12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 724/1525/25
провадження № 51-453ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, який зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК і
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 .
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Судовими рішеннями ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 05 лютого 2025 року в житловому будинку по АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заподіяв ОСОБА_7 три удари кухонним ножем у передню поверхню живота, в результаті чого остання померла внаслідок масивної зовнішньої та внутрішньої крововтрати.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду та призначити ОСОБА_5 більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На обґрунтування касаційних вимог захисник зазначає, що оскаржувані судові рішення в частині розміру призначеного засудженому покарання є невмотивованими. Судами попередніх інстанцій не було взято до уваги наявність декількох пом'якшуючих обставин та під час призначення покарання не застосовано ст. 69 КК. Стверджує, що місцевим та апеляційним судами належним чином не враховано щире каяття засудженого у вчиненому, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, а також особу потерпілої ОСОБА_7 , яка вела аморальний спосіб життя. Вважає, що судами не взято до уваги те що, ОСОБА_5 є внутрішньо переміщеною особою, інвалідом другої групи, хворіє на психічне захворювання, має на утриманні матір, позитивно характеризується за місцем проживання. Крім того, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправомірно вказали про судимість ОСОБА_5 , що була погашена у встановленому законом порядку.
Мотиви Суду
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115 КК в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги захисника полягають у незгоді із розміром призначеного засудженому покарання та незастосуванням до останнього ст. 69 КК.
Колегія суддів вважає невмотивованими наведені аргументи.
Під час призначення покарання ОСОБА_5 суд першої інстанціїз достатньою повнотою врахував конкретні обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, незворотні наслідки (смерть людини), інформацію про особу засудженого, який є внутрішньо переміщеною особою, інвалідом другої групи, проживав у с. Ворничани Дністровського району Чернівецької області разом із співмешканкою та матір'ю похилого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, скарг на його поведінку не надходило, однак він зловживає спиртними напоями, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з урахуванням ст. 89 КК раніше не судимий. Також місцевим судом було враховано ставлення ОСОБА_5 до вчиненогота думку потерпілого, який просив призначити засудженому максимальну міру покарання, передбачену санкцією ч. 1 ст. 115 КК.
Обставинами, які пом'якшують покарання, визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання, визнано вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи, з якою засуджений перебуває у сімейних відносинах та особи похилого віку.
Сукупність наведеної інформації дала суду першої інстанції підстави для висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Водночас підстав для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК місцевим судом не встановлено.
Щодо незгоди захисника із судовим рішенням апеляційного суду, то доводи його касаційної скарги переважною мірою аналогічні за змістом доводам, які були ним наведені в апеляційній скарзі та були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, за результатами якої визнані безпідставними.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_5 розмір покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним кримінальним законом.
Аргументи захисника про те, що судами не було застосовано положень ст. 69 КК під час призначення засудженому покарання Суд вважає невмотивованими. Адже призначення покарання, про яке просить захисник (нижче від найнижчої межі) може мати місце за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також з урахуванням особи винного.
У цьому кримінальному провадженні хоча і було встановлено наявність двох пом'якшуючих покарання обставин та враховано інформацію про особу засудженого, однак це істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який мав незворотні наслідки (смерть людини).
Інші доводи, які, на думку захисника, є підставою для застосування до засудженого положень ст. 69 КК, були відомі судам попередніх інстанцій та правильно оцінені ними під час вибору розміру покарання у цьому провадженні, а тому твердження захисника про необхідність призначення покарання ОСОБА_5 із застосуванням положень ст. 69 КК не заслуговують на увагу.
Крім того, на думку колегії суддів, довід захисника про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправомірно вказали про погашену судимість засудженого, не підтвердився. Зокрема, за змістом вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду ОСОБА_5 раніше не судимий.
Відомостей, які б слугували підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень, як про це вказує захисник у поданій касаційній скарзі, Судом не встановлено.
З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3