Справа №348/2431/25
Провадження № 2-а/348/4/26
16 лютого 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді: Бурдун Т.А.,
за участю секретаря судового засідання: Лейб'юк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що 19.08.2025 під час перевірки військово-облікових даних ОСОБА_1 та звірки з АІТС «Оберіг» було виявлено, що позивач нібито не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 370446, яка була надіслана засобами поштового зв'язку, у зв'язку з чим позивача було доставлено посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову № 17358 від 20.08.2025 стосовно позивача та було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Зауважує, що позивач з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 37044. Крім того, позивачу було оформлено відстрочку за п.4 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (представникам ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано документи, підтверджуючі наявність відстрочки у позивача). Однак, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 вказані документи не було взято до уваги та не приєднано до протоколу про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до відповідальності є протиправною та винесеною із порушенням, не було встановлено факт порушення, що призвело до порушення його прав та стало причиною для звернення до суду за захистом та відновленням свого порушеного права.
З винесеною постановою не згодний, просить суд скасувати постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
14.10.2025 року від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, будь-які підстави для задоволення вимог відсутні.
При цьому зазначає, що в серпні 2025 року, у межах здійснення оповіщення військовозобов'язаних на території Надвірнянського району Івано-Франківської області, працівниками РВП ГУНП в Івано-Франківській області, був виявлений та добровільно супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_4 - військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель м. Ірпінь Бучанського району Київської області. При перевірці призовників, військовозобов'язаних та резервістів у базі даних «ОБЕРІГ» (далі-Оберіг) виявлено, що позивач знаходиться у розшуку з 15.08.2025 року, як порушник військового обліку, а саме неявка по повістці № 3370446, яка була виписана мобільною групою оповіщення з терміном прибуття до 17.06.2025 року. Вищевказана повістка вручена особисто позивачу мобільною групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що був зроблений відповідний запис у «Оберізі». Позивач є військовозобов'язаним, на нього розповсюджується вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов'язок та військову службу, про оборону України у тому числі прибувати за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних була вручена позивачеві відповідно до вимог Порядку № 560 і позивач вважається таким, що належним чином оповіщений про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 (пункт 41 Порядку № 560).
У своїй позовній заяві позивач вказує, що з'являвся по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, жодної відмітки про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 немає, а відомості в системі «Оберіг» відсутні, більше того порушення правил військового обліку у позивача якраз і виникло у зв'язку з тим, що він не прибув по даній повістці до свого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08.10.2025 з метою отримання відповідної повістки № 3370446 ІНФОРМАЦІЯ_6 направив до ІНФОРМАЦІЯ_2 запит про надання копії, однак, на даний час поки відповіді не отримано.
Враховуючи наведені факти та обставини, на підставі матеріалів адміністративної справи, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення 19.08.2028 № 17358, в якій установив, що позивач порушив правила військового обліку, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» - не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) по повістці.
В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи все вищевикладене, а також відсутність протиправності дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо винесення постанови №17358 від 20.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача згідно ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому винесену ним постанову слід вважати законною та такою, що прийнята згідно чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
09.12.2025 представник відповідача подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи для скерування запиту та отримання інформації з ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо результатів отримання повістки № 3370446 ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач та представники позивача в судове засідання не з'явилися, представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просить справу слухати в їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з РЕЗЕРВ + ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває з 2021 року на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Постановою ВЛК від 17.11.2021 року визнаний придатним. Дата уточнення даних 19.05.2024, зокрема адреси проживання, мобільного номеру телефону, електронної адреси (а.с.9-12).
З довідки про доставку громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов'язаного ОСОБА_1 доставлено 19 серпня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 як порушника ВО (а.с. 51).
19 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 17259. З протоколу встановлено, що він був доставлений посадовими особами Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з тим, що перебуває в розшуку за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме неявка по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки військово-облікових документів даних військовозобов'язаного та звірки з АІТС «Оберіг» було виявлено, що даний військовозобов'язаний ОСОБА_2 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин по повістці № 3370446, яка була надіслана УкрПОШТОЮ, чим порушив правила військового обліку, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, скоєне в особливий період (а.с. 42-44).
20.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №17358 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн (а.с. 45-46).
Представником відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надано належним чином завірену копію матеріалів адміністративної справи, в рамках якої було винесено постанову № 17358 від 20.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з бази даних " ІНФОРМАЦІЯ_9 " повісткою №3370446 позивача було зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 17.06.2025 року для звірки даних, повістка згенерована з методом доставки "Доставка Укрпоштою" доставляється тільки Укрпоштою (а.с.48).
Із облікової картки до військового квитка № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , тип картотеки: картотека вільних залишків, тип під категорії: підлягає призову на військову службу під час мобілізації, порушник ВО з 15.08.2025 (а.с. 52).
З відомостей особи з іншого військомату або без прив'язки ОСОБА_1 , 07.12.1987 року взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_11 16.11.2021 року, тип картотеки: картотека вільних залишків, тип підкартотеки: підлягає призову на військову службу під час мобілізації,, порушник ВО з 15.08.2025 по 14.08.2026. Причина: не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») (а.с. 49).
З відомостей особи з іншого військомату або без прив'язки ОСОБА_1 , 07.12.1987 року взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_12 (Ємільчино) 26.08.2025 року, тип картотеки: картотека вільних залишків, тип підкартотеки: користуються правом на відстрочку, порушник ВО: ні (а.с. 53).
19.08.2025 р. уповноваженою особою РТЦК відносно ОСОБА_1 складено протокол №17259 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Зі змісту вказаного протоколу випливає, що 19.08.2025 року ОСОБА_1 був доставлений посадовими особами Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з тим, що перебуває в розшуку за скоєння правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, а саме неявка по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки військово-облікових документів даних військовозобов'язаного та звірки з АІТС «Оберіг» було виявлено, що даний військовозобов'язаний ОСОБА_2 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин по повістці № 3370446, яка була надіслана УкрПОШТОЮ, чим порушив правила військового обліку, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, скоєне в особливий період.
20.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №17358 відносно ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, скоєне в особливий період. Наведеною вище постановою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Із початком широкомасштабної військової агресії рф фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У відповідності до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Також, суд зауважує, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним і на нього розповсюджується вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов'язок і військову службу, про оборону України, у тому числі обов'язок з'явитися за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією відомостей з системи «Оберіг».
У встановленому законом порядку ОСОБА_1 станом 17.06.2025 не знятий з військового обліку та не отримував відстрочку від військової служби.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 був викликаний повісткою №3370446, з терміном прибуття до 17.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 17.06.2025 року для звірки даних з методом доставки УкрПОШТОЮ.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 (далі - Правила №270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що поштові відправлення з позначкою Вручити особисто, адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою Судова повістка, адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто підлягають врученню особисто адресатам.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлюється, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256 КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо (ст.278 КУпАП).
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, наявними доказами, не підтверджено події чи складу адміністративного правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення оцінюється правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до статті 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяла посадова особа під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до закону в межах покладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.
Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) уповноважених посадових осіб під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення перевіряється при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №17259 від 19.08.2025, складеного офіцером відділу обліку та бронювання лейтенантом ОСОБА_3 за ч.3 ст.210-1 КУпАП не містить часу вчинення правопорушення, зокрема коли саме (дата та час) повинен був з'явитись військовозобов'язаний в РТЦК, тобто день коли ним не вчинені дії, які він повинен був вчинити, що складають порушення певних правил, день виявлення цього порушення. Крім того, зазначена у протоколі суть правопорушення «порушення правил військового обліку» не узгоджується з диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Протокол не містить жодного посилання на конкретне порушення саме цих норм, що робить його зміст таким, що не відповідає вимогам закону.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, проте такий не містить жодного посилання на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому на думку суду він складений із грубим порушенням вимог ст.256 КУпАП та пункт 3 розділу ІІ Інструкції.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про дату та час вчинення правопорушення свідчить про його неповноту та невідповідність вимогам статті 256 КУпАП, а в спірній постанові, яка складена на підставі вказаного протоколу не зазначено таких обставин, хоча відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи, а вказані обставини є суттєвими при визначенні наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні.
Разом з тим, притягуючи до адміністративної відповідальності позивача посадова особа відповідача не встановила наявність складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, отже постанова про накладення адміністративного стягнення не містить об'єктивної сторони зазначеного правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, адже відповідальність за порушення правил військового обліку встановлена статтею 210 КУпАП,
Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, при встановлені порушень вимог щодо змісту протоколу №17259 від 19.08.2025 на підставі ст.278 КУпАП повинна повернути протокол для дооформлення, відкласти розгляд справи для належного повідомлення або закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП).
При цьому суд враховує, що станом на день розгляду матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували факт вручення позивачу судової повістки про виклик до 17.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 17.06.2025 року, зокрема відомості про отримання повістки або поштове повідомлення із відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Копії повістки №3370446 суду також не надано. Також суду не надано відомостей про направлення виклику альтернативними способами (на мобільний номер телефону чи електронної адреси, відомості про які оновлено позивачем 19.05.2024.
За відсутності цих документів неможливо встановити, чи був військовозобов'язаний належним чином повідомлений про виклик, як того вимагає п.41 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За нормою ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд зауважив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16, від 17 липня 2019 року у справі № 295/3099/17.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували твердження позивача.
Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Оскільки належних та допустимих доказів правомірності дій суб'єктом владних повноважень не надано, суд дійшов до висновку щодо протиправності винесеної постанови.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат по справі, суд прийшов до наступних висновків.
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень ст.139 КАС України, а також беручи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, судові витрати позивача у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовільнити повністю.
Постанову від 20.08.2025 № 17358 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_13 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його постановлення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_14 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено та проголошено 16.02.2026.
Суддя Т.А.Бурдун