04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 755/9681/23
провадження № 61-7542св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції
у м. Києві, Державне підприємство «СЕТАМ»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спасібухова Нікіти Ілліча, на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби
в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
2. На обґрунтування позову зазначала, що 08 листопада 2007 року між ОСОБА_3 (батьком позивачки) та акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), було укладено кредитний договір № 0426/07/01-CL.
3. Майновим поручителем за вищевказаним договором виступала мати позивачки - ОСОБА_5 .
4. Рішенням Дніпровського районного суду від 21 березня 2013 року у справі
№ 2604/29397/12 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором
№ 0426/07/01-CL.
5. Рішенням апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25 липня 2013 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 березня 2013 року у справі № 2604/29397/12 змінено в частині розміру стягнутої пені. Таким чином, вищевказаними судовими рішеннями солідарно стягнуто з батьків позивачки - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , суму боргу за кредитним договором № 0426/07/01-СL у розмірі 672 549,32 грн та пеню
у розмірі 3 306,66 грн.
6. На виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 21 березня 2013 року у вищевказаній справі (№ 2604/29397/12) було видано виконавчий лист № 2604/29397/12, який був пред'явлений до виконання (виконавче провадження № НОМЕР_2).
7. У подальшому ПАТ «Банк Форум» вирішило продати право вимоги за кредитним договором № 0426/07/01-СL на відкритих торгах.
8. За результатами відкритих торгів (аукціону) від 28 грудня 2017 року, оформлених протоколом № UА-ЕА-2017-12-21-000292-b, 22 січня 2018 року між
ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6 було укладено договір № 954-Ф про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за ціною 373 571,60 грн.
9. Зазначала, що 08 липня 2019 року в ході здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києв Лагоцькою В. Ф. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та накладено арешт на двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_5 .
10. 15 липня 2019 року державним виконавцем було складено заявку на реалізацію арештованого майна, яка була передана до ДП «СЕТАМ».
11. Позивачка наголошувала, що на момент складання заявки на реалізацію арештованого майна та передачі квартири на примусову реалізацію, в ній було зареєстроване її місце проживання, а також місце проживання двох її малолітніх дітей.
12. 06 серпня 2019 року був проведений перший, 28 жовтня 2019 року - другий,
а 13 лютого 2020 року - третій етап електронних торгів, на яких вищевказана квартира була реалізована за зниженою ціною, яка склала 594 300,00 грн.
13. На електронних торгах квартиру придбав ОСОБА_2 , який в подальшому ініціював процес про виселення позивачки, її дітей та батьків з квартири.
14. Обґрунтовуючи порушення прав малолітніх дітей унаслідок проведення електронних торгів, позивачка зазначала, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року у справі № 755/19631/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, її батьків та дітей було виселено зі спірної квартири.
15. Однак, як стало відомо позивачці, реалізація квартири, право користування якою мала вона та її діти, відбулася незаконно. Порушення прав позивачки полягає у тому, що внаслідок незаконної реалізації квартири на електронних торгах були порушені як її житлові права, так і права її малолітніх дітей, які були виселені
з квартири.
16. Вважала, що реалізація квартири мала протиправний характер, оскільки її батьки повністю виконали свої зобов'язання за кредитним договором, а тому подальше звернення стягнення на квартиру шляхом її реалізації на торгах
є незаконним.
17. Наголошувала, що у разі задоволення позовної заяви про визнання електронних торгів недійсними квартира повернеться у власність її матері, а відтак, це відновить право позивачки та її дітей на проживання у вищевказаній квартирі.
18. На переконання позивачки, електронні торги з реалізації квартири ОСОБА_5 також були проведені незаконно, оскільки боргові зобов'язання родини ОСОБА_7 станом на момент звернення стягнення на квартиру були припинені в силу статті 36 Закону України «Про іпотеку», адже з моменту державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором припинилися в силу закону.
19. Натомість ОСОБА_6 не визнав обставини припинення зобов'язання внаслідок позасудового врегулювання та продовжив ініціювати звернення стягнення на майно родини ОСОБА_7 , зокрема на квартиру, яка була безпідставно реалізована на електронних торгах.
20. Також відповідно до норм чинного законодавства України державний виконавець при здійсненні примусової реалізації арештованої квартири, в якій зареєстроване місце проживання дитини, зобов'язаний був попередньо отримати відповідний дозвіл від органів опіки, чого зроблено не було.
21. Додатково зауважувала, що у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів та свідоцтва про право власності, скасуванню підлягає також і рішення про державну реєстрацію права власності за
ОСОБА_2 .
22. З урахуванням вищенаведеного ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсними електронні торги з примусової реалізації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2076048380000), результати яких були оформлені протоколом №465712;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво від 30 квітня 2020 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Пономарьовою Д. В. ОСОБА_2 та зареєстроване за №1078;
- скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Пономарьової Д. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52129451 від 04 травня 2020 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
23. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 13 лютого 2020 року з реалізації арештованого майна за лотом №384928, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , результати яких були оформлені протоколом №465712 від 13 лютого
2020 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності № 1078 від 30 квітня 2020 року, видане приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою Д. В. ОСОБА_2 на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складеного
25 березня 2020 року головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції Єзерською А. М. у ВП НОМЕР_2.
Скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Пономарьової Д. В. (як державного реєстратора) від 04 травня 2020 року, індексний номер 52129451, про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу).
Стягнуто з ОСОБА_2 , ДП «СЕТАМ» та Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції
у м. Києві, з кожного, на користь ОСОБА_1 по 1 073,60 грн судових витрат.
24. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» 13 лютого 2020 року
з реалізації арештованого майна за лотом № 384928, мотивоване тим, що станом на 15 липня 2019 року, тобто на день складання Дніпровським районним відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції заявки на реалізацію арештованого майна до ДП «СЕТАМ» у спірній квартирі були зареєстровані неповнолітні діти позивачки: ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25. Державний виконавець, передаючи спірне майно на реалізацію, своєю чергою, не отримав відповідного дозволу органу опіки та піклування та не перевірив, чи призведе продаж квартири до позбавлення неповнолітніх дітей права на проживання та користування житлом. За таких обставин районний суд дійшов висновку, що електронні торги з реалізації спірної квартири проведені з порушенням установленого законом порядку, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.
26. Крім того, районний суд дійшов висновку, що спірна квартира була реалізована на публічних торгах у рахунок погашення заборгованості батьків позивачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перед ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором № 0426/07/01-CL.
27. Водночас постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у справі № 369/12902/19 визнано припиненими з 27 березня 2018 року зобов'язання, що виникли на підставі кредитного договору № 0426/07/01-CL, укладеного між
ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 .
28. Таким чином, на переконання районного суду, зобов'язання за кредитним договором припинилися значно раніше, ніж державний виконавець звернув стягнення на квартиру ОСОБА_5 , у зв'язку з чим таке стягнення відбулося
з порушенням вимог статті 36 Закону України «Про іпотеку» та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до житла.
29. Додатково районний суд зауважив, що оскільки електронні торги
від 13 лютого 2020 року з реалізації спірної квартири підлягають визнанню недійсними, то видане на їх підставі свідоцтво про право власності № НОМЕР_1
від 30 квітня 2020 року є недійсним, а проведена державна реєстрація права власності за новим власником квартири - ОСОБА_2 від 04 травня 2020 року, індексний номер 52129451, підлягає скасуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
30. Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року апеляційні скарги ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «СЕТАМ» судовий збір у розмірі
3 864,96 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 162,20 грн.
31. Задовольняючи апеляційні скарги відповідачів у справі, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що внаслідок реалізації спірної квартири на публічних торгах будь-яке суб'єктивне право чи охоронюваний законом інтерес позивачки порушено не було, а відтак правові підстави для судового захисту її прав шляхом визнання електронних торгів недійсними відсутні.
32. Додатково апеляційний суд зауважив, що за відсутності підстав для визнання електронних торгів недійсними відсутні й правові підстави для скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
33. У червні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Спасібухова Н. І., на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у вказаній справі.
34. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2025 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
35. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2026 року призначено справу до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
36. У касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
37. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в справі № 522/3665/17, від 03 липня 2019 року в справі № 367/6893/16-ц, від 31 липня 2019 року в справі № 2340/4337/18, від 12 червня 2019 року в справі № 361/5566/17, від 18 вересня 2019 року в справі № 357/16765/14-ц, від 10 грудня 2019 року в справі № 910/6356/19, від 11 грудня 2019 року в справі № 320/4938/15-ц, від 19 грудня 2019 року в справі № 520/11429/17 та в справі № 916/1041/17, від 18 березня 2020 року в справі № 643/14556/15-ц, від 03 серпня 2020 року в справі № 344/5595/19, від 13 серпня 2020 року в справі № 638/18280/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі № 444/19/15-ц, від 12 квітня 2022 року в справі № 497/1017/20, від 18 січня 2023 року в справі № 580/1300/22, від 31 січня 2024 року в справі № 175/654/22, від 04 вересня 2024 року в справі № 641/2230/23, від 02 жовтня 2024 року в справі № 761/42671/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України)
38. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність порушеного права позивачки (заявниці) в результаті реалізації квартири з прилюдних торгів.
39. Як зазначає заявниця на обґрунтування доводів касаційної скарги, апеляційний суд, вирішуючи спір, помилково врахував обставини, встановлені судовими рішеннями в іншій справі № 755/12052/19, оскільки ані вона, ані її діти не брали участі у зазначеній справі, а відтак обставини, встановлені за результатами її розгляду, не могли бути покладені судом в основу висновків у справі, яка
є предметом касаційного перегляду.
40. Додатково заявниця звертає увагу Верховного Суду на те, що порушення прав дітей унаслідок відчуження спірної квартири, яка належала їх бабусі, полягає в тому, що діти, як члени сім'ї власниці житла, в результаті такого відчуження були позбавлені права користування ним, а отже їх житлові права були порушені.
41. Порушення прав заявниці касаційної скарги, своєю чергою, отримало прояв
у тому, що власниця квартири вселила її, як члена своєї сім'ї, розраховуючи, що позивачка та її діти будуть проживати в цій квартирі, а позивачка, своєю чергою, отримає у подальшому її у спадок.
42. Підсумовуючи, заявниця вважає, що охоронювані законом інтереси її та її дітей полягали в обґрунтованому очікуванні можливості проживати у квартирі ОСОБА_5 , яка власноруч вселила їх як членів своєї сім'ї. Відтак невизнання кредитором та державним виконавцем факту припинення боргових зобов'язань
і подальша реалізація квартири призвели до порушення цих охоронюваних законом інтересів, що свідчить про наявність у заявниці статусу заінтересованої особи. Зазначене не було враховано судом апеляційної інстанції, що, своєю чергою, зумовило помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
43. Додатково заявниця зауважує про незаконність проведених електронних торгів, оскільки вони відбулися з грубим порушенням прав заявниці та її дітей. Зокрема, державний виконавець не отримав дозволу органу опіки та піклування, чим порушив встановлений порядок реалізації арештованого майна. Крім того, електронні торги були проведені з метою примусового виконання неіснуючого зобов'язання, яке припинилося внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, а дії державного виконавця, своєю чергою, не відповідали вимогам порядку реалізації арештованого майна.
44. Таким чином, доводи касаційної скарги в цілому зводяться до тверджень заявниці про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, а також прав
і охоронюваних законом інтересів її дітей унаслідок реалізації з електронних торгів квартири, що належала її матері.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 листопада 2007 року між ОСОБА_3 (батьком позивачки) та АКБ «Форум», правонаступником якого
є ПАТ «Банк Форум», укладено кредитний договір № 0426/07/01-CL, предметом якого було відкриття банком позичальнику - ОСОБА_3 , відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 70 000,00 дол. США (Т.1, а.с.18-21).
46. Того ж дня (08 листопада 2007 року), для забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування цим кредитом та неустойки (штраф, пеня), між АКБ «Форум» та батьками позивачки ( ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) укладено договір поруки.
47. На підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Бочаровою С. В., ОСОБА_5 придбала двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 (Т.1, а.с.10-12).
48. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 березня 2013 року у справі № 2604/29397/12 позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 ,
ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0426/07/01-CL
від 08 листопада 2007 року у розмірі 84 142,29 дол. США, що станом на 28 листопада 2012 року було еквівалентно 672 549,32 грн, пеню у розмірі 79 555,61 грн, а також судовий збір по 1 609,50 грн з кожного (Т.1, а.с.25-28).
49. Рішенням апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2013 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 березня 2013 року змінено в частині стягнення нарахованої пені за прострочення погашення заборгованості по кредиту, зменшивши її розмір із 79 555,61 грн до 3 306,66 грн (Т.1, а.с.29-31).
50. 19 червня 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2604/29397/12 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 березня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у розмірі 672 549,32 грн та пені у розмірі 3 306,66 грн.
51. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 25 липня 2013 року касаційну скаргу ПАТ «Банк Форум» відхилено, рішення апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2013 року залишено без змін (Т.1, а.с.32-34).
52. 21 листопада 2013 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шереметою Ю. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/29397/12 від 19 червня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у розмірі 675 855,98 грн.
53. Постановою старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремети Ю. М. від 21 листопада 2013 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
54. 19 травня 2016 року головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шереметою Ю. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/29397/12 від 19 червня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у розмірі 675 855,98 грн.
55. 22 січня 2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6 укладено договір № 954-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (Т.1, а.с.35-39).
56. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року заяву ОСОБА_6 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувача у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2604/29397/12, виданого 19 червня 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у розмірі
675 855,98 грн із ПАТ «Банк Форум» на ОСОБА_6 .
57. Постановою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києвівід 27 листопада 2018 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з ПАТ «Банк Форум» на ОСОБА_6 .
58. 08 липня 2019 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лагоцькою В. Ф. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та накладено арешт на квартиру
АДРЕСА_3 .
59. Також 08 липня 2019 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції
у м. Києві прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» (далі - ТОВ «Приватна експертна служба») для участі
у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про стягнення заборгованості у розмірі
675 855,98 грн.
60. Відповідно до Звіту від 09 липня 2019 року про оцінку квартири АДРЕСА_1 , складеного ТОВ «Приватна експертна служба», визначено вартість об'єкта оцінки у розмірі 849 000,00 грн.
61. 10 липня 2019 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві отримано звіт ТОВ «Приватна експертна служба» (вхідний № 167120).
62. Звіт передано державному виконавцю 12 липня 2019 року.
63. Повідомлення про звіт направлено боржнику 15 липня 2019 року.
64. 15 липня 2019 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві було складено заявку на реалізацію арештованого майна за вартістю, визначеною звітом від 09 липня 2019 року, у розмірі 849 000,00 грн, яку супровідним листом від 15 липня 2019 року передано до ДП «СЕТАМ» (Т.1, а.с.40-41).
65. 13 лютого 2020 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , площею 44,10 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_5 .
66. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 465712 початкова ціна лоту № 384928 складала 594 300,00 грн, ціна продажу - 594 300,00 грн, переможцем торгів визнано учасника під № 26.
67. 30 квітня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою Д. В. відповідно до статті 66 Закону України «Про виконавче провадження»,
статті 41 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складеного 25 березня 2020 року головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. КиєвіЄзерською А. М., ВП НОМЕР_2, ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на майно, що складається з квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,10 кв. м., придбане останнім за 594 300,00 грн.
68. Право власності ОСОБА_2 на спірне майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52129451 від 04 травня 2020 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2076048380000.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
69. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
70. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
71. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
72. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
73. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення
з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
74. Апеляційний суд у змісті оскаржуваної постанови, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення відсутністю порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивачки внаслідок реалізації спірної квартири з прилюдних торгів.
75. Із такими висновками погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
76. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 3 ЦПК України).
77. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
78. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
79. Вищезазначене свідчить, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
80. Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
81. Згідно з частиною першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
82. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
83. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),
а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
84. Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
85. Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку про можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України), як таких, що не відповідають вимогам закону, у разі недотримання процедури та порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня
2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна).
86. Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2015 року у справі
№ 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 22 лютого
2017 року у справі № 6-2677цс16 зробив висновки про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів,
а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
87. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним
є наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
88. Вищезазначені висновки також неодноразово були підтримані Верховним Судом у змісті постанов від 07 лютого 2018 року у справі № 200/14332/13-ц (провадження № 61-1094св18), від 07 травня 2018 року у справі № Б-50/232-09,
від 25 лютого 2020 року у справі № 161/4005/19 (провадження № 61-16985св19).
89. Як зауважено Верховним Судом України у постанові від 25 листопада
2015 року у справі № 6-1749цс15, висновки якої підтримано Верховним Судом
у змісті постанови від 05 червня 2019 року у справі 640/15430/16-ц (провадження № 61-9031св18), при вирішення спорів про визнання прилюдних торгів недійсними, з'ясуванню підлягають обставини щодо того, чи впливають порушення, допущені при підготовці та проведенні прилюдних торгів, на права позивача.
90. Відтак першочерговим предметом доказування у справах про визнання прилюдних торгів недійсними є встановлення того, що порушення, допущені під час підготовки та проведення прилюдних торгів, призвели до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
91. Судами попередніх інстанцій встановлено, і це не оспорюється заявницею касаційної скарги, що предметом реалізації з прилюдних торгів, оспорюваних
у судовому порядку, була квартира, яка належала на праві власності матері позивачки.
92. Позивачка, своєю чергою, не є позичальником за кредитним договором
№ 0426/07/01-CL, укладеним 08 листопада 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 ; не є поручителем за договором поруки, укладеним 08 листопада 2007 року між АКБ «Форум», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на забезпечення повернення кредитних коштів; не є стороною виконавчого провадження
№ НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/29397/12
від 19 червня 2013 року про солідарне стягнення з ОСОБА_5 на користь
ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором № 0426/07/01-CL, укладеним 08 листопада 2007 року, у межах якого на публічних торгах було продано спірну двокімнатну квартиру, що належала ОСОБА_5 на праві власності.
93. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо відсутності факту порушення будь-якого суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивачки ОСОБА_1 реалізацією спірної квартири на публічних торгах, що, своєю чергою, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про визнання електронних торгів недійсними.
94. Відтак, колегія суддів зауважує, що з урахуванням того, що власником спірної квартири на момент проведення торгів з її реалізації була ОСОБА_5 , що встановлено судами попередніх інстанцій та не оспорюється заявницею касаційної скарги, у останньої, як особи, яка ініціювала спір, було відсутнє право власності на спірне майно та, як наслідок, відсутнє право вимоги як щодо визнання торгів з реалізації цієї квартири недійсними, так і щодо визнання недійсним свідоцтва про придбання зазначеної квартири з прилюдних торгів.
95. Схожі за своїм змістом висновки викладені Верховним Судом у змісті постанови від 28 грудня 2022 року у справі № 756/5922/19 (провадження
№ 61-5498св22) та були враховані апеляційним судом при апеляційному перегляді справи.
96. Більше того, посилання заявниці на те, що вона як дочка ОСОБА_5 потенційно є спадкоємицею останньої, не заслуговують на увагу з огляду на те, що норми ЦПК України та ЦК України не передбачають можливості звернення до суду з позовом про захист прав на майбутнє (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (провадження № 14-39цс20) та
від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18)).
97. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання заявниці на порушення прав малолітніх дітей внаслідок відчуження квартири, у якій останні мали право проживати з огляду на таке.
98. Судами попередніх інстанцій встановлено та не оспорюється заявницею касаційної скарги, що 08 липня 2019 року державним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та накладеноарешт на спірну квартиру.
99. У той самий день державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.
100. 15 липня 2019 року державним виконавцем було оформлено та подано до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна(квартири).
101. Також 15 липня 2019 року у спірній квартирі було зареєстроване місце проживання ОСОБА_8 .
102. Місце проживання ОСОБА_9 , своєю чергою, було зареєстроване
у спірній квартирі за 4 дні до передачі документів державним виконавцем до
ДП «СЕТАМ» - 11 липня 2019 року.
103. Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12 (провадження № 61-6301св18): «Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання
і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу,
а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником квартири (будинку), ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Таким чином, малолітня ОСОБА_7 мала право лише на проживання у спірній квартирі до укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ОСОБА_3, від імені якої діяв ОСОБА_5, з ОСОБА_4
Враховуючи, що права та інтереси малолітньої ОСОБА_7 вчиненням оспорюваного правочину не порушені, то відсутні правові підстави для визнання його недійсним. ОСОБА_7 має право на проживання за місцем проживання кожного з батьків, а тому її житлові права відчуженням квартири, що належала її бабі, не порушені».
104. Відтак, встановивши, що спірна квартира належала на праві власності бабі дітей позивачки, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушеного права малолітніх внаслідок реалізації квартири з прилюдних торгів,
а відтак доводи касаційної скарги у вищезазначеній частині також не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи.
105. Додатково колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що реєстрація дітей у спірній квартирі фактично відбулась після початку вчинення державним виконавцем підготовчих дій з метою реалізації арештованого майна у примусовому порядку, що може свідчити про те, що неповнолітні діти були зареєстровані власником такого майна з метою утруднення виконання судового рішення про стягнення заборгованості. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у змісті постанови від 27 листопада 2024 року у справі № 444/727/23(провадження
№ 61-13608св24).
106. Більше того, апеляційним судом обґрунтовано зауважено, що рішеннями судів у справі № 755/12052/19 преюдиційно встановлено, що станом на 15 липня 2019 року, тобто в день складання органом виконавчої служби заявки на реалізацію арештованого майна ДП «СЕТАМ», права неповнолітніх дітей позивачки не були порушені через неотримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування.
107. При цьому колегія суддів вважає неспроможними посилання касаційної скарги на протиправне врахування апеляційним судом факту відсутності порушення прав малолітніх дітей на проживання у відчуженій квартирі, оскільки зазначені обставини були предметом оцінки під час розгляду справи № 755/12052/19
а відтак, відповідно до приписів частини п'ятої статті 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
108. Водночас такі обставини могли бути спростовані у загальному порядку позивачкою, як особою, яка не брала участі у справі, в якій вони були встановлені, однак останньою цього зроблено не було, у зв'язку з чим апеляційний суд правомірно врахував їх під час вирішення спору.
109. Колегія суддів зауважує, що при касаційному перегляді справи
№ 755/12052/19 Верховним Судом фактично був сформований правовий висновок у спірних правовідносинах, який, своєю чергою, підлягає обов'язковому врахуванню судами в силу приписів частини четвертої статті 263 ЦПК України.
110. Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається заявниця, не підлягають застосуванню у справі, що переглядається, оскільки такі висновки сформульовані за інших фактичних обставин та не суперечать висновкам суду апеляційної інстанції у справі, яка є предметом касаційного перегляду.
111. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів, перевіряючи оскаржуване судове рішення на предмет законності, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та, як наслідок, для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки за встановлених
у цій справі обставин судом правильно встановлено відсутність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу як позивачки, так і її малолітніх дітей унаслідок реалізації спірної квартири з прилюдних торгів.
112. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року
у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
113. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
114. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження
№ 14-446цс18)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
115. Згідно із пунктами 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
116. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
117. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спасібухова Нікіти Ілліча, залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного суду від13 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович