Справа № 353/977/25
Провадження № 1-кп/353/60/26
16 лютого 2026 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тлумач кримінальне провадження № 12025090000000575, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гостів Тлумацького району Івано-Франківської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактичного жителя АДРЕСА_2 , вдівця, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 .
Кримінальне правопорушення було вчинено при наступних обставинах.
28.08.2025 року, приблизно о 08 год. 55 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , заїхав на подвір'я, що розташоване по АДРЕСА_3 , де тимчасово проживав. Вказаний автомобіль ОСОБА_4 зупинив на похилій ділянці подвір'я, передньою частиною прямо до виїзду на дорогу. Для унеможливлення самовільного руху автомобіля ОСОБА_4 під переднє праве колесо підклав дерев'яне поліно та пішов виймати особисті речі із багажного відділення. В той час автомобіль самовільно поїхав вниз та на подвір'ї наїхав на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала перед автомобілем.
При цьому, водій ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 15.7. - водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
п. 15.12. - на спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів. На таких ділянках допускається ставити транспортний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу.
У результаті порушення водієм ОСОБА_4 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми грудної клітки її органів, грудного відділу хребта з множинними переломами кісток скелету, забоями внутрішніх органів, яка ускладнилася тяжким травматичним шоком, від яких вона померла на місці події.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та підтвердив всі обставини, зазначені в обвинувальному акті. Зокрема ствердив, що він зранку 28.08.2025 року приїхав автомобілем марки "Renault Logan" на подвір'я домогосподарства, в якому тимчасово проживав, в с. Гостів. Після зупинки автомобіля на похилій площині, він під переднє праве колесо підклав дерев'яне поліно та пішов виймати речі із багажного відділення, однак "ручник" не затягнув. В цей час автомобіль самовільно поїхав вниз та на подвір'ї наїхав на його дружину ОСОБА_6 . Він, будучи інвалідом 3 групи (відсутня нога), кинувся зупиняти автомобіль, однак уже нічого не зміг зробити. Внаслідок цього його дружина померла. Стверджує, що втратив саме найдорожче - дружину, з якою прожив 42 роки. Щиро розкаюється, готовий понести будь-яке покарання, яке призначить суд.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є: щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність інвалідності ІІІ групи (ампутація нижньої кінцівки).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином. Також судом враховується індивідуальний ступінь кримінального правопорушення, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого.
Так обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи (відсутня одна нижня кінцівка), позитивно характеризується за місцем проживання, вдівець, не перебуває на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
У досудовій доповіді Івано-Франківського районного сектору № 5 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 30.12.2025 року зроблено висновок, що, беручи до уваги низьку ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки, що становить обвинувачений для суспільства, його виправлення без ізоляції від суспільства можливе.
В судовому засіданні прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що не має до обвинуваченого будь-яких претензій, просила не карати його суворо, не позбавляти його волі. Також просила врахувати, що обвинувачений є пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З врахуванням вищенаведеного, позиції прокурора, обвинуваченого та потерпілої, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, яке відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Проте суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання і до нього можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту автомобіля марки "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , встановлений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.09.2025 року, слід скасувати.
Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України. Цивільний позов до обвинуваченого не пред'являвся.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому, з врахуванням наведеного, з ОСОБА_4 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за залучення експерта для проведення експертиз згідно довідок експертної установи в загальній сумі 7131,20 грн., в т.ч. 3565,60 грн. - за експертизу№ СЕ-19/109-25/13179-ІТ від 07.10.2025 року; 1782,80 грн. - за експертизу № СЕ-19/109-25/13178-ІТ від 04.10.2025 року; 1782,80 грн. - за експертизу № СЕ-19/109-25/15759-ІТ від 07.10.2025 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 373-375КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки протягом іспитового строку:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений на підставі Ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.09.2025 року, на автомобіль марки "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині права на відчуження, розпорядження та користування майном, що належить ОСОБА_7 , - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 7131,20 грн. (сім тисяч сто тридцять одну гривню 20 копійок) процесуальних витрат.
Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме: автомобіль марки "Renault Logan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , - повернути власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
ГоловуючийОСОБА_1