Справа № 405/220/26
1-кс/405/485/26
11 лютого 2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кропивницький заяву слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 405/220/26 (провадження № 1-кп/405/480/26),
встановив:
У провадженні Подільського районного суду м. Кропивницького перебуває клопотання заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22025120000000122 від 23.09.2025 про здійснення спеціального досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 (справа № 405/220/26, провадження №1-кс/405/480/26).
В порядку автоматизованого розподілу клопотання було передано на розгляд судді ОСОБА_3 .
05.02.2026 слідчий суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід від розгляду зазначеного клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що має статус переміщеної особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, раніше проходив військову службу у ЗСУ, має статус учасника бойових дій, та згідно указу Президента України №83/2015 від 14 лютого 2015 року переведений на посаду судді Ленінського районного суду міста Кіровограда (на даний час - Подільський районний суд м. Кропивницького) у зв'язку з неможливістю відправлення правосуддя та тимчасово окупованій території. До переведення відповідно до указу Президента України 12 березня 2012 року №193/2012 займав посаду судді Пролетарського районного суду м. Донецька, та постійно проживав на території м. Донецька Донецької області. На теперішній час існують факти незаконного затримання суддів Донецької області, які наразі працюють в судах, розташованих на підконтрольній Україні території, та осіб, які проходять або раніше проходили військову службу в лава ЗСУ з 2014 року, а також факти їх насильницького утримання та здійснення на них впливу органами окупаційної влади російської федерації, а також факти погроз їх родичам. Його батьки з лютого 2022 року проживають на тимчасово окупованій території Донецької області. У зв'язку з цим існують реальні ризики для їхнього життя і здоров'я, що об'єктивно створює можливість впливу на його як суддю з боку зацікавлених осіб. Тому, вважає, що його участь у розгляді даного клопотання може бути сприйнята як така, що ставить під сумнів об'єктивність судового розгляду та може вплинути на довіру суспільства до суду.
Слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Від слідчого судді ОСОБА_3 надійшла письмова заява про розгляд питання щодо його відводу без його участі.
Прокурор та захисник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає вирішенню заяви про самовідвід без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Дослідивши заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Статтею 75 КПК України закріплено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених зокрема ст.ст. 75, 76 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому, заявлений самовідвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність передбачених зазначеними нормами КПК України підстав для його задоволення.
Зокрема, докази того, що існують реальні ризики загрози життю і здоров'ю близьких родичів судді ОСОБА_3 , які мешкають на тимчасово окупованій території в Донецькій області, що не виключає вірогідності спроб тиску на нього як суддю, відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.ст. 5, 6 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду. Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання та публічну критику.
Незалежність судді означає, що при здійсненні своїх повноважень він керується тільки законом і ніхто не має права давати йому будь-які вказівки або прямими чи непрямими способами впливати на нього. Судді мають бути незалежними у тому числі від впливу урядових чиновників, засобів масової інформації, громадської думки, впливу членів родини.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного із учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.
Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об'єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об'єктивно та справедливо.
Отже, презумпція особистої безсторонності судді діє доти, доки не доведено протилежне. Тобто, суддя має заявити самовідвід від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.
Вказівка на можливі спроби тиску на суддю ОСОБА_3 сама по собі (без наведення конкретних обґрунтованих підстав, які беззаперечно вказують на упередженість та необ'єктивність судді) не є підставою для самовідводу.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено визначених Кримінальним процесуальним законом України підстав для самовідводу судді, чи інших обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості, а тому, в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України,
постановив:
у задоволенні заяви судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_3 про самовідвід у справі за клопотанням заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22025120000000122 від 23.09.2025 про здійснення спеціального досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 (справа № 405/220/26, провадження №1-кс/405/480/26) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Подільського районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_7