Справа № 346/658/26
Провадження № 1-кс/346/193/26
16 лютого 2026 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №62025170040002451 від 13.02.2025 р. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою освітою, на утриманні нікого не має, проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді старшого стрільця 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зі слів раніше до кримінальної відповідальності притягався:
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
16.02.2026 року слідчий СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №62025170040002451 від 13.02.2025р. звернувся до слідчого судді Коломийського міськрайонного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
Клопотання погоджено прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 .
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_5 , 08.10.2020 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на строкову військову службу до лав Збройних Сил України.
В подальшому ОСОБА_5 , проходячи військову службу перебуваючи з 02.07.2023 на посаді старшого стрільця-оператора 2 стрілецького відлілення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. І Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, 26.12.2023 не з?явився з відпустки до місця служби, після чого, свої службові обов?язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.
У подальшому, колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 після самовільного залишення військової частини самовільно повернувся для проходження військової служби та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2024 року № 369 солдата ОСОБА_5 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 , для подальшого проходження служби, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду старшого стрільця 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового ізводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи обізнаним із вимогами законодавства, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби з 18 години 15 хвилин 21 січня 2025 року, та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 11.02.2026, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язуючи його із проходженням військової служби.
11.02.2026 солдат ОСОБА_5 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та висловив бажання продовжити проходити військову службу.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби з 18 години 15 хвилин 21 січня 2025 року, та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 11.02.2026, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язуючи його із проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
14.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вказана підозра обґрунтована зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушення від 25.01.2025, актом службового розслідуванням від 11.02.2025, витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 14.11.2024 року, копією ухвали від 04.11.2024 року, рапортами начальника адмін. групи штабу військової частини, копією службової характеристики на ОСОБА_5 , копією військового квитка підозрюваного, доповіддю по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування, а також іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.5 ст.407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на потерпілого чи свідка у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на потерпілого чи свідка, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх потерпілого та свідка, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що підозрюваний самовільно залишив військову частину, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану та по даний час переховувався від органу досудового розслідування, що вказує на схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість злочину, особу підозрюваного, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту є неможливим, оскільки не може запобігти зазначеним ризикам.
Слідчий в клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» строком 60 діб.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний провину за підозрою визнав, Просив обрати йому більш-мякий запобіжний захід, що дало б йому можоивість продовжити проходити військову службу. Вказав, що він дійсно призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
Захисник просила при обранні запобіжного заходу визначити підозрюваному заставу.
Заслухавши пояснення слідчого та думку прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до витягу з кримінального провадження №62025170040002451 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2025 р. внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_5 самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , за обставин зазначених в клопотанні слідчого та описовій частині ухвали.
14.02.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
З матеріалів клопотання, а саме копії ухвали від 04 листопада 2024 року Заводського районного суду м. Запоріжжя, ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 408 КК України, в порядку передбаченому ч.5 ст. 407 КК України, для продовження проходження військової служби.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 цієї статті.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
При цьому суд погоджується, що більш м'який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними забезпечити дієвість кримінального провадження та виконання обвинуваченим обов'язків.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України підтверджується наданими слідчому судді та дослідженими в судовому засіданні доказами, матеріалами кримінального провадження, а саме:
Слідчий суддя вирішуючи питання обрання запобіжного заходу підозрюваному, враховує вагомість наявних доказів про причетність останнього до вчинення ним кримінального правопорушення. Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності ОСОБА_5 до злочину, вчинення якого інкримінується йому органом досудового розслідування.
Отже, як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу
В судовому засіданні стороною обвинувачення доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний вже раніше вчинив злочин, передбачений ст. 408 КК України, та був звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, однак на шлях виправлення не став.
Крім того, суд враховує положення ч. 8 ст. 176 КПК України, відповідно до якого під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Щодо наявності ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Отже, з урахуванням тяжкості та характеру злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином (підозрюваний заявив, що має намір продовжити проходження військової служби, що може перешкодити розгляду кримінального провадження) слідчий суддя дійшов висновку, що цього достатньо для можливості обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого в частині строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, а запобіжний захід у виді тримання під вартою має бути застосовано до підозрюваного на строк 60 днів з дня взяття його під варту в межах строку досудового розслідування.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Метою застави є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення цих коштів у дохід держави, в разі невиконання обов'язків (частина 1 статті 182 КПК України); розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого (частина 4 статті 182 КПК України).
Тож з огляду на це, підозрюваному слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень. При цьому визначаючи такий розмір застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про наявність яких зазначено вище.
Визначений максимальний розмір застави, на думку слідчого судді, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього з огляду на те, що раніше щодо підозрюваного визначалась застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів в межах іншого кримінального провадження, яка булла сплачена родичами підозрюваного, однак це не перешкодило останньому вчинити нове кримінальне правопорушення.
Крім того, в силу вимог ч.5ст. 194 КПК України, на підозрюваного строком на 2 місяці слід покласти такі обов'язки: з'являтися за викликом слідчого, прокурора, суду, не відлучатися за межі місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора суд про зміну свого місця проживання., здати відповідним органам державної влади на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193-196,369-372 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 14 квітня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 год 20 хв 14 лютого 2026 року.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Визначити ОСОБА_5 заставу - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_5 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 14 квітня 2026 року обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду на першу вимогу;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки такого документу уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити письмово Коломийський міськрайонний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 16.02.2026 р. о 16 год 30 хв.
Слідчий суддя : ОСОБА_1