Справа № 405/8110/24
провадження № 1-кс/405/475/26
11.02.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001297 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
встановив:
05.02.2026 до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків, а саме букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а тому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», геномна інформація щодо ОСОБА_4 підлягає обов'язковій державній реєстрації у Електронному реєстрі геномної інформації людини.
23.01.2026 в ході досудового розслідування з метою виконання вимог ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» винесено постанову про відібрання біологічних зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні № 12024120000001297 від 16.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України з якою ознайомлено підозрюваного ОСОБА_4 , та останній відмовився добровільно надавати біологічні зразки.
Слідчий в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою у якій вимоги клопотання про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 підтримав, однак просив провести розгляд клопотання у його відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, повно та всебічно дослідивши клопотання про примусове відібрання біологічних зразків та матеріали, якими слідчий його обґрунтовує, врахувавши письмову позицію слідчого, дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001297 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
23.01.2026 слідчим винесено постанову про відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 , а саме букального епітелію. Метою відібрання біологічних зразків слідчим визначено п. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».
24.01.2026 підозрюваний ОСОБА_4 в присутності захисника відмовився у добровільному наданні біологічних зразків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч.1 ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначені у ч.1 ст. 91 КПК України.
Згідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею.
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому ст. 160-166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Аналізуючи вимоги п. 5, 6 ч. 2 ст. 160 КПК України у взаємозв'язку із положеннями ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, може бути задоволено, у разі доведення стороною, якою воно ініційовано, що біологічні зразки, результати їх дослідження мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та будуть використані як доказ відомостей, що містяться в речах і документах, а також у разі неможливість іншими способами довести такі обставини.
Отже, відповідно до вищезазначених положень КПК України, метою відібрання біологічних зразків, зокрема і їх примусового відібрання, є виключно потреби досудового розслідування.
На відміну від примусового відібрання біологічних зразків згідно положень КПК України (для потреб досудового розслідування), існує інший порядок збору, отримання, обробки та використання біологічних зразків, зокрема і для формування Електронного реєстру геномної інформації.
Так, 09.07.2022 Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі-Закон № 2391-IX).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та відповідно до таких основних принципів: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; гуманізму; конфіденційності, у тому числі захищеності персональних даних.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою: 1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 2) розшуку осіб, зниклих безвісти; 3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; 4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону № 2391-IX, обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.
Порядок проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації людини затверджений Постановою КМУ від 29 серпня 2023 року № 978, відповідно до п.4 розділу «Відбір біологічного матеріалу та направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження)» якого, відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно із ст. 242 КПК України, яка визначає підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні.
Проте вищепереліченими нормативними актами не врегульоване питання щодо порядку дій у разі відмови у наданні біологічних зразків для проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації особи, процесуальний статус якої відповідає визначеному у п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2391-IX (зокрема повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду).
Як було зазначено вище, примусове відібрання зразків, у кримінальному провадженні відбувається лише у разі, коли зразки можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження.
Тобто, примусове відібрання біологічних зразків у особи для обов'язкової державної реєстрації геномної інформації, для цілей формування електронного реєстру геномної інформації людини, чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Драган Петрович проти Сербії» від 14.04.2020, скарга № 75229/10, відсутність передбачуваності законодавства, яке встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує ст. 8 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що такий ступінь втручання в права, свободи та інтереси підозрюваного ОСОБА_4 не виправдовує потреб досудового розслідування, та фактично буде застосований з іншою метою, яка є відмінною від досягнення завдань кримінального провадження.
За наведених обставин слідчий суддя вважає клопотання слідчим необґрунтованим та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 16.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000001297 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1