповідальності директора ТОВ «КОМПАНІЯ «ТОЛЕРАН» ОСОБА_1 від 29.09.2025 №7.6-1/20-02/8.19/4007) направлені до суду 01.10.2025, тобто через 5 місяців та 14 днів). А тому шестимісячний термін з дати передачі справи на розгляд до суду, строк на час розгляду яких зупиняється, не сплинув.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що директором ТОВ «Компанія Толеран» було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, частиною 3 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
На момент вчинення правопорушення санкція статті 483 МК України передбачала накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У той же час на момент прийняття рішення у цій справі набули чинності зміни до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов'язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв'язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов'язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов'язкове.
Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.
Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0258/UA90300/2025 вартість предметів «паливо дизельне» у кількості 25, 849 тон, вартістю 24 039, 57 Євро
Відповідно до ст. 3-1 МК України для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.
Як вбачається із матеріалів справи, офіційний курс валюти України до іноземної валюти станом на 17.09.2023 становив 39,23 гривень за 1 євро.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що складає 32 112, 46 грн.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
Керуючись ст. ст. 465, 483, 527, 529 МК України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 32 112, 46 (тридцять дві тисячі сто дванадцять грн. 46 коп.), що становить 100 відсотків вартості товару.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Н. М. Ларіонова