13 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/1041/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Міщенко І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.01.2025 (суддя Смірнов О. Г.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 911/1041/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
про стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представник позивача - Підлипенський Д. В.)
Короткий зміст судового провадження
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №ТОВВИХ-23-4121 від 03.04.2023 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про стягнення коштів, а саме заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності за договором від 04.02.2020 № 2002000108, пені, 3% річних та інфляційних витрат.
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.01.2025 у справі № 911/1041/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13 845 617, 87 грн заборгованості, 409 128, 63 грн 3% річних, 5 243 005, 74 грн пені, 772 996, 67 грн інфляційних втрат.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 30.01.2025 у справі №911/1041/23 у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 додаткове рішення суду першої інстанції від 30.01.2025 залишено без змін.
5. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що за встановлених судами обставин Договір про надання адвокатських послуг від 01.09.2023 № 4600008263 укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Wikbord Rein Advokatfirma AS.
6. З листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" від 05.10.2023 № ТОВВИХ-23-14024 вбачається, що у відповідності до п. 2.4. Договору позивач надав згоду Wikbord Rein Advokatfirma AS щодо залучення третіх осіб для виконання завдань під час представництва та захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
7. Згідно п. 2 детального опису робіт (наданих послуг з правничої допомоги) за Договором на виконання його пункту 2.4., діючи в інтересах Клієнта, Виконавець уклав на користь Клієнта Угоду про надання юридичних послуг від 28.09.2023 № 11003215-101 (далі - Угода), відповідно до якої Виконавець залучив Адвокатське об'єднання для виконання завдань Клієнта (надання правничої допомоги). Гонорар Адвокатського об'єднання за надану правничу допомогу розраховується на основі середньої погодинної змішаної ставки в розмірі 140 євро за годину надання Послуг.
8. Однак, як зазначили суди, позивачем не було надано Угоди про надання юридичних послуг від 28.09.2023 № 11003215-101, з якої можна було б встановити обставини її укладання між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво», а також обставини того, що адвокат Оніщук В.М. співпрацює з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво».
9. В довіреності ж від 18.12.2024 № 992, яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ім'я Оніщука В.М., вказано, що адвокат діє згідно з Договором про надання правової допомоги від 18.12.2024.
10. Однак, Договір про надання правової допомоги від 18.12.2024 позивачем судам надано не було.
11. Інтереси позивача під час розгляду справи також представляли інші адвокати, зокрема, адвокат Зубрицький О.В.
12. Проте, суди попередніх інстанцій з'ясували, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги від 30.10.2023 № 1485502 вказано, що адвокат діє на підставі Договору від 04.11.2021 № 1103215-101, що не збігається з датою Угоди, укладеною між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Екво».
13. Тож, суди зазначили, що позивач не підтвердив належними доказами розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких за рахунок відповідача заявляє. Зокрема, за їх висновками, позивач не підтвердив обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, а тому за відсутності доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1041/23 слід відмовити.
14. Додатково суди звернули увагу і на те, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем ні в позовній заяві, ні в будь-якій іншій першій заяві по суті спору не було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу позивача в суді першої інстанції. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Касаційна скарга
15. Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 30.01.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи № 911/1041/23, яким стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 18 004,00 Євро.
16. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що неподання ним орієнтовного розрахунку витрат із першою заявою по суті не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні.
17. При цьому підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме те, що суди попередніх інстанцій застосували статті 124, 129 ГПК України, без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах від 14.12.2021 №922/676/21, від 08.04.2021 №905/716/20, від 31.03.2021 №916/2087/18, від 08.04.2021 №161/20630/18.
Відзив на касаційну скаргу
18. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, відповідний відзив не подав.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
19. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
20. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
21. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, що унормовано у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України.
22. За змістом статті 16 цього Кодексу учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
23. Водночас у статті 124 ГПК України викладено вимоги щодо попереднього визначення суми судових витрат.
24. Так, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
25. Відповідно до частин першої, другої статті 126 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
26. У пунктах 1, 2 абзацу 2 частини другої цієї статті також передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
28. Загальне правило розподілу судових витрат врегульоване частиною четвертою статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову ? на відповідача; 2) у разі відмови в позові ? на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
29. У частині восьмій статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
30. У цій справі позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з відповідача на свою користь 18 004, 00 євро витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.
31. Проте суди відмовили у її задоволенні, виходячи зокрема і насамперед з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження вимог поданої ним заяви.
32. Так, суди вказали, що 1) позивач не надав Угоди про надання юридичних послуг від 28.09.2023 № 11003215-101, з якої можна було б встановити обставини її укладання між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Екво", а також обставини того, що адвокат Оніщук В.М. співпрацює з Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Екво"; 2) позивач не надав договору про надання правової допомоги від 18.12.2024, про який зазначено у довіреності від 18.12.2024 № 992, виданій Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ім'я Оніщука В.М.; 3) в ордері на надання правничої (правової) допомоги від 30.10.2023 № 1485502 вказано, що адвокат Зубрицький О.В. діє на підставі Договору від 04.11.2021 № 1103215-101, що не збігається з датою угоди, укладеною між Wikbord Rein Advokatfirma AS та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Екво".
33. Наведені обставини встановлені судами попередніх інстанцій і не можуть бути переоціненими Верховним Судом в силу вимог статті 300 ГПК України ("Межі розгляду справи судом касаційної інстанції").
34. Натомість доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються виключно на неправильному застосуванні місцевим та апеляційним господарськими судами статті 124 ГПК України, які зауважили про не зазначення ним ні в позовній заяві, ні в будь-якій іншій першій заяві по суті спору, про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу.
35. Однак, такі мотиви було лише додатково наведено судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях, про що й вказано в них.
36. Разом з тим доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права , які б спростовували їх висновки щодо невідповідності поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" документів на підтвердження понесення відповідних витрат скаржником у касаційній скарзі не наведено.
37. Отже, позивачем не спростовано висновків місцевого та апеляційного господарських судів про наявність у цьому разі такої підстави для відмови у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового рішення як відсутність належного документального підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на що наведені ним у касаційній скарзі аргументи не мають визначального значення в контексті законності оскаржуваних судових рішень. В цій частині Суд звертається до таких принципів господарського судочинства як змагальність сторін і диспозитивність.
38. Ураховуючи викладене, вимоги касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не можуть бути задоволені, оскільки вони не знайшли свого обґрунтування належними доводами.
Висновки Верховного Суду
39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
40. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
41. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Розподіл судових витрат
42. З огляду на залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 і додаткове рішення Господарського суду Київської області від 30.01.2025 у справі № 911/1041/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
І. С. Міщенко