Справа № 331/944/26
Провадження № 1-кс/331/231/2026
06 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні № 12026082020000099, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшлоклопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026082020000099, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділенням Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082020000099 від 01.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, 31.01.2026 року до Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 31.01.2026 року приблизно о 16 годині 20 хвилин невстановлена особа, в умовах воєнного стану, діючи таємно, перебуваючи у приміщенні магазину «Водафон», що розташований за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 89, викрала мобільний телефон «MOTOROLLA G55», IMEI1: НОМЕР_1 , з об'ємом пам'яті 8/256 Gb, у корпусі сірого кольору, з сім-карткою ПрАТ «Водафон» з абонентським номером: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду в сумі 7 500 грн. 00 коп.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що 31.01.2026 року приблизно о 15 годині 00 хвилин йому на мобільний телефон подзвонила знайома на ім'я ОСОБА_6 , яка попрохала надіслати їй на карту 200 грн.. Оскільки він нещодавно придбав свій мобільний телефон, він був не налаштований, у зв'язку з тим ОСОБА_5 повідомив їй про те, що піде до магазину «Водафон», що розташований за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 89, з метою його налаштування, та вона запропонувала піти разом з ним. Вказану жінку на ім'я ОСОБА_6 він знає приблизно протягом останніх півроку, познайомився з нею у барі, після чого побачив лише 30.01.2026 року. Стосунки між ними нормальні.
31.01.2026 року приблизно о 16 годині 00 хвилин вони зустрілися біля магазину за вищевказаною адресою. ОСОБА_5 мав при собі мобільний телефон марки «MOTOROLLA G55» з об'ємом пам'яті 8/256 Gb у корпусі сірого кольору з чохлом прозорим силіконовим, в якому малася сім-карта стільникового зв'язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером: НОМЕР_2 . Мобільний телефон був придбаний 30.01.2026 року у новому стані за 7 500 грн. Пошкодження на мобільному телефоні відсутні.
Після зустрічі вони відразу зайшли до приміщення вказаного магазину, де він віддав свій мобільний телефон співробітниці магазину з метою його налаштування, після чого, приблизно через 5-10 хвилин йому стало погано, та він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то ОСОБА_6 вже не було у приміщенні магазину. На питання де його мобільний телефон, співробітниця магазину повідомила, що віддала його жінці, яка була з ним у магазині, тобто ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що остання попрохала його для виклику йому швидкої медичної допомоги. Після того як ОСОБА_6 здійснила виклик швидкої медичної допомоги, вона сказала, що піде в аптеку, проте вже не повернулась. У подальшому, приїхала швидка медична допомога та надала ОСОБА_5 допомогу, після чого він попрохав співробітника магазину викликати поліцію, у зв'язку з крадіжкою його мобільного телефону.
Таким чином, внаслідок кримінального правопорушення йому було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 7 500 грн. 00 коп.
Допитані в якості свідків співробітники магазину «Водафон», розташованого за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 89, - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що 31.01.2026 року приблизно о 16 годині 50 хвилини, перебуваючи на робочому місці за вищевказаною адресою, до вказаного магазину зайшли чоловік з жінкою, які попрохали налаштувати мобільний телефон чоловіка. Через деякий час вищевказаному чоловіку стало зле, у зв'язку з чим жінка попрохала його мобільний телефон з метою викликати швидку медичну допомогу. У подальшому вона повідомила, що сходить до аптеки, повернувшись приблизно через 10 хвилин вона попрохала налаштувати до кінця вказаний мобільний телефон, проте їй було повідомлено, що без присутності чоловіка це неможливо. Надалі відповідна жінка разом з вказаним мобільним телефон пішла у невідомому напрямку та більше не поверталась.
31 січня 2026 року у період часу з 22 години 13 хвилин до 22 години 25 хвилин слідчим було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, біля будинку № 2. У ході огляду місця події за участю ОСОБА_9 було виявлено і вилучено: грошові кошти купюрами номіналом 200 грн. у кількості 10 шт. на загальну суму 2 000 грн. 00 коп.: БС3729171, БС3729170, ЄГ7783024, БС4722547, БМ4943019, БС1249012, БС1249011, БС3729172, АМ6357512, БМ5907387, - упаковано до спецпакету «WAR1193690»;
сім-карта оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Vodafone», - упаковано до паперового конверту.
В ході проведення вказаної слідчої (розшукової) дії та в ході відібрання пояснень ОСОБА_9 повідомила, що вона разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_10 перебувала у магазині «Водафон», коли останньому стало погано та вона взяла його мобільний телефон «Моторолла» з метою викликати йому швидку медичну допомогу. Коли ОСОБА_11 перебував у кареті ШМД, вона пішла до кафе. У подальшому їй терміново знадобились грошові кошти, у зв'язку з чим вона разом із своїм знайомим на ім'я ОСОБА_12 та його дівчиною ОСОБА_13 пішли до ломбарду «Скарбничка», що розташований на Малому ринку, де заклали вказаний мобільний телефон на документи ОСОБА_13 за 4 000 грн.
Допитані в якості свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які пояснили, що 31.01.2026 року їх було запрошено в якості понятих до участі у проведені огляду місця події. В ході проведення слідчої (розшукової) дії також брала участь жінка на ім'я ОСОБА_9 , яка добровільно видала грошові кошти на загальну суму 2 000 грн., які здобула внаслідок продажу викраденого мобільного телефону, та сім-карту оператора стільникового зв'язку «Водафон», яка перебувала на момент вчинення злочину у викраденому мобільному телефоні. Вказані речі вилучені та упаковані слідчим.
Постановою слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 01.02.2026 року вилучені в ході огляду місця події вищезазначені грошові кошти у сумі 2000 грн. і сім-карта оператора стільникового зв'язку визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
Слідчий зазначає, що є достатні підстави вважати, що майно, яке було вилучено 31.01.2026 року під час проведення огляду місця події, має значення речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні.
Виходячи із вищенаведеного, слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання та накласти арешт, шляхом встановлення заборони на відчуження, користування та розпорядження майном, яке було вилучено 31.01.2026 року під час проведення огляду місця події за вищевказаною адресою.
Крім того, слідчий, посилаючись на положення статті 172 КПК України, з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження, вважає за доцільне здійснити розгляд даного клопотання без повідомлення про це власника майна, та просить суд здійснити розгляд клопотання про арешт майна без участі ОСОБА_9 .
Слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду клопотання повідомлялася судом своєчасно та належним чином, при цьому слідчий надала до канцелярії суду заяву про розгляд даного клопотання без її участі, розгляд справи провести за її відсутності та без застосування технічних засобів фіксації судового засідання. Клопотання підтримує та просить його задовольнити (а.с.46).
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Неприбуття у судове засідання слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором, дослідивши додані до клопотання документи на його обґрунтування щодо необхідності накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, та проаналізувавши докази на підтвердження та обґрунтування заявленого слідчим клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.
Згідно положень статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082020000099 від 01.02.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с.7).
Із змісту протоколу огляду місця події від 31.01.2026 року, складеного слідчим ОСОБА_3 , вбачається, що 31.01. 2026 року у період часу з 22 години 13 хвилин до 22 години 25 хвилин слідчим було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, біля будинку № 2. У ході огляду місця події за участю ОСОБА_9 , у присутності двох понятих ОСОБА_14 і ОСОБА_15 було виявлено і вилучено:
грошові кошти купюрами 200 грн. у кількості 10 шт. на загальну суму 2 000 грн. 00 коп.: БС3729171, БС3729170, ЄГ7783024, БС4722547, БМ4943019, БС1249012, БС1249011, БС3729172, АМ6357512, БМ5907387, - упаковано до спецпакету «WAR1193690»;
сім-карта оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Vodafone», - упаковано до паперового конверту (а.с.17-25).
Відповідно до заяви ОСОБА_9 від 31.01.2026 року, остання добровільно видала працівникам поліції 2000 грн., які вона отримала у ломбарді за проданий телефон, і сім-карту МТС (Водафон), яка була у телефоні (а.с.26).
У межах даного кримінального провадження, 01.02.2026 року слідчим було призначено судову товарознавчу експертизу (а.с.15-16); допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 (а.с.12-14), допитано в якості свідків ОСОБА_7 (а.с.27-29), ОСОБА_8 (а.с.30- 32), ОСОБА_16 (а.с.33-35), ОСОБА_15 (а.с.36-38), відбрано пояснення від ОСОБА_9 (а.с.39-40).
Постановою слідчого про визнання речовими доказами від 01.02.2026 року, вищезазначені грошові кошти і сім-карта оператора стільникового зв'язку, які було вилучено під час проведення огляду місця події, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026082020000099, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026 року (а.с.41-42), що у відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України, - є підставою для накладення арешту.
Згідно частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищезазначене, під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_9 з метою запобігання відчуження майна, шляхом встановлення заборони на відчуження, користування та розпорядження вказаними вище грошовими коштами і сім-карткою мобільного оператора.
За правилами ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Із оглянутого у судовому засіданні протоколу огляду місця події від 31.01.2026 року вбачається, що зазначені вище грошові кошти і сім-карта оператора мобільного зв'язку були вилучені під час проведення 31.01.2026 року в період часу з 22 години 13 хвилин до 22 години 25 хвилин огляду місця події.
Клопотання ж про накладення арешту на вилучено під проведення огляду місця події направлено слідчим ОСОБА_3 на адресу суду поштовим зв'язком 01.02.2026 року, що підтверджується штампом відділення Укрпошти (а.с.43), тобто в строки, визначені статтею 171 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що повернення тимчасово вилученого майна може призвести до зникнення, втрати та його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та з метою досягнення дієвості кримінального провадження, так як вилучені речі та предмети є речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна, на теперішній час вилучене майно не може бути повернуто до прийняття рішення у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт цього майна, тому, на підставі вищезазначеного, підлягає задоволенню клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування № 12026082020000099, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,та яке було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 98, 100, 107, 131-132, 167, 170-173, 309, 369, 372 КПК України,
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026082020000099, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на:
грошові кошти у сумі 2 000 грн. (10 (десять) купюр номіналом 200 (двісті) грн. серії: БС3729171, БС3729170, ЄГ7783024, БС4722547, БМ4943019, БС1249012, БС1249011, БС3729172, АМ6357512, БМ5907387);
сім-карту оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Vodafone», які було виявлено та вилучено 31 січня 2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, біля будинку № 2.
Заборонити будь-яким особам користуватися, розпоряджатися та відчужувати арештоване майно до прийняття рішення про скасування арешту, з метою збереження речових доказів.
Речові докази:
сім-карту оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Vodafone», - залишити на зберігання в камері схову речових доказів у Відділі поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області;
грошові кошти у сумі 2 000 грн. (десять купюр номіналом 200 (двісті) грн. серії: БС3729171, БС3729170, ЄГ7783024, БС4722547, БМ4943019, БС1249012, БС1249011, БС3729172, АМ6357512, БМ5907387), упаковані до спец пакету «WAR1193690» - передати на зберігання в Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Роз'яснити, що згідно статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до положень статті 175 КПК України виконання ухвали суду покласти на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, відповідно до п. 9) ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1