Справа № 191/594/26
Провадження № 2-н/191/29/26
іменем України
16 лютого 2026 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук С.А., розглянувши заяву Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та за абонентське обслуговування в розмірі 11 870, 08 грн.
Ознайомившись зі змістом заяви, доданими до неї документами, судом встановлено, що за даною заявою не може бути видано судовий наказ, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч.1 ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
В порядку, передбаченому вказаними нормами законну, судом було надіслано електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру та відділу реєстрації Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, з метою перевірки інформації щодо зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання боржника, яке міститься у заяві про видачу судового наказу.
З відомостей виконавчого комітету Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №01-23-279/0/16-26 від 11.02.2026 року вбачається, що за даними Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з обліку не значиться.
З відповіді №2337472 від 13.02.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 не знайдено.
Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.9 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ( перебування ) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст.162, 163,165,167, 260 ЦПК України, суддя,
У видачі судового наказу за заявою Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ, відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, зазначених в цій ухвалі, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків. Також заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя С. А. Форощук