02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 753/6677/23
провадження № 61-921ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Бджілка» Дарницького району м. Києва про зобов'язання поновити електропостачання,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівницького товариства «Бджілка» Дарницького району м. Києва про зобов'язання поновити електропостачання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно з Рішенням Київської міської ради VII сесії XXIII скликання «Про приватизацію земельних ділянок садівничого товариства «Бджілка» Харківського району № 149-9/870 від 08 червня 2000 року, а також на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІУ-КВ № 151170, виданого 13 березня 2001 року Київською міською радою, позивач ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0600 гектарів, яка розташована по АДРЕСА_1 на території Садівницького товариства «Бджілка» у Дарницькому районі м. Києва. Позивач є членом СТ «Бджілка», що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили. З 10 по 17 квітня 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні № 5 Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока».
12 квітня 2023 року, після повернення позивача ОСОБА_1 з лікарні, до дому, з'ясувалось, що в його відсутність без будь-якого попередження, без складання буд-яких документів СТ «Бджілка» відключило його будинок від власної повітряної лінії електропередачі. Відключення було здійснено позаштатним електриком за вказівкою голови правління товариства ОСОБА_3 .
В той же день позивач звернувся до ОСОБА_3 за отриманням пояснень щодо відключення будинку від електромережі Товариства, але вона відмовилася надавати буд-які пояснення. 13 квітня 2023 року, у зв'язку з зазначеним, позивач звернувся з відповідною заявою до Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві.
Оскільки позивач не має заборгованості зі сплати за спожиту електричну енергію підстави для відключення його будинку від електропостачання відсутні.
Відповідно до пункту 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року, № 312 СТ «Бджілка» є власником електричних мереж і є колективним побутовим споживачем, створеним шляхом об'єднання фізичних осіб побутових споживачів, яке розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії.
Пунктом 10.2.4. ПРРЕЕ визначено, що колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного споживача.
Згідно з пунктом 10.2.5. ПРРЕЕ закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем. На момент відключення будинку позивача від електропостачання Товариство діяло на підставі Статуту в новій редакції, затвердженому рішенням загальних зборів членів Товариства 23 квітня 2016 року протокол № 8. Договори між членами Товариства та Товариством щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах Товариства на момент відключення ОСОБА_1 від електричної мережі в Товаристві - відсутні.
Порядок попередження і вичерпний перелік підстав припинення постачання електричної енергії міститься у ПРРЕЕ.
Зокрема у вказаних правилах зазначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, а електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище та підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача.
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково вказується сума заборгованості за відповідним договором та період, за який заборгованість виникла.
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється. Таким чином, враховуючи порушення відповідачем вищевказаних вимог ПРРЕЕ, є підстави вважати, що мало місце самовільне, незаконне відключення з боку СТ «Бджілка» будинку позивача від електропостачання, з підстав не передбачених відповідними нормативними актами.
В результаті незаконного відключення земельної ділянки (будинку) ОСОБА_1 від електричної мережі Товариства, припинилося також і водопостачання в будинок позивача, так як в СТ «Бджілка» відсутнє централізоване водопостачання і забір води здійснюється за допомогою електричного насосу.
Крім цього, у зв'язку з незаконним припиненням СТ «Бджілка» електропостачання будинок позивача і територія в межах земельної ділянки залишилися без охорони, також були відсутні Інтернет і мобільний зв'язок.
Позивач маючи проблеми зі здоров'ям фактично позбавлений можливості викликати швидку допомогу за необхідності.
Вказаними діями відповідача позивачу було завдано як матеріальну шкоду так і моральну шкоду.
Після проведеного оперативного лікування позивача, останній мав дотримуватися після операційного режиму, регулярний прийом ліків, спокій, відсутність стресових ситуацій, тепло, але у зв'язку з відключенням його будинку відповідачем від електричної мережі, вказаний режим було порушено.
Наразі позивачу виповнилось 84 роки і він переніс операцію на серці. Станом на 12 квітня 2023 року температура в будинку була біля 12 градусів тепла.
Відключення електричної енергії викликало у нього шоковий стан, що призвело до різкого посилення болю в прооперованому оці, піднявся тиск.
В результаті позивача було знову шпиталізовано до Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені М.Д. Стражеска.
Відтак, в результаті неправомірних дій відповідача по відключенню будинку позивача від електропостачання позивачу було спричинено моральну шкоду, так як позивач не мав можливості повноцінно користуватися своїм будинком, відсутність електричної енергії позбавила його базових благ.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
20 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, в якій просив їх скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про зобов'язання поновити електропостачання.
Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Бджілка» Дарницького району м. Києва про зобов'язання поновити електропостачання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат