27 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 905/692/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика"
на ухвалу Господарського суду Донецької області (суддя Харакоз К. С.) від 12.09.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Россолов В. В., судді: Склярук О. І., Хачатрян В. С.) від 03.11.2025
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика"
до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора - Нагірняк Я. В., адвокат;
представник боржника - Зінченко М. В., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 06.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (далі - Кредитор) звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), визнання вимог Кредитора до Боржника в сумі 15 468 054 грн 13 коп. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича.
1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника перед Кредитором на заявлену суму, а також відповідальністю за порушення строку виконання грошового зобов'язання перед Кредитором за виконані ним роботи за укладеним між сторонами договором підряду.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 12.09.2025 Господарський суд Донецької області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025) про відмову Кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника через наявність між сторонами спору про право щодо обсягу, строків, вартості та належності виконаних Кредитором робіт, вирішення якого (спору) можливе у позовному провадженні, оскільки потребує відповідних процесуальних засобів, а саме встановлення обставин, що не можуть бути досліджені в межах підготовчого засідання у процедурі відкриття провадження у справі про банкрутство; ураховуючи також зміст заперечення Боржником заявлених вимог Кредитора.
Суди також врахували відомості із системи Діловодство спеціалізованого суду, відповідно до яких Кредитор неодноразово звертався до суду із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а також із позовом у справі, у межах яких предметом спору була та сама сума основної заборгованості за договором підряду, укладеним між сторонами, але наведені заяви про банкрутство повертались у зв'язку з недоліками або відкликанням, а позов залишено без розгляду.
3. Встановлені судами обставини
3.1. 15.09.2021 Кредитор (підрядник) та Боржник (замовник) уклали договір № 707/21У (далі- Договір), згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з реконструкції електричної централізації ст. Вуглекоксова- 2 з заміною існуючої релейної централізації на автоматизовану систему мікропроцесорної централізації (АС МПЦ) та доопрацюванню проекту з реконструкції електричної централізації, перелік яких наводиться в локальних кошторисах №№ 02-001-001, 02-02-01, 02-02-02, 02-03-01, 0203-02, 02-04-01, 02-04-02, 02-05-02, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-01-06, 0501-07, 05-02-01, 05-02-02, 05-03-01, 05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 0504-04 з договірними цінами (Додаток № 1 до договору).
3.2. Відповідно до пункту 2.1 Договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів), визначаються графіком виконання робіт (далі Графік), який оформляється у вигляді додатку і є невід'ємною частиною цього Договору.
Фактичний строк закінчення робіт по окремих об'єктах (обсягами, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ 2в - Акт приймання виконаних будівельних робіт, форма КБ 3- Довідка про вартість виконаних підрядних робіт, форма КБ 6 - Журнал обліку виконаних робіт; форма № 29 звіт про витрати матеріалів у будівництві або інші). При цьому підрядник зобов'язаний передати замовникові комплект виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи згідно з переліком, визначеним нормативними документами, що свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання встановленими вимогами нормативних документів (в т.ч. сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічного безпеки, в передбачених законодавством випадках) (пункт 2.3 договору).
Як додатки до Договору Позивач надав до матеріалів справи Календарний графік виконання робіт (Додаток № 2), який складений та підписаний сторонами.
В графі "6 етап" сторони погодили строк виконання робіт з 25.01.2022 до 25.02.2022, перелік робіт земляні роботи, монтаж кабелю", які включають постачання та монтаж польового обладнання МПЦ стрілок і сигналів ст. Вуглекоксова, 2. Вартість робіт 6 етапу визначено сторонами в сумі 9 286 706 грн 35 коп.
3.3. Відповідно до пункту 3.1 договору загальна ціна робіт за Договором становить 58 400 000 грн 00 коп. без урахування ПДВ 20%. В тому числі: ціна робіт, що оподатковується ПДВ 20 % - 53 263 996 грн 72 коп.; ціна робіт, що не оподатковується ПДВ 20 % - 5 136 003 грн 28 коп. Крім того, Замовник оплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладення Договору, в сумі 10 652 799 грн 34 коп.
Всього вартість робіт за Договором з урахуванням ПДВ становить 69 052 799 грн 34 коп.
Згідно із пунктом 3.2 договору ціна робіт визначається кошторисами з розрахунком договірної ціни за обсягами (об'єктам, етапам, видам) робіт, які є невід'ємною частиною Договору.
Договірна ціна, яка с невід'ємною частиною договору, визначається на підставі кошторису відповідно до потреби в трудових, матеріально-технічних ресурсах і поточних цін на них (п. 3.3.договору).
Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, яким затверджуються зміни в п. 3.1. цього договору, а також зміни до Графіку і Договірній ціні, нова редакція Графіка і Договірної ціни або додатковий Графік і Договірна ціна (п.3.5 договору).
Строки виконання робіт погоджені сторонами у розділі 2 договору.
3.4. Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата Замовником виконаних Робіт проводиться поетапно (щомісячно). Замовник перераховує Підрядникові авансовий платіж у розмірі 840 000 грн 00 коп. (вісімсот сорок тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ 20% впродовж 15 календарних днів від дати виставляння рахунку.
Остаточні розрахунки за виконані Підрядником роботи робляться впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього Договору) та податкових накладних.
У разі порушення Підрядником термінів надання Замовнику акту приймання виконаних підрядних робіт, передбачених пунктом 7.1.10 Договору, термін оплати таких Робіт становить 60 (шістдесят) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього Договору) та податкових накладних.
Згідно з пунктом 4.4 Договору замовник має право не приймати неналежним чином оформлені документи від Підрядника. У цьому випадку вся відповідальність за можливе порушення термінів виконання Робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов'язані з подальшим порушенням сторонами своїх зобов'язань і обов'язків за договором лягає на Підрядника.
Відповідно до пункту 4.5 Договору якщо під час приймання робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів), сторонами оформляються дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаній роботі і терміни їх усунення. Підрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів, моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне направлення підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди Підрядника зі змістом дефектного акту, складеним замовником. Замовник не підписує акт приймання виконаних підрядних Робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до пункту 2.3 цього договору), затримує оплату неякісно виконаних робіт підряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених підряднику сум, компенсації вартості використаних підрядником матеріалів замовника, які підрядник зобов'язаний повернути/компенсувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги замовника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться підрядником за свій рахунок, в терміни і на умовах обумовлених сторонами в дефектному акті.
3.5. Строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до пункту 5.2 Договору. У разі несвоєчасного прийняття об'єкта Робіт строк початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного пунктом 5.2 цього Договору.
Згідно з пунктом 5.1 Договору види і зміст робіт за цим договором, а також по окремих обсягами (об'єктам, етапам, видам), визначаються на підставі кошторисів і графіка виконання робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.
Якщо в ході виконання робіт підрядник виявить необхідність в проведенні додаткових Робіт, не погоджених раніше сторонами, і в збільшенні загальної вартості робіт за цим договором, підрядник протягом 3 (трьох) днів з моменту виявлення зазначеної, необхідності, направляє замовнику письмове обґрунтування з підписаним зі свого боку проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін до цього договору (пункт 5.4 Договору).
3.6. Права та обов'язки сторін погоджені у розділі 7 Договору, зокрема, відповідно до підпунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.1.9 пункту 7.1 якого підрядник зобов'язується виконати роботи за цим договором відповідно з графіком, договірними цінами і кошторисами, які є невід'ємною частиною цього договору, а також технічною документацію, ДБН, ДЕСТ (ДСТУ), ТУ, БНіП, ДБН і т.п.; інформувати замовника про хід виконання робіт, а також погоджувати будь-які дії, що, впливають на виробничий процес замовника; надавати замовнику рахунки-фактури, акти приймання виконаних підрядних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення робіт. Також, згідно із п. 7.2.1 підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах і в строки, обумовлені в цьому Договорі та додатках до нього.
Замовник, в свою чергу, відповідно до підпункту 7.3.3 договору зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, провести огляд їх результатів, при виявленні відступів від умов цього договору або інших недоліків - негайно заявити про них підряднику. Згідно із підпунктами 7.4.1, 7.4.5 договору замовник має право здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, використанням підрядником матеріалів і обладнання замовника, а також станом охорони праці та промислової безпеки, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника та/або залученого ним субпідрядника. У будь-який час до здачі йому результатів всіх робіт або частини робіт, відмовитися від їх виконання підрядником, шляхом направлення підряднику відповідного повідомлення з переліком робіт, від виконання яких підрядником він відмовляється.
З моменту відправки замовником підряднику повідомлення про відмову від виконання всіх або частини робіт, цей договір втрачає силу в частині, що стосується робіт, зазначених у повідомленні, але зберігає силу в частині що стосується робіт, не зазначених у повідомленні.
3.7. Згідно із пунктом 8.3 Договору приймання виконаних робіт проводиться на території замовника. В окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін (в письмовій формі), приймання виконаних робіт можливе на території підрядника або субпідрядника.
Зобов'язання щодо складання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору), покладається на підрядника (пункт 8.4 Договору).
Відповідно до пункту 8.5 Договору належним чином оформлені оригінали актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього Договору), передаються Замовнику в семи примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного їх примірника підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього договору.
Умовами пункту 8.6 Договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до пункту 2.3 цього Договору) здійснювати огляд результатів виконання робіт підрядником і при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти приймання виконаних підрядних робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до пункту 2.3 цього Договору). Якщо під час приймання результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, Сторони керуються пунктом 4.5 цього Договору.
3.8. Договір діє до 30.06.2022. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором (пункт 15.5 договору).
Договір №707/21У від 15.09.2021 з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень чи застережень.
3.9. Кредитор зазначив, що він виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Підрядник кілька разів скеровував форми №КБ-2В та №КБ-3, необхідні підтверджуючі документи, проте виконані підрядником роботи не прийняті, вартість робіт не сплачена, причини неприйняття робіт замовник не повідомив.
3.10. Представник Кредитора посилається на складені ним документи, а саме:
Акти взаємних розрахунків за період з 01.04.2025-02.07.2025, підписані з боку заявника;
розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних;
розрахунок суми основного боргу;
довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 24 вересня; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24 вересня (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття № 1 від 24 вересня; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №2 від 24 вересня, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28 жовтня; акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 28 жовтня (Форма КБ-2в); розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №2 від 28 жовтня, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 29 листопада; акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 29 листопада (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття № 3 за листопад; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №3 від ___ листопада; розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28 грудня; акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 28 грудня (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття № 4 за грудень; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №4 від ___ грудня, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 27 січня 2022; акт приймання виконаних будівельних робіт №5 від 27.01.2022 (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття №5 від 27.01.2022; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №5 від 27.01.2022р., розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від ___ лютого 2022р., акт приймання виконаних будівельних робіт №6 від 28.02.2022 (Форма КБ-2в), відомість ресурсів до акту прийняття №6 за лютий 2022 (Форма 5а), розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №6 від ___ лютого 2022р., розрахунок 5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат), підписані з боку заявника.
3.11. Кредитор стверджував, що підтвердженням виконання робіт за Договором є факт підписання Договору, погодження сторонами локальних кошторисів №№ 02-001-001, 02-02-01, 02-02-02, 02-03-01, 02- 03-02, 02-04-01, 02-04-02, 02-05-02, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-01-06, 05- 01-07, 05-02-01, 05-02-02, 05-03-01, 05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 05-04-04 з договірними цінами, а також документи, які свідчать про комунікацію між сторонами під час періоду виконання робіт по Етапу №6, а саме:
роздруківка електронного листа від 06.01.2022 про направлення заявки на ввіз_1_2022 від 06.01.2022; роздруківка електронного листа від 10.01.2022 про направлення заявки на пропуск авто від 10.01.2022; заявку №05 від 10.01.2022 на подовження дії перепусток з на територію заводу на І квартал 2022 року на в'їзд на територію заводу автотранспорту за переліком; роздруківка електронного листа від 21.01.2022р. про направлення заявки на ввіз матеріалів 29_21_01_2022; заявку №29 від 21.01.2022 на видачу перепусток на ввезення 10.01.2022 на територію заводу матеріалів; заявку №30 від 24.01.2022 на видачу перепусток на ввезення 24.01.2022 на територію заводу матеріалів; роздруківку електронного листа від 24.01.2022 про направлення заявки 2, 3 на ввіз матеріалів 30_24_01_2022, 31_24_01_2022; заявку №31 від 24.01.2022 на видачу перепустки на ввезення 26.01.2022 на територію заводу матеріалів; заявку №43 від 25.01.2022 про видачу перепустки з на територію заводу на 26.12.2021 та 27.12.2022 року на в'їзд на територію заводу автотранспорту; роздруківку електронного листа від 25.01.2022 про направлення заявки 2, 4 на пропуск, на ввіз матеріалів 43_25_01_2022, 44_25_01_2022; заявку №44 від 25.01.2022 на видачу перепустки на ввезення на територію заводу матеріалів; роздруківку електронного листа від 01.02.2022 про направлення заявки 5 на ввіз матеріалів 54_01_02_2022; заявку №54 від 01.02.2022 на видачу перепустки на ввезення на територію заводу матеріалів (у кількості 2); роздруківку електронного листа від 02.02.2022 про направлення заявки 6 на ввіз матеріалів 58_02_02_2022; заявку №58 від 02.02.2022 на видачу перепустки на ввезення на територію заводу матеріалів (у кількості 2); роздруківки електронних листів від 03.02.2022, від 22.02.2022; нотаріально засвідчені переклади цих заявок на українську мову; платіжні доручення від 22.09.2021, 26.10.2021, 24.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022, 11.02.2022.
3.12. Боржник не заперечував щодо існування договірних відносин із заявником (Кредитором), змісту додатку, проте заперечував факт виконання робіт за Договором та, відповідно, наявність в нього зобов'язання з оплати.
Під час судового засідання Боржник стверджував, що акт виконаних робіт по етапу 6 ним не був отриманий, окрім того, електронні листи, на які посилається Кредитор, як на ті якими було направлено акт виконаних робіт, містять лише файл в форматі ".XLS", який не є актом виконаних робіт, оскільки не скріплений підписом уповноваженої посадової особи заявника, і тому не може вважатись доказом належним доказом складення та направлення акту замовнику, з відповідними правовими наслідками.
3.13. Надані заявником документи (акти виконаних робіт форми КБ-2в, довідки форми КБ-3, відомості ресурсів, розрахунки витрат та інші додані матеріали) з виконання 6 етапу робіт складені виключно підрядником (Кредитором) та не підписані замовником (Боржником). При цьому замовник (Боржник) заперечує факт прийняття цих робіт, а також достовірність наведених відомостей, оскільки вони оформлені без погодження, в односторонньому порядку, самим заявником (Кредитором).
3.14. Згідно з відомостями системи Діловодство спеціалізованого суду Кредитор неодноразово звертався до Господарського суду Донецької області з заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (справи № 905/520/25, № 905/586/25), а також з позовом у справі № 905/1344/24, у межах яких предметом спору була та сама сума основної заборгованості за Договором (підряду) у сумі 9 490 879 грн 41 коп., що стала підставою для вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника у цій справі. Наведені заяви про банкрутство повертались у зв'язку з недоліками або відкликанням, а позов залишено без розгляду.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 02.12.2025 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2025 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неправильно застосували положення статті 270 та грубо порушили статтю 236 ГПК України, так як не дослідили належним чином та не прийняли до уваги пояснення Кредитора щодо безспірності заявлених ним грошових вимог до Боржника у зв'язку з виконаними Кредитором, однак не прийнятими Боржником роботами незалежно від причин їх неприйняття, а передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому акту передачі- приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання Кредитором робіт, натомість давши хибну оцінку наданим Боржником поясненням та не врахувавши при цьому висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Боржник у відзиві на касаційну скаргу заперечив вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі з підстав, загалом аналогічних мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголосивши на тому, що:
- долучені Кредитором документи на обґрунтування заборгованості за укладеним між сторонами договором підряду, які складені та підписані Кредитором в односторонньому порядку, свідчать, що доводи Кредитора про заборгованість Боржника за договором підряду мають штучний (фіктивний) характер з метою формування у суду хибного уявлення про кредиторську заборгованість, якої не існує;
- а інші докази (документи), на підставі яких було б за можливе дійти висновку щодо реальності здійснення господарської операції та надання відповідних послуг за Договором підряду Кредитор не надав.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо критеріїв "спору про право" у справі про банкрутство
7.1. Предметом спору та розгляду у цій справі стали вимоги Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та підстави для відкриття цієї справи через заперечення Боржником факту наявності у нього тих зобов'язань перед Кредитором за Договором (підряду), за якими він заявив до Боржника грошові вимоги, визначені у відповідній заяві як підстави для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.
У зв'язку із цим Суд звертається до нормативного регулювання підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та визначених законом критеріїв, за якими вимоги кредитора відносяться до таких, що свідчать про наявність спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
7.2. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За змістом положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ загальними правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- неналежність боржника до категорії оптового постачальника електричної енергії;
- незадоволення боржником до підготовчого засідання суду вимог кредитора (кредиторів) у повному обсязі.
Згідно зі статтею 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
7.3. Отже, з урахуванням також положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, особи кредитора, грошового зобов'язання, його складу), частини першої, другої, третьої статті 34 (щодо форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини першої статті 35, частин першої - шостої статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство); завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності / відсутності між заявником і боржником грошового зобов'язання у розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) приналежності боржника до категорії оптового постачальника електричної енергії; (4) обставин задоволення вимог кредитора (кредиторів) до проведення підготовчого засідання у справі.
Суд зауважує, що відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов'язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.
7.4. Відсутність спору про право у розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, факту наявності, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 також зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
7.5. Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:
- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, доказів необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інших відомостей, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга статті 36 КУзПБ);
- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);
- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).
Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов'язок документально довести наявність грошового зобов'язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
Водночас, відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.
Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
При цьому у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено також правову позицію про те, що заперечення (обґрунтовані) боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
7.6. Поряд з викладеним Суд зазначає про відмінності між вирішенням "спору про право" між кредитором та боржником у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ та вирішенням питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, так як існують процесуальні особливості здійснення кожного із таких проваджень. Основні відмінності між двома наведеними провадженнями полягають:
1. у різних формах господарського судочинства:
- позовне провадження для вирішення спору про право, пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України):
- у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ, для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у підготовчому засіданні (частина шоста статті 12 ГПК України, частина перша статті 2, статті 39 КУзПБ);
2. у відмінних процесуальних строках здійснення кожного із таких проваджень:
- 90 днів для вирішення спору про право у позовному провадженні, що є загальним процесуальним строком, визначеним законом та обумовленим наявністю передбачених законом окремих основних стадій розгляду такої справи: підготовче провадження, врегулювання спору за участю судді, розгляд справи по суті, кожна з яких має строк її проведення (частина третя статті 177, статті 183, 190, частини перша, друга статті 195, стаття 248 ГПК України тощо), однак який може зазнавати змін за встановлених процесуальним законом підстав та умов;
- 14 днів для проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів (частина друга статті 35 КУзПБ);
3. у відмінних процесуальних заходах /діях, які має право та може застосувати суд під час здійснення кожного із названих проваджень, оскільки, зокрема вчинення таких процесуальних дій як призначення експертизи, виклик свідків, залучення до участі інших учасників у справі задля оцінки їх прав і обов'язків щодо предмета спору, врегулювання спору за участю судді, зупинення провадження у справі тощо допускається лише у справах позовного провадження, однак не під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, що зумовлено, зокрема і визначеним законом строком здійснення кожного із відповідних проваджень.
У цих висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих в постановах від 25.03.2025 у справі № 907/600/24 та від 09.09.2025 у справі № 903/1067/24.
7.7. У зв'язку з викладеним Суд доходить висновку, що встановлення між сторонами спору про право у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ відбувається як шляхом здійснення судом матеріально-правової оцінки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора до боржника (пункти 7.4, 7.5), так і шляхом визначення судом належної процесуальної форми судочинства (з урахуванням строків, процесуальних заходів / дій), застосування якої потребує суд та вимагається за процесуальним законом для дослідження та оцінки обґрунтованості заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство (пункт 7.6).
Отже, якщо для дослідження та оцінки судом обґрунтованості таких вимог процесуальний закон вимагає та суд потребує тих процесуальних строків, заходів /дій та, відповідно, форми провадження, що відповідає виключно позовному провадженню, і без їх застосування суд позбавлений можливості дослідити, оцінити та встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника у справі, то є підстави для ствердження про існування між зазначеними учасниками спору про право у розумінні частини шостої статті 39 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відповідною заявою кредитора.
У наведених висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих в постановах від 25.03.2025 у справі № 907/600/24 та від 09.09.2025 у справі № 903/1067/24.
7.8. У доповнення до наведеного Суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Враховуючи положення статей 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
7.9. Щодо матеріально-правових підстав для виникнення вимог Кредитора до Боржника сплатити заборгованість за Договором (підряду) Суд зазначає про таке.
7.10. За змістом положень Цивільного кодексу України, якими врегульовані правовідносини за договором підряду, а саме за приписами статей 837, 843, 844, 846, 853, 875, 877, 879, 882 Цивільного кодексу України та положеннями глави 61 цього Кодексу з урахуванням спеціальних умов, погоджених сторонами в Договорі щодо порядку виконання, передачі та оплати робіт встановлений Договором між сторонами порядок приймання та оформлення результатів виконаних робіт передбачає, що обов'язок замовника з оплати настає після належного виконання робіт підрядником відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації, прийняття та оформлення результатів виконання робіт актом приймання-передання або іншим погодженим документом, прийняття результатів робіт замовником за відсутності обґрунтованих зауважень щодо якості, обсягу чи строків виконання.
7.11. У зв'язку з викладеним та враховуючи встановлені судами обставини щодо доказів, наданих на підтвердження відповідних вимог Кредитора (пункти 3.10, 3.11, 3.13), його аргументів стосовно цих вимог (пункт 1.2), а також змісту заперечень Боржником цих вимог (пункт 3.12), які полягають у запереченні Боржником не тільки заявленої до нього суми заборгованості за Договором, а і факту виконаних Кредитором робіт на таку суму взагалі, відповідно і виникнення у Боржника обов'язку заплатити Кредитору цю суму заборгованості, Суд доходить висновку, що між сторонами виник спір при виконанні Договору (підряду) (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України), а його вирішення вимагає від суду дослідження та оцінки доказів та встановлення обставин як щодо виконання Кредитором відповідних робіт за Договором, їх обсягу та вартості, так і щодо факту та підстав нездійснення Боржником оплати за такою угодою тощо.
Тобто вирішення порушеного між сторонами у цій справі спору, що виник при виконанні Договору, вимагає від суду інших, притаманних позовному провадженню, процесуальних строків та застосування відповідних процесуальних заходів / дій, ніж ті, які визначені законодавцем для проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство з метою перевірки обґрунтованості вимог заявника та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. А саме вимагає від суду дослідження, оцінки доказів щодо обставин та факту виконання Кредитором робіт за Договором з встановленням вартості виконаних робіт, обставин їх передання /не передання виконавцем (Кредитором), прийняття/ не прийняття замовником (Боржником) а також підстав для виникнення у Боржника обов'язку оплатити ці роботи саме у заявленому Кредитором у цій справі розмірі.
7.12. А тому, виходячи з встановлених судами обставин виникнення заявлених Кредитором до Боржника грошових вимог за укладеним між ними Договором (підряду), ствердження Кредитором про виконання ним робіт на відповідну суму та надання доказів про повідомлення Боржника про такі роботи та факт їх передачі Боржнику, однак заперечення Боржником і цих фактів, і обов'язку Боржника оплатити такі роботи (пункти 3.1- 3.13), Суд зазначає, що і факт, і розмір відповідної несплаченої заборгованості Боржника перед Кредитором (як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство) стали предметом спору між сторонами у цій справі, такій спір є спором про право Кредитора на заявлену ним до Боржника грошову вимогу, що виник при виконанні Договору (підряду) (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України), наявність правовідносин за яким Кредитор стверджує, а Боржник хоча і не заперечує, однак вирішення такого спору підлягає у порядку позовного провадження.
У зв'язку з чим Суд погоджується з висновком судів в оскаржуваних рішеннях про наявність між сторонами спору про право щодо обсягу, строків, вартості та належності виконаних робіт за Договором (підряду), що виключає за правилами частини шостої статті 39 КУзПБ відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за відповідною заявою Кредитора.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1).
7.13. Поряд з цим, за висновку про необхідність вирішення між сторонами в порядку позовного провадження спору, який виник при виконанні Договору (підряду) (пункти 7.11, 7.12), Суд зазначає про безпідставне здійснення судами (у межах вирішення у цій справі питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника) дослідження та оцінки доказів (про готовність робіт до приймання, щодо факту прийняття робіт боржником, щодо затвердженої виконавчо-технічної документації, які б підтверджували відповідність наданих первинних документів (актів, довідок) умовам Договору та вимогам проектної документації тощо) та обставин виконання сторонами Договору (зокрема і робіт). А тому є передчасними та неналежними саме у цій справі висновки судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність доказів прийняття замовником виконаних робіт за погодженою формою та про недоведеність факту належного виконання робіт за Договором, що є передумовою виникнення у Боржника обов'язку з їх оплати.
У зв'язку з цим Суд не бере до уваги, як такі, що не підлягають оцінці у цій справі про банкрутство, аргументи скаржника (пункт 5.1) в тій частині, в якій він зазначає, що суди не дослідили належним чином та не прийняли до уваги пояснення Кредитора щодо безспірності заявлених ним грошових вимог до Боржника у зв'язку з виконаними Кредитором, однак не прийнятими Боржником роботами незалежно від причин їх неприйняття.
7.14. Таким чином, Суд погоджується з висновками судів про відмову у відкритті провадження у цій справі про банкрутство.
Тож аргументи скаржника щодо наявності підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора та необґрунтованості заперечень Боржника не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
7.15. Отже висновки судів першої і апеляційної інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, зроблені відповідно до норм законодавства та відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин, а заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
7.16. Дійшовши висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання ним касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2025 у справі № 905/692/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк