09.02.2026
Справа № 331/5033/25
Провадження № 2/331/568/2026
09 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Антоненко М.В.
при секретарі: Мироненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , у якому зазначив, що 22 серпня 2024 року передав відповідачу телевізор марки LG, модель 50UR78 для діагностики та усунення несправності, що підтверджується актом приймання техніки № 406560 від 22.08.2024 року.
Відповідно до акту приймання, телевізор був прийнятий без пошкоджень матриці, слідів залиття чи відкриття, із попередньою оплатою у розмірі 400 грн.
Після тривалого перебування телевізора у сервісному центрі відповідача позивачу було повідомлено про можливість його отримання, однак під час огляду виявлено пошкодження (розбиття) матриці, що унеможливлює використання телевізора за цільовим призначенням. При цьому замовлені послуги з діагностики пам'яті та усунення некоректної роботи прошивки виконані не були.
Позивач звертався до відповідача з письмовою претензією, вимагав усунення недоліків та відшкодування шкоди, однак відповідач свої зобов'язання не виконав.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку, моральну шкоду, зобов'язати відшкодувати завдані збитки та стягнути витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання призначено на 30 жовтня 2025 року об 11:00 годині.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялися судові повістки разом із копією позовної заяви та доданими матеріалами за його адресою, шляхом поштового відправлення.
Матеріалами справи підтверджено належне повідомлення відповідача.
У підготовче судове засідання 30 жовтня 2025 року відповідач не з'явився, у зв'язку з чим підготовче судове засідання було відкладено на 12 грудня 2025 року.
У підготовче судове засідання 12 грудня 2025 року відповідач повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подав.
Представником позивача адвокатом Аксьоновою С.В. подано заяву про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 09 лютого 2026 року.
У судове засідання 09 лютого 2026 року представник позивача Аксьонова С.В. не з'явилась. Подала клопотання про розгляд справи за її відсутності за наявними документами в матеріалах справи.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 22 серпня 2024 року передав до майстерні ФОП ОСОБА_2 «HELP 24/7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - телевізор марки LG, модель 50UR78, для діагностики та усунення несправності, а саме, як зазначено в Акті приймання техніки та устаткування № 406560, серія 3329 від 22.08.2024 року, «Не коректна робота прошивки. Потребує діагностики пам'яті».
Відповідно до Акту приймання техніки та устаткування № 406560, серія 3329 від 22.08.2024 року, телевізор було прийнято зі скаргою на некоректну роботу прошивки, із зазначенням, що потребує діагностики пам'яті.
В акті також зазначено: попередня оплата - 400 грн.; сліди відкриття - ні; сліди залиття - ні; наявність АКБ ні; Візуальні дефекти - клей на матриці.
Згідно загальних умов договору, п. 15 визначено, що терміни початку і завершення ремонту узгоджуються між сторонами за допомогою телефонного зв'язку.
Через два місяці Позивачу ОСОБА_1 зателефонували з майстерні з повідомленням про те, щоб він забрав телевізор.
Проте, коли позивач ОСОБА_1 приїхав забирати телевізор, йому було повідомлено, що замовлену послугу у вигляді діагностики та усунення недоліків «Не коректної роботи прошивки та діагностики пам'яті» - не надано. В зв'язку з тим, що на телевізорі розбито матрицю.
Під час його отримання було виявлено серйозні візуальні дефекти, зокрема: пошкодження (розбиття) самої матриці, яких не було до передачі телевізора до ремонту.
Таким чином, телевізор намагались повернути у гіршому технічному стані, ніж на момент здачі.
Після чого, позивач ОСОБА_1 залишив телевізор, для усунення недоліків, які спричинили у майстерні «HELP 24/7».
24.06.2025 року, направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 заяву про досудове врегулювання спору (претензію), в якій просили: надати письмове пояснення щодо виникнення пошкоджень телевізора під час перебування у вашій майстерні; усунути завдані дефекти (включно з заміною матриці) - безкоштовно; у разі відмови - повернути сплачені кошти в розмірі 400 грн. та компенсувати вартість завданої шкоди (пошкодження матриці).
15.07.2025 року лист повернено за закінченням терміну зберігання.
22.07.2025 року, до ТУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області направлено скаргу.
25.07.2025року, повідомлено, що копію Звернення направлено до Держпродспоживслужби для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ФОП ОСОБА_2 в сервісному центрі за адресою: АДРЕСА_1 .
19.08.2025 року, ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області направило лист щодо розгляду звернення в якому зазначено, що ... «відповідно листа Міністерства економіки України від 04.08.2025 №3632-06/51821-03 рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_2 не прийнято, у зв'язку з цим підстави для проведення заходу державного нагляду (контролю) за Вашим зверненням у Головного управління відсутні.»
Разом з тим зазначено, що ... « Ви не втрачаєте можливості на захист свого цивільного права у разі його порушення у судовому порядку...».
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з договору побутового підряду, на які поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини 9 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з пошкодженням речі, прийнятої від споживача для виконання робіт.
Відповідач не надав суду доказів того, що пошкодження телевізора виникло з вини позивача або внаслідок дії непереборної сили, а отже не довів відсутність своєї вини.
Пошкодження матриці телевізора є істотним недоліком, що унеможливлює використання товару за його цільовим призначенням.
Відповідно ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Статтею 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Вимога про стягнення неустойки ґрунтується на частині 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої за кожен день прострочення виконання робіт споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості послуги. Поданий позивачем розрахунок є обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частини перша, друга та третя статті 22 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина перша, друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення статті 22, 614, 623 ЦК України свідчить, що презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано збитків. Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала збитків, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що«виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року в справі № 725/1670/18 (провадження № 61-9128св19) зазначено, що:
«відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає».
Відповідно до статті 23 ЦК України та частини 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд вирішує питання про відшкодування моральної шкоди.
Суд враховує, що позивач зазнав душевних страждань у зв'язку з пошкодженням його майна, тривалим невиконанням відповідачем зобов'язань та необхідністю судового захисту своїх прав.
Разом із тим, визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, суд виходить із принципів розумності та справедливості, характеру правопорушення та конкретних обставин справи.
Такий підхід узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у Постанові від 07.10.2020 справа № 755/3509/18; Постанова від 16.06.2022 справа № 569/20510/19у яких зазначено, що суд має право зменшити заявлений розмір моральної шкоди, якщо він не відповідає встановленим обставинам справи.
З урахуванням викладеного суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 000 грн.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу(п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір у дохід Державного бюджету України .
З матеріалів справи №331/5033/25судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено з адвокатомАксьоновою Світланою Вікторівною договір № МОВ/2025 про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року (далі -Договір).
Предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту. Адвокат зобов'язується надати Клієнту у відповідності до умов Договору, допомогу з юридичних питань, які цікавлять Клієнта, Клієнт зі свого боку зобов'язаний прийняти вказані послуги.
Адвокатом Аксьоновою С.В. складено Акт виконаних робіт згідно якого адвокатом надано Московці О.В. послуги з правничої допомоги, а саме: Підготовка та подання позовної заяви, а також формуванням додатків до неї(4 год.), та витрати, пов'язані з участю представника позивача у судових засіданнях 30.10.2025 року та 12.12.2025 року, з розрахунку 1 500 грн за один судовий день, а всього на загальну суму 7000,00 грн.
Позивачем на підтвердження оплати послуг Адвоката надано довідку від 05.02.2026 року відповідно до якої позивач сплатив договір №МОВ/2025 про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року плату у розмірі 7000,00 грн.
Судом перевірено подані докази, які відповідають вимогам статей 133, 137, 141 ЦПК України, підтверджують фактичне надання правничої допомоги та співмірність заявлених витрат складності справи, обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом.
В даному випадку, суд вважає витрати на правову допомогу такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв'язку з чим не підлягають зменшенню.
Отже вимоги позивача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди у вигляді неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад граничний термін виконання ремонту та моральної шкоди в загальному розмірі 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Зобов'язати фізичну особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відшкодувати завдані збитки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) - з заміни матриці на телевізорі марки LG, модель 50UR78 та виконати замовлену послугу з прошивки та діагностики пам'яті на телевізорі марки LG, модель 50UR78протягом 14 днів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені Позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 )судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. у дохід Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.В. Антоненко