13.02.2026 Справа № 756/12313/25
Справа пр. №2-о/756/53/26
ун. № 756/12313/25
13 лютого 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, -
У серпні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що він є батьком ОСОБА_2 , проте у її свідоцтві про народження від 10 червня 1962 року серії НОМЕР_1 , виданому Старотагларською сільською радою Гадрутського району Нагірно-Карабахського автономного округу Азербайджанської РСР, неправильно зазначено по батькові заінтересованої особи: " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_3 ". Зважаючи на це, у паспорті громадянки України ОСОБА_2 також неправильно вказано її по батькові.
Як стверджував заявник, на сьогодні не можливо внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , позаяк органи реєстрації актів цивільного стану знаходяться на території Нагірного Карабаху , який є територією збройного конфлікту Азербайджану та Вірменії.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 просив встановити факт, що він є батьком ОСОБА_2 , оскільки встановлення цього факту потрібне для отримання пільги зі сплати податку для членів сім'ї першого ступеня споріднення при укладенні ними договору дарування нерухомого майна.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2025 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та відкрито провадження у справі.
Заінтересована особа відзив на заяву ОСОБА_1 до суду не подала.
Заявник в судовому засіданні 13 жовтня 2025 року підтримав подану ним заяву, просив суд її задовольнити. У подальші судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.
Заінтересована особа в судовому засіданні 13 жовтня 2025 року зазначила, що вона є донькою ОСОБА_1 , проте у її свідоцтві про народження неправильно зазначено її по батькові: " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_3 ". У подальші судові засідання ОСОБА_2 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2026 року відповідно до положень абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення та оголошено дату і час його проголошення на 09 год 00 хв 13 лютого 2026 року.
Заслухавши вступні слова заявника та заінтересованої особи, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Нормою п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
У судовому порядку, зокрема підлягають встановленню факти родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27 липня 1956 року серії НОМЕР_2 , виданим повторно Гадрутським районним бюро РАЦС Нагірно-Карабахського автономного округу Азербайджанської РСР (а. с. 5).
06 лютого 1960 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_7 , зареєстрований Старотагларською сільською радою Гадрутського району Нагірно-Карабахського автономного округу Азербайджанської РСР (а. с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10 червня 1962 року серії НОМЕР_1 , виданим Старотагларською сільською радою Гадрутського району Нагірно-Карабахського автономного округу Азербайджанської РСР. Батьками вказані: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі
№ 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов'язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.
Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність зібраних у справі доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним факт того, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 . Так, у наданих заявником свідоцтві про народження ОСОБА_2 збігаються прізвище заявника та заінтересованої особи; дані про матір ОСОБА_2 у свідоцтві про її народження співпадають з даними про дружину ОСОБА_1 у свідоцтві про шлюб. Також суд ураховує те, що з 08 червня 1976 року до 05 червня 1990 року місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстроване в одній квартирі.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
Встановлення факту родинних стосунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно їм для реалізації їх прав як членів сім'ї першого ступеня споріднення, зокрема це дозволить їм укласти договір дарування нерухомого майна без сплати податку з доходів фізичних осіб відповідно до ст. 174 ПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних стосунків.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) є батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК