Справа № 645/8958/25 (1-кс/645/146/26) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/267/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
12 лютого 2026 суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 26 січня 2026 року, -
Відповідно до відомостей протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 09лютого 2026 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Під час перевірки апеляційної скарги ОСОБА_3 встановлено, що існують підстави для заяви про самовідвід у зв'язку з наявністю підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, що виключають можливість участі судді ОСОБА_2 в розгляді цієї апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно загальнодоступних відомостей, які містяться на офіційному сайті ВРП вбачається, що з 07.02.2025 року в провадженні дисциплінарного інспектора ВРП ОСОБА_6 перебуває скарга саме ОСОБА_3 відносно судді ОСОБА_2 щодо притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Станом на 12.02.2026 року у Харківському апеляційному суді відсутні будь-які відомості щодо стану розгляду цієї скарги Вищою Радою Правосуддя.
Враховуючи відсутність будь-якої інформації щодо стану розгляду дисциплінарної скарги, а також з метою об'єктивного, безстороннього, неупередженого та такого, що не викликає будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача розгляду справи, суддя ОСОБА_2 вважав за необхідне заявити собі самовідвід в цьому провадженні.
При цьому необхідно керуватися практикою ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ветшайн проти Швейцарії» Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Поряд з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «П'єрсак проти Бельгії» від 1 жовтня 1982 року, п. 30) зазначено, що не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної прави, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
Відповідно до вимог п.4 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суд або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У той же час, відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів», об'єктивність судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського Суду з Прав Людини у справі "Лауко проти Словатчини" будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України, «Мироненко проти України», «Фельдман проти України», характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Відповідні принципи практики Європейського суду з прав людини щодо вимоги про безсторонність, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, наведені в рішенні у справі «Карелін проти Росії», заява №926/08, п.п. 51-57, від 20.09.2016 року.
Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
У Конституції України закріплені основні засади судочинства, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, суд повинен бути справедливим та неупередженим.
Зазначені принципі також закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Отже, за таких обставин, суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 дотримуючись вимог ч. 1 ст. 80 КПК України, зобов'язаний заявити самовідвід.
З метою унеможливлення будь-яких сумнівів у неупередженості судді та об'єктивності рішень судді ОСОБА_2 , вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь яких сумнівів у сторін по справі чи будь якого стороннього спостерігача у неупередженості судді та об'єктивності його рішень, вважаю за необхідне провести повторний автоматизований розподіл справи між суддями, з метою заміни головуючого у складі суду.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 75, ч.1 ст. 80, ст. ст. 81, 404, 418, 419 КПК України, -
Заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід задовольнити.
Матеріали судового провадження (апеляційне провадження №11-сс/818/267/26, справа № 645/8958/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні № 42025220000000235 від 03.10.2025 року, яка полягає у не розгляді клопотання - передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для визначення головуючого у складі та третього члена колегії суду в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя -